Справа №944/2892/26
Провадження №2/944/2346/26
27.05.2026 року м.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Швед Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Новояворівська державна нотаріальна контора, Івано-Франківська селищна рада, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Новояворівська державна нотаріальна контора, Івано-Франківська селищна рада, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання права власності на спадкове майно.
В поданому позові просить:
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 21.03.2009 року спадкова справа № 450/2008;
-визнати недійсним рішення № 56 від27.08.2009 року Бірківська сільська рада Яворівського району в частині оформлення права власності на житловий будинок загальною площею 35,6 м.кв. Житловою площею 18,8 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 в цілому на гр. ОСОБА_2 , та відповідні записи в реєстр нерухомого майна, повернувши до попереднього стану;
-визнати недійсними - державні акти на право власності -від 28 травня 2010 року на земельну ділянку площею 0,25 га земельна ділянка КН 4625880800:05:001:0338 площа 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 - від 10 листопада 2009 року на земельну ділянку площею 0,1725 га земельна ділянка КН 4625880800:02:000:0033 - від 10 листопада 2009 року на земельну ділянку площею 0,4831га земельна ділянка КН 4625880800:03:000:00282.
-визнати право власності за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 Паспорт НОМЕР_1 виданий Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області від 13.12.1999 р., ІПН код НОМЕР_2 в порядку спадкування після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на СПАДКОВЕ МАЙНО у складі житловий будинок загальною площею 35,6 м.кв. Житловою площею 18,8 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 в цілому на гр. ОСОБА_2 , та відповідні записи в реєстр нерухомого майна, повернувши до попереднього стану. Земельні ділянки: площею 0,2500 га земельна ділянка КН 4625880800:05:001:0338 площа 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1725 га земельна ділянка КН 4625880800:02:000:0033 площею 0,4831 га земельна ділянка КН 4625880800:03:000:0282 площею 1,2155 га земельна ділянка НОМЕР_3 :03:000:0286 (0,4831 га) та КН 4625880800:02:000:0032 (0,7324 га) якою володіла ОСОБА_4 площею 0,6556 га земельна ділянка КН 4625880800:03:000:0282 (0,4831 га) та КН 4625880800:02:000:0033 (0,1726 га) якими володів ОСОБА_3 .
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено ціни позову, та не вказаного вартість кожного об'єкту спірного нерухомого майна.
Слід зазначити, що вказання в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самого позивача, так як обумовлює розподіл судових витрат між сторонами і навіть впливає на можливість порушення судової діяльності на захист права.
В порушення вимог п.п.4,6,7,9 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві нечітко сформульовано зміст позовних вимог; відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не вказано попередній розрахунок судових витрат.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.
Як вбачається з позовної заяви даний спір містить три вимоги немайнового характеру і одну вимогу майнового.
Позивач у позовній заяві просить звільнити її від сплати судового збору, враховуючи її майновий стан, оскільки сплата судового збору у встановленому розмірі фактично унеможливлює реалізацію її права на доступ до правосуддя.
Згідно зі ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами, внесеними згідно з постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25 вересня 2015 року) Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, враховуючи положення п.1 ст.6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»).
У зв'язку з цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України, Закону України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Звільнення чи відстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи те, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують майновий стан позивача, що об'єктивно не дає підстав належним чином оцінити майнове становище ОСОБА_1 станом на час звернення до суду з позовом.
Суддя звертає увагу на те, що вартість майна визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
За статтею 3 зазначеного Закону незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Ціна позову визначається дійсною вартістю спірного майна на час звернення до суду з позовною заявою.
Так, для визначення ціни позову позивач повинен надати суду Звіт щодо дійсної вартості майна (надавши його до суду у повному обсязі) та сплатити судовий збір, відповідно до дійсної вартості.
При подачі позовної заяви, позивачами не визначено ринкової вартості спірного майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. Зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості спірного майна.
Відтак, у суду відсутня можливість встановити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Слід зазначити що з аналогічними позовними вимогами позивач звертався до Яворівського районного суду, була постановлена ухвала про усунення недоліків однак, недоліки, перелічені в ухвалі судді від 02.04.2026року стороною позивача не були усунуті, відтак ухвалою судді від 11.05.2026року позовна заява була повернута позивачеві. Не зважаючи наце позивач 21.05.2026 повторно звернулася з аналогічною заявою до суду, не зважаючи на підставі повернення такої заяви 11.05.2026.
Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо,тому вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, судя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Новояворівська державна нотаріальна контора, Івано-Франківська селищна рада, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що для усунення недоліків слід скерувати на адресу суду Звіт щодо дійсної вартості майна та оригінал квитанції про сплату судового збору за три позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
В разі невиконання вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Швед Н.П.