25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 554/3471/22
провадження № 51-1923 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 27 березня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2026 року,
встановив:
У поданій скарзі засуджений порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог пункту 4 ч. 2 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для їх скасування або зміни і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Оскаржуючи законність судових рішень засуджений заперечує оцінку доказів здійснену судом, що, з огляду на положення ст. 433 КПК, не може бути предметом перевірки судом касаційної інстанції.
Крім того, підстави для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції визначені в ст. 438 КПК, обґрунтовуючи наявність яких слід виходити із положень ч. 2 цієї статті, а також статей 412-414 КПК.
Стверджуючи про допущені під час досудового розслідування порушення, зокрема у частині проведення обшуку, залучення понятих, права на захист, засуджений по суті не наводить правового обґрунтування своєї позиції, з посиланням на положення кримінального процесуального закону, з урахуванням обставин провадження та змісту судових рішень. Не зазначає, як стверджуванні ним порушення перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, як це визначено ст. 412 КПК.
Стверджуючи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність засуджений не обґрунтовує вказаної підстави, з урахуванням положень ст. 413 КПК. При цьому, заперечуючи наявність складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, не обґрунтовує, який саме елемент відсутній, натомість посилається на припущення суду, недопустимі докази та свій намір покинути територію України.
Оскаржуваний вирок місцевого суду був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури. Однак, заперечуючи законність ухвали апеляційного суду, захисник не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду, з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412, 413, 419 КПК, взагалі не вказує та не конкретизує, які доводи його апеляційної скарги залишились поза увагою цього суду, ураховуючи зміст ухвали апеляційного суду.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити касаційну скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, засудженому слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 27 березня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 05 березня 2026 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3