27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 2-3167/2010
провадження № 61-6725ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду міста Львова від 17 грудня 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 20 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контраст» до ОСОБА_1 , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання права власності,
особа, яка подала апеляційну скаргу - Львівська міська рада,
19 травня 2026 року через підсистему Електронний суд Львівська міська рада подала касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду міста Львова від 17 грудня 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду
від 20 квітня 2026 року у справі № 2-3167/2010.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
І. Щодо сплати судового збору
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Контраст»
(далі - ТзОВ «Контраст») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»), відповідно до якого просило:
- визнати за ТОВ «Контраст» право власності на нежитлові підвальні приміщення площею 46,1 кв. м, які знаходяться в будинку
АДРЕСА_1 , позначені на поверховому плані від 09 вересня 1996 року під індексами І площею 16 кв. м, ІІ площею 13 кв. м, та ІІІ площею
17,1 кв. м;
- зобов'язати ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєструвати за ТОВ «Контраст» право власності на нежитлові підвальні приміщення площею 46,1 кв. м, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , позначені на поверховому плані від 09 вересня 1996 року під індексами І площею 16 кв. м, ІІ площею
13 кв. м, та III площею 17,1 кв. м;
- зобов'язати ОСОБА_1 звільнити нежитлові підвальні приміщення площею 46.1 кв. м, які знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , позначені на поверховому плані від 09 вересня 1996 року під індексами
І площею 16 кв. м, ІІ площею 13 кв. м, та ІІІ площею 17,1 кв. м.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 17 грудня 2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року, визнано за ТОВ «Контраст» право власності на нежитлові підвальні приміщення площею 46,1 кв. м в будинку АДРЕСА_1 , позначені на поверховому плані від 09 вересня 1996 року під індексами:
І площею 16,0 кв. м, ІІ площею 13,0 кв. м, ІІІ площею-17,1 кв. м.
Зобов'язано ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєструвати за ТОВ «Контраст» право власності на нежитлові підвальні приміщення площею 46,1 кв. м в будинку
АДРЕСА_1 , позначені на поверховому плані
від 09 вересня 1996 року під індексами: І площею 16,0 кв. м, І площею
13,0 кв. м, ІІІ площею 17,1 кв. м.
Зобов'язано ОСОБА_1 звільнити нежитлові підвальні приміщення площею 46,1 кв. м в будинку АДРЕСА_1 , позначені на поверховому плані від 09 вересня 1996 року під індексами: І площею 16,0 кв. м, ІІ площею 13,0 кв. м, ІІІ площею 17,1 кв. м, в будинку на
АДРЕСА_1
У касаційній скарзі Львівська міська рада просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухваливши по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позов пред'явлено до суду у грудні 2010 року.
Ціна позову у справах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України).
Суд враховує, що на момент подання позовної заяви розмір державного мита за звернення з позовами та іншими заявами до суду встановлювався відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»
від 21 січня 1993 року № 7-93.
Відповідно до пункту «а» частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року № 7-93 (в редакції, чинній на момент подання позову) ставка державного мита за подання позовної заяви складала 1 відсоток від ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином розмір судового збору за подання позову мав становити від
51 грн до 1 700 грн залежно від ціни позову (вартості спірного майна).
Вартість спірного нерухомого майна у касаційній скарзі не зазначена.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги юридичною особою на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
З урахуванням наведеного та виходячи із того, що позов до суду було подано у 2010 році, максимальний судовий збір за подану касаційну скаргу становить 2 720 грн (1 700 грн х 200% х 0,8).
До касаційної скарги додано квитанцію від 08 травня 2026 року про сплату судового збору у розмірі 2 019 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
ІІ. Щодо надання доказів надсилання учасникам справи копій документів, поданих до суду в електронній формі
Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Львівська міська рада надала квитанції АТ «Укрпошта» про надсилання листів ТзОВ «Контраст», ОСОБА_1 , ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», однак не надала опису вкладення до цих листів, що позбавляє Верховний Суд перевірити дотримання вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
- обґрунтування розміру сплаченого судового збору за подану касаційну скаргу залежно від ціни позову (вартості спірного майна) з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі та, у разі необхідності, надання документу про доплату судового збору;
- надання доказів надсилання касаційної скарги іншим учасникам справи листом з описом вкладення (щодо учасників, які не мають електронного кабінету і не зобов'язані його реєструвати) чи доставки документів до електронного кабінету відповідача в підсистемі Електронний суд (щодо учасників, які мають зареєстрований електронний кабінет).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Галицького районного суду міста Львова від 17 грудня 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року у справі № 2-3167/2010 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення Львівській міській раді копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович