25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 524/1627/24
провадження № 61-6745ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Зайцева А. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
29 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від
09 квітня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Полтавська обласна рада, про зобов'язання вчинити певні дії,
16 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила: зобов'язати Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок нарахувань за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за опалювальний період 2022/2023, міжопалювальний період 2023 та опалювальний період 2023/2024 враховуючи тарифи встановлені рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25 жовтня 2021 року № 1421 «Про встановлення ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів», а саме: споживачу ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
29 листопада 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
14 травня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року в указаній справі.
У касаційній скарзі заявниця просить поновити їй строк на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 09 квітня
2025 року з посиланням на те, що в день складання повного тексту оскаржуваної постанови остання їй вручена не була, а отримана
ОСОБА_1 в приміщенні суду першої інстанції лише 07 травня
2026 року. На підтвердження викладених обставин до касаційної скарги додано копію оскаржуваної постанови.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.
Згідно з вимогами частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Передбачений статтею 394 ЦПК України строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за винятком випадків неповідомлення особи про розгляд справи та виникнення обставин непереборної сили.
У наведеній ситуації з метою вирішення процесуального питання допуску до касаційного оскарження судових рішень суд касаційної інстанції враховує, оцінює та перевіряє наведені заявницею виняткові обставини, які зумовили тривалий пропуск строку звернення з касаційною скаргою, тобто ті обставини, які визначені виключно у частині третій статті 394 ЦПК України.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Установлено, що повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року складений 09 квітня 2025 року. Касаційну скаргу подано 14 травня 2026 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
У постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що «особою, не повідомленою про розгляд справи», не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.
Із судових рішень у цій справі убачається, що:
16 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Полтавська обласна рада, про зобов'язання вчинити певні дії;
29 листопада 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області ухвалив рішення, яким відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову;
не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу;
17 лютого 2025 року Полтавський апеляційний суд постановив ухвалу, якою поновив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29 листопада 2024 року та відкрив апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ;
у постанові Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року зокрема вказано, що учасники процесу у судове засідання апеляційного суду 09 квітня 2025 року не з'явилися, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 06 березня 2025 року судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на електронні адреси та засобами поштового зв'язку у порядку частини шостої статті 128 ЦПК України. Згідно з рекомендованим повідомленням судова повістка на ім'я позивача ОСОБА_1 повернулася до апеляційного суду без вручення з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», що у відповідності до вимог частини восьмої статті 128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року складений 09 квітня 2025 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що заявниця є особою, яка була обізнана про розгляд даної справи/повідомлена про розгляд цієї справи.
Касаційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 394 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана після одного року з дня складення повного тексту оскарженої постанови суду апеляційної інстанції, а виключні обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини третьої статті 394 ЦПК України, відсутні, у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою належить відмовити.
Керуючись статтею 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду
м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи: виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Полтавська обласна рада, про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев