25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 229/7766/24
провадження № 61-5999ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, в інтересах якої діє Черкаська обласна прокуратура, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, про стягнення моральної шкоди.
Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
04 травня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 рокускасуватиповністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року справу призначено судді-доповідачевіСинельникову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Осіян О. М., Шипович В. В.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
ОСОБА_1 порушив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що вперше звернувся з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення в межах визначеного процесуальним законом строку, однак ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2026 року його касаційну скаргу було повернуто, у зв'язку з неусуненням недоліків. Вказану ухвалу він отримав 13 лютого 2026 року в електронному кабінеті системи «Електронний суд». Вказує, що тривале зволікання з повторним зверненням до суду з касаційною скаргою зумовлено погіршенням стану здоров'я після отримання ухвали
від 09 лютого 2026 року, а також відсутністю юридичної освіти, у зв'язку з чим він не розумів чому суд касаційної інстанції повернув його касаційну скаргу. Зазначає, що після того як стан його здоров'я покращився і він зміг отримати належну юридичну консультацію, негайно підготував та повторно подав касаційну скаргу. Враховуючи зазначені обставини, заявник просив поновити пропущений процесуальний строк на касаційне оскарження вказаних судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2026 року визнано неповажними наведені ОСОБА_1 підстави поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, а касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме: наведення інших об'єктивних причин, які можуть свідчити про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, та достовірних доказів на їх підтвердження.
Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2026 року задоволено заяву судді Верховного Суду Шиповича В. В. про самовідвід, відведено суддю Верховного Суду Шиповича В. В. від розгляду справи № 229/7766/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 травня 2026 року для розгляду провадження визначено колегію суддів у складі: Синельникова Є. В. (суддя- доповідач), Осіяна О. М. та Сакари Н. Ю.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07 травня 2026 року заявник подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року, яка містить аналогічне обґрунтування, що і клопотання, подане разом з касаційною скаргою. Заявник посилається на свій вік та погіршення стану здоров'я після отримання ухвали від 09 лютого 2026 року, що викликало необхідність у лікуванні, а також посилається на відсутність юридичної освіти, що, на його думку, об'єктивно унеможливило підготовку та подання касаційної скарги у встановлений строк. На підтвердження своїх доводів надав суду копію виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 14 травня 2026 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Наведені ОСОБА_1 причини значного пропуску процесуального строку на касаційне оскарження рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу
від 25 серпня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року не дають достатніх підстав для визнання їх поважними з огляду на таке.
За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2026 року, загальний доступ до якої забезпечено 12 лютого 2026 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України.
Як зазначено заявником у касаційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, ухвалу Верховного Суду від 09 лютого 2026 року він отримав 13 лютого 2026 року в електронному кабінеті системи «Електронний суд».
Таким чином заявник повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою майже через три місяці після отримання копії ухвали про повернення первинно поданої касаційної скарги.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про повернення Верховним Судом ухвалою від 09 лютого 2026 року вперше поданої касаційної скарги, отримавши копію цієї ухвали, не реалізував своє процесуальне право на повторне касаційне оскарження у визначений законом строк.
На підтвердження обставин неможливості скористатися своїм правом на оскарження судових рішень у касаційному порядку у визначений процесуальним законом строк, зокрема внаслідок погіршення стану здоров'я, заявником не надано суду достовірних та достатніх доказів. Надана заявником на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 07 травня 2026 року копія виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 10 квітня 2026 року містить відомості про те, що ОСОБА_2 потребував медикаментозного лікування у період з 16 лютого 2026 року по 24 квітня 2026 року. Разом з тим, надана копія виписки не може слугувати доказом неможливості вчинення процесуальних дій щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку після отримання ухвали Верховного Суду від 09 лютого 2026 року. Необхідність прийому ліків не свідчить про неможливість реалізації ОСОБА_2 своїх процесуальних прав у визначений процесуальним законом строк, у тому числі про неможливість звернутись за правничою допомогою.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу чи цивільного обороту.
З практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведення заявником поважності причин пропуску процесуального не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін спору та правову визначеність у цивільних правовідносинах. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу правової визначеності.
У параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Подібні висновки викладені Європейським судом з прав людини у рішеннях від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України», від 18 січня 2005 року у справі «Полтораченко проти України» та від 08 листопада 2005 року у справі «Тімотієвич проти України».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 вказала, що суд може поновити особі процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними. Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є причини, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду з вимогою про вчинення процесуальної дії, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у клопотанні, поданому на виконання ухвали Верховного Суду від 07 травня 2026 року, не зазначив обґрунтованих, незалежних від нього об'єктивних причин значного пропуску (зокрема з лютого по травень) строку звернення з касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, не довів наявності об'єктивних перешкод для повторного звернення з касаційною скаргою у розумний строк після повернення вперше поданої касаційної скарги, суд касаційної інстанції визнає наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Оскільки наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень підстави для поновлення цього строку є неповажними, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись частинами першою, другою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Визнати наведені ОСОБА_1 підстави поновлення строку на касаційне оскарження рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу від 25 серпня 2025 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду м. Кривого Рогу
від 25 серпня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, в інтересах якої діє Черкаська обласна прокуратура, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара