Справа № 639/3350/21 Номер провадження 11-кп/814/1269/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 травня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів cудової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем
судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_8 , поданої в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , на ухвалу судді Київського районного суду м.Полтави від 06 квітня 2026 року у кримінальному провадженні №12021225500000035, -
Цією ухвалою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 05 червня 2026 року включно з одночасним визначенням застави в розмірі 66 560 грн та з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харків, українки, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, останнє відоме місце проживанння за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
-30.01.2020 Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн (22.07.2020 знято з обліку у зв'язку зі сплатою штрафу),
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
В обгрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції вказав, що метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 на даний час є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, а саме: впливати на свідків; переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності; продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. Разом з цим суд врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , дані про особу останньої, яка не має міцних соціальних зв'язків, законних джерел існування, тривалий час переховувалася від суду та була оголошена в розшук.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 06.04.2026.
Вказує про наявність підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Стверджує, про порушення судом вимог КПК України та норм європейського права, в зв'язку з чим стосовно обвинуваченої ОСОБА_7 необгрунтовано обрано найбільш суворий запобіжний захід.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до таких висновків.
Так, відповідно до ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За положеннями ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_7 місцевим судом дотримані.
Судом встановлено, що на розгляді в Київському районному суді м.Полтави перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021225500000035 від 13.01.2021 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Встановлено, що відповідно до ухвали Київського районного суду м.Полтави від 27.01.2026 ОСОБА_7 оголошено в розшук.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_9 заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи заявлене клопотання наявністю обгрунтованої підозри та ризиків, визначених п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 06.04.2026 задоволено клопотання прокурора та застосовано відносно обвинуваченої ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави, що становить 66 560 грн.
З вказаним рішенням погоджується і колегія апеляційного суду з огляду на наступне.
Так обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень повністю стверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
При цьому, обираючи ОСОБА_7 винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою, місцевий суд врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Також, судом першої інстанції встановлено, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може переховуватися від суду ,впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Разом з тим, прокурор обґрунтував наявність виняткових обставин, які дають можливість суду обмежити право обвинуваченої на свободу. А тому, врахувавши в сукупності всі обставини, суд прийшов до висновку, що лише запобіжний захід, передбачений ст.183 КПК України, у вигляді тримання під вартою здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена прокурором при розгляді даного клопотання, і жоден більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не здатний запобігти зазначеним ризикам.
Отже, наведені стороною обвинувачення в клопотанні та судовому засіданні підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої є належним чином обґрунтованими і вмотивованими.
З урахуванням викладеного, а також особи ОСОБА_7 , яка обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому не має законних джерел існування, постійного місця проживання, міцних соціальних зв'язків, тривалий час переховувалась від суду в зв'язку з чим була оголошена в розшук, апеляційний суд приходить до висновку, що інші, більш м'які запобіжні заходи, аніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були доведені стороною обвинувачення.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , місцевий суд перевірив усі обставини кримінального провадження, з якими закон пов'язує такий винятковий запобіжний захід та наявність достатніх і обґрунтованих підстав для його обрання.
Доводи захисника про відсутність обгрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 не є слушними з огляду на наступне.
Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Термін «обґрунтована підозра» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження судом апеляційної інстанції не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Отже, наведені захисником доводи про необґрунтованість підозри є безпідставними.
Твердження сторони захисту про необхідність обрання відносно обвинуваченої запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки більш м'який запобіжний захід, в тому числі і особисте зобов'язання, як про це просить захисник, не дасть гарантії забезпечення належної правової поведінки ОСОБА_7 під час судового розгляду.
Отже, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування судового рішення, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України , колегія суддів апеляційного суду , -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8 , подану в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 06 квітня 2026 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4