26 травня 2026 року
м. Київ
справа №400/12312/25
адміністративне провадження №К/990/20659/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі №400/12312/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив:
- визнати протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення на військовому обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку та з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з військового обліку та з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) та витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн (чотири тисячі гривень) на користь ОСОБА_1 .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху. Надано апелянту час для усунення недоліків поданої апеляційної скарги строком 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали, шляхом надання до суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження посилань щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження та сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
06 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі №400/12312/25. Заявник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів зазначає таке.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Щодо рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Оскільки оскаржуване рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, то воно не може бути оскаржене до суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року необхідно відмовити.
Щодо постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2026 року.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, судові рішення, що оскаржуються.
Також, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Зі змісту касаційної скарги слідує, що відповідач оскаржує рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі №400/12312/25.
Проте, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень та як вже зазначалось вище, П'ятим апеляційним адміністративним судом у цій справі постанова не ухвалювалася.
01 травня 2026 року апеляційним судом постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року без руху, а ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Отже, заявнику касаційної скарги необхідно уточнити, яке саме судове рішення апеляційного суду ним оскаржується та, відповідно, уточнити підставу (підстави) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Також, положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Подана касаційна скарга не відповідає зазначеним вимогам частини четвертої статті 330 КАС України, оскільки відповідачем до касаційної скарги не додано докази сплати судового збору.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У касаційній скарзі відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі.
Вирішуючи клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору колегія суддів виходить із такого.
За змістом частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
На підставі положень частини другої цієї ж статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи, що заявник касаційної скарги не є суб'єктом на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, за правилами статей 169, 332 КАС України касаційну скаргу необхідно залишити без руху з установленням заявнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги у новій редакції із дотриманням вимог статті 330 КАС України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329-332, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року у справі №400/12312/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі №400/12312/25 за позовом до ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати заявнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
А.В. Жук