26 травня 2026 року
м. Київ
справа №420/13067/24
адміністративне провадження № К/990/20098/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Ліпенка Юрія Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року
у справі № 420/13067/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 3 територіального управління внутрішнього аудиту (Південного територіального управління внутрішнього аудиту), 4 територіального управління внутрішнього аудиту, військової частини НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського квартирно-експлуатаційного управління, військової частини НОМЕР_1 , в якій просив:
- визнати протиправними дії Одеського квартирно-експлуатаційного управління щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 01.02.2020 по 31.10.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Одеське квартирно-експлуатаційне управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 01.02.2020 по 31.10.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2020 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, у 2021 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 01.11.2021 по 31.03.2024 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за всі невикористані за час проходження військової служби дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату за період з 01.11.2021 по 31.03.2024 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, грошової компенсації за всі невикористані за час проходження військової служби дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2021 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, у 2022 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, у 2023 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, у 2024 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Південного територіального управління внутрішнього аудиту (4-го територіального управління внутрішнього аудиту) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 01.02.2020 по 31.10.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Одеське квартирно-експлуатаційне управління здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.02.2020 по 31.10.2021 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2020 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, у 2021 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017р. № 704, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Визнано протиправними дії 3 територіального управління внутрішнього аудиту щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 01.11.2021 по 19.05.2023 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.11.2021 по 19.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2021 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, у 2022 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, у 2023 році - Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44.
В решті вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Із наведених положень слідує, що касаційну скаргу на судове рішення має право подати особа лише після його перегляду в апеляційному порядку.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року переглядалося в апеляційному порядку за апеляційними скаргами Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса та Військової частини НОМЕР_1 (тобто в частині задоволених позовних вимог) і було залишено без змін.
ОСОБА_1 не оскаржував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у апеляційному порядку.
Як вбачається із постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року, позивачем надано відзив на вказану апеляційну скаргу, у якому зазначено, що з 01.01.2020 положення Постанови № 704 в частині застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, не відповідають Конституції та законам України. З огляду на вказане, ОСОБА_1 просив суд залишити апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 у справі № 420/13067/24 в межах періоду з 01.02.2020 по 19.05.2023 - без змін.
Тобто, суд апеляційної інстанції не переглядав судове рішення першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а тому касаційна скарга подана з порушенням вимог частини першої статті 328 КАС України, оскільки рішення суду першої інстанції не переглядалось в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до ст.129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах LevagesPrestationsServices v. France (ЛеважПрестасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та BruallaGomezdelaTorre v. Spain (БруальяҐомес де лаТорре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді, яка входить до складу колегії суддів, розгляд цієї касаційної скарги відбувся після її виходу.
Керуючись статтями 13, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Ліпенка Юрія Костянтиновича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі № 420/13067/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 3 територіального управління внутрішнього аудиту (Південного територіального управління внутрішнього аудиту), 4 територіального управління внутрішнього аудиту, військової частини НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
М. І. Смокович