26 травня 2026 року
м. Київ
справа №240/4897/24
адміністративне провадження № К/990/20721/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі №240/4897/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у невиплаті грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за час лікування за період з 22 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та надати до військової частини НОМЕР_2 відомість доплати грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за час лікування у період з 22 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 на підставі наданої військовою частиною НОМЕР_1 відомості виплатити йому грошового забезпечення та додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, за час лікування за період з 22 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року включно.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати
ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та грошового забезпечення у період з 16 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 скласти, оформити належним чином та надати до військової частини НОМЕР_2 відомість доплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за час лікування у період з 16 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 на підставі наданих військовою частиною НОМЕР_1 відомостей виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за час лікування у період з 16 липня 2022 року по 22 вересня 2022 року включно, враховуючи виплачені суми.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №240/4897/24 залишено без змін.
24 квітня 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами залишено без руху.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року у справі №240/4897/24 повернуто без розгляду особі, яка її подала.
07 травня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі №240/4897/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції
За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Втім, перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою
закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у
відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що суд апеляційної інстанції оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами - повернув без розгляду у зв'язку з не усуненням в установлений судом строк, недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі.
Так, Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року вказану заяву залишено без руху, запропоновано заявнику впродовж п'яти днів з моменту вручення копії даної ухвали усунути виявлені недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та подати до суду докази усунення таких недоліків у цей же строк.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що:
- всупереч пунктам 5, 6 частини другої статті 364 КАС України у заяві ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року чітко не вказано обставин та фактів, які на думку заявника є підставами для перегляду вказаної постанови за нововиявленими обставинами;
- заявник не зазначає, коли виникли обставини на які він посилається як на нововиявлені, чим підтверджується виникнення та існування таких обставин, а також коли він дізнався про такі обставини, а тому не можливо встановити чи подана така заява у межах строку, визначеного пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України.
На виконання вказаної ухвали позивач подав заяву (зареєстрована 01 травня 2026 року) у якій міститься розділ "Нововиявлені обставини" у якому вказано, що постановою слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від 19 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №42022052100000815 встановлено такі обставини: заявник у спірний період перебував на стаціонарному лікуванні; направлення на лікування здійснювалося на підставі відповідних рішень командування; лікування проходило у військово-медичних закладах; наявні висновки військово-лікарських комісій; захворювання та травми пов'язані із проходженням військової служби.
Однак, аналіз долученої до матеріалів заяви постанови слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, від 19 грудня 2024 року у кримінальному провадженні №42022052100000815, свідчить, що такою постановою не підтверджуються обставини про які вказав заявник.
У вказаній постанові слідчого не встановлено обставин інших або відмінних від тих, які встановив та врахував суд при ухваленні рішення.
При цьому, позивачем не наведено обґрунтування наявності інших обставин, які на його думку є підставами для перегляду постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами.
Крім того, суд апеляційної інстанції відзначив, що поданням вказаної заяви позивач опосередковано спонукає суд здійснити переоцінку обставин та доказів, вже оцінених судом у процесі розгляду справи, що не відповідає приписам пункту 1 частини четвертої статті 361 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.
Із заявою про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами позивач звернувся 24 квітня 2026 року, тобто із порушенням вказаного строку. На дану обставину судом апеляційної інстанції звернуто увагу позивача в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року та запропоновано подати докази на підтвердження того коли позивач дізнався про обставини на які він посилається як на нововиявлені.
На виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року позивач у заяві від 01 травня 2026 року вказав, що лише у 2025 році він дізнався про існування вказаної постанови слідчого від 19 грудня 2024 року.
Однак, суд апеляційної інстанції зауважив, що позивач не надав жодних доказів про конкретну дату отримання вказаної постанови слідчого. До того ж, згаданий супровідний лист адвоката позивача від 23 грудня 2024 року свідчить, що станом на 23 грудня 2024 року, тобто до апеляційного розгляду даної справи, адвокату позивача, а отже й позивачу, було відомо про існування такої постанови.
Згідно із частиною третьою статті 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.
Стаття 169 КАС України передбачає, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини четвертої статті 366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
З урахуванням наведеного у сукупності суд апеляційної інстанції констатував, що заявник не усунув недоліки заяви про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами, а також не обґрунтував поважності пропуску строку, визначеного пунктом 1 частини першої статті 363 КАС України.
Відтак, прийшов до висновку про необхідність повернення без розгляду заяви позивача про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про повернення заяви про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами, оскільки ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2026 року про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без руху заявником не виконано.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування частини 4 статті 366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі №240/4897/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.М. Соколов
С.А. Уханенко