26 травня 2026 року
м. Київ
справа №420/27261/24
адміністративне провадження №К/990/20711/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів -Мельник-Томенко Ж. М., Смоковича М. І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року
у справі № 420/27261/24 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, третя особа: Національне агентство України з питань державної служби, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, третя особа: Національне агентство України з питань державної служби, в якій просив:
- визнати дії Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплаті заробітної плати з урахуванням усіх виплат та надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу за період з дня призначення на посаду начальника управління державного контролю на кордоні протиправними;
- зобов'язати Південне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату з урахуванням усіх виплат та надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (згідно підкатегорії Б1) за період з дня призначення на посаду начальника управління державного контролю на кордоні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2026 року касаційна скарга ОСОБА_1 повернута особі, яка її подала.
07 травня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга повторно.
У тексі касаційної скарги міститься клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що останнім в межах строку касаційного оскарження подано касаційну скаргу, яку ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 06 травня 2026 року було повернуто із роз'ясненням щодо можливості повторного подання касаційної скарги. Так скаржник вважає, що ним вжито належних заходів щодо вчасної подачі касаційної скарги, термін повторної подачі касаційної скарги є коротким (у той же день, коли отримано ухвалу суду про повернення касаційної скарги) та здійснюється впродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення первісної касаційної скарги, тобто, без невиправданих затримок і зайвих зволікань, що свідчить про його зацікавленість та демонстрації добросовісного ставлення до реалізації його права на касаційне оскарження і вжиття усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і вважає, що такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою.
У зв'язку чим, просить визнати поважними причини пропуску строку на подачу касаційної скарги, поновити строк на подачу касаційної скарги та відкрити касаційне провадження.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки скаржником подана первісна касаційна скарга протягом 30 днів з дня отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, а також повторно подана касаційна скарга після повернення Верховним Судом, без надмірних зволікань та у розумний строк.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо ознак "самостійності" структурного підрозділу в розумінні положень Постанови КМУ від 18.01.2017 №15 у розрізі визначення підкатегорій посад державної служби за схемою посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у відповідні роки (віднесення структурного підрозділу до самостійних у випадку коли цей структурний підрозділ не входить до складу інших структурних підрозділів або посилання у положенні про структурний підрозділ на його самостійність, тощо).
Також в касаційній скарзі зазначено, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали належної їм оцінки, що підпадає під пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною другою і третьою статті 353 КАС України, а саме п. 1. ч. 2 ст. 353 КАС України.
Оскаржуючи судове рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених підпунктом в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Зокрема заявник вказує, що дана справа має виняткове значення особисто для позивача в контексті як кар'єрного розвитку так і соціального захисту (пенсійного забезпечення).
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпункту в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2026 року у справі № 420/27261/24.
Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/27261/24.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
М. І. Смокович