26 травня 2026 року
м. Київ
справа № 560/9819/25
адміністративне провадження № К/990/23495/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Дашутіна І. В., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 560/9819/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив визнати бездіяльність протиправною та зобов'язати вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем протиправно ненараховано та невиплачено позивачу грошове забезпечення військовослужбовця з 09 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 09 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 усіх належних при звільненні основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 09 жовтня 2022 року по 19 травня 2023 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2022 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та станом на 01 січня 2023 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено
Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).
Відповідно до частини восьмої статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Касаційну скаргу від імені військової частини НОМЕР_1 подано та підписано ОСОБА_2 .
Однак скаржником не надано доказів, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 на вчинення дій від імені військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин касаційну скаргу слід повернути заявнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги з підстав її підписання особою, повноваження якої не підтверджено, з наданням заявнику права в межах розумних строків та за умови дотримання інших вимог процесуального закону повторно звернутися до Верховного Суду з такою скаргою не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права на судовий захист у формі касаційного оскарження судового рішення.
Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України,
постановив:
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі № 560/9819/25 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяІ.В. Дашутін