27 травня 2026 року
м. Київ
справа №600/849/25-а
адміністративне провадження №К/990/21271/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 600/849/25-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітка Захід Україна» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сітка Захід Україна» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- форми «Р» № 00000/3423/Ж10/24-13-07-01 від 03 лютого 2025 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 77 999,00 грн (в тому числі: основний платіж 77 999,00 грн);
- форми «Р» № 00000/3424/Ж10/24-13-07-01 від 03 лютого 2025 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 558 198,75 грн (в тому числі: основний платіж 3646 559 грн, штрафна санкція 911 639,75 грн);
- форми «В4» № 00000/3426/Ж10/24-13-07-01 від 03 лютого 2025 року, яким зменшено суму податку на додану вартість від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суму 7 813 130 грн;
- форми «ПН» № 00000/3425/Ж10/24-13-07-01 від 03 лютого 2025 року, яким застосовано штрафну санкцію за відсутність реєстрації податкової накладної на суму 120 639,75 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 травня 2026 року визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шишов О. О. (суддя-доповідач), Дашутін І. В., Яковенко М. М.
На підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року № 526, у зв'язку з ухваленням зборами суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді рішення від 20 лютого 2026 року № 11 «Про визначення Персонального складу судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду» та введенням до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян судді Дашутіна І.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 600/849/25-а.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2026 2026 року у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Шишов О. О. (суддя-доповідач), судді - Васильєва І. А., Яковенко М. М.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 14 січня 2026 року у відкритому судовому засіданні, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 11 травня 2026 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач покликається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, а також із даних Єдиного державного реєстру судових рішень і Комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже неодноразово реалізовував право на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.
Водночас ухвалами Верховного Суду від 18 лютого 2026 року, від 26 березня 2026 року та від 23 квітня 2026 року касаційні скарги було повернуто як такі, що не містили обов'язкових підстав касаційного оскарження.
Водночас у своїх ухвалах про повернення раніше поданих касаційних скарг Верховний Суд неодноразово надавав роз'яснення скаржнику щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Однак, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, відповідач так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які було вказано Верховним Судом.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п'ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, скаржнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, та надати відповідні докази.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 600/849/25-а - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко