26 травня 2026 року
м. Київ
справа №120/9365/25
адміністративне провадження № К/990/16875/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті грошового забезпечення з 01.01.2022 по 17.01.2025, обчислюючи грошове забезпечення з посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатих осіб, встановленого на 01.01.2022, 2023, 2024 , 2025 років;
- зобов'язати перерахувати та виплатити грошове забезпечення за період з 20.07.2022 по 17.01.2025, обчислюючи грошове забезпечення, в тому числі надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, надбавку за роботу з таємними документами, премії, додаткової премії за серпень місяць 2022 - січень місяць 2023, індексації грошового забезпечення, додаткової винагороди за період серпень місяць 2022 - жовтень місяць 2024, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 - 2025 роки, матеріальну допомогу за 2023 - 2025 роки, грошову одноразову премію за січень місяць 2025, грошову допомогу при звільненні, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки (45 діб 2022 року, 15 діб 2023 року, 15 діб 2024 року, 45 діб 2025 року) з посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, 2023 та 2024 роки, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704);
- видати оновлений грошовий атестат (додаток 16 до Правил, затверджених наказом міністерства оборони України №44 від 14.02.2020) та довідку про додаткові види грошового забезпечення (додаток до листа департаменту фінансів МОУ від 28.03.2018). - повернути особі, яка її подала.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 по 19.07.2022 та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 14 Постанови №704;
- зобов'язано В/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 по 19.07.2022 та допомоги на оздоровлення за 2022 рік, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 14 до Постанови №704;
- в іншій частині вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, В/ч НОМЕР_1 , подано апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2025 апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 120/9365/25 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі апеляційного суду від 22.12.2025.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2025 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2026 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати належним чином оформлену апеляційну скаргу вчасно, а тому наведені причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не можуть бути визнані судом як поважні причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, В/ч НОМЕР_1 , звернулася через підсистему «Електронний Суд» до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
Ухвалою Суду від 27.04.2026 касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Одночасно скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог статті 330 КАС України в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Частиною одинадцять статті 251 КАС України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Згідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 27.04.2026) доставлена в Електронний кабінет В/ч НОМЕР_1 27.04.2026 о 21 год 21 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
11.05.2026 від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла заява про продовження строку на касаційне оскарження.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Мельник-Томенко Ж.М. 25.05.2026 (наказ голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22.05.2026 № 1912/0/5-26), питання щодо відкриття касаційного провадження вирішується колегією суддів по виходу судді з відпустки.
На обґрунтування вказаної заяви скаржник зазначив, що додатковий час для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали Верховного Суду від 27.04.2026, необхідний оскаржувачу з метою реалізації його права на касаційне оскарження. При цьому заявник посилається на складну суспільно-політичну ситуацію в країні, значне навантаження, а також на першочергове виконання В/ч НОМЕР_1 безпосередніх завдань за призначенням, що у сукупності зумовлює потребу в наданні додаткового строку.
Вирішуючи заяву про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів виходить з такого.
Частиною третьою статті 2 КАС України визначено, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. За змістом вказаної норми продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Слід також врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків касаційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.
Тобто, для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених скаржником в заяві про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.
Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків касаційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
Зазначеним Указом в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24.02.2022, який був неодноразово продовжений і триває дотепер.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Суд погоджується, що введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування суб'єктів владних повноважень. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для продовження процесуального строку.
Колегія суддів не заперечує, що обставини введенням в Україні воєнного стану і залучення особового складу військової частини до дій по захисту Вітчизни могли утруднити виконати вимоги ухвали про залишення касаційної скарги ухвалою Суду від 27.04.2026, втім зазначені доводи скаржника не підтверджені жодними доказами (як-от, наприклад, накази командування про залучення особового складу тощо).
А щодо посилання скаржника на значне навантаження та першочергове виконання завдань Верховний Суд неодноразово наголошував, що внутрішня організація роботи суб'єкта владних повноважень, кадровий дефіцит, значний обсяг службових завдань чи завантаженість юридичної служби є обставинами суто суб'єктивного характеру. Вони повністю залежать від належного адміністрування та організації внутрішніх процесів самого державного органу або військового формування, а тому не можуть розцінюватися як об'єктивні й непереборні перешкоди для виконання вимог ухвали суду.
З урахуванням наведеного підстави для задоволення заяви про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.
Враховуючи, що останній день установленого судом строку на усунення недоліків відповідно до ухвали про залишення касаційної скарги без руху був 08.05.2026.
Ураховуючи викладене, строк для усунення недоліків цієї касаційної скарги закінчився, однак скаржник не виконав указані вимоги ухвали Суду від 27.04.2026.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 169, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги у справі № 120/9365/25.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Л.О. Єресько
А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко