26 травня 2026 року
м. Київ
справа №320/19568/25
провадження № К/990/20499/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Мельник-Томенко Ж. М.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ваніна Валерія Валерійовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про визнання протиправними та скасування постанов,
05 травня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж. М. 25 травня 2026 року перебувала у відпустці на підставі наказу від 22 травня 2026 року №1912/0/5-26, у зв'язку із чим вирішення питання про відкриття касаційного провадження відбувається після виходу судді з відпустки.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича від 07 лютого 2025 року про стягнення основної винагороди у розмірі 172063,00 грн у ВП №77046861;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича від 07 лютого 2025 року про стягнення основної винагороди у розмірі 128610,00 грн у ВП №77046851.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 29 вересня 2025 року позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича від 07 лютого 2025 року про стягнення основної винагороди у розмірі 172063,00 грн у ВП №77046861.
Визнав протиправною та скасував постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича від 07 лютого 2025 року про стягнення основної винагороди у розмірі 128610,00 грн у ВП №77046851.
Стягнув на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. за рахунок асигнувань приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його повністю та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 березня 2026 року апеляційні скарги Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича та ОСОБА_2 - задовольнив, рішення суду скасував, ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов'язані із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, в сумі 2906 (дві тисячі дев'ятсот шість) гривень 88 копійок.
Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, представник позивача оскаржив його у касаційному порядку. Одночасно автором в касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, проаналізувавши доводи якого та матеріали касаційної скарги, суд, із урахуванням положень частини третьої статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, зокрема, у справах, визначених статтею 287 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Предметом розгляду цієї справи є правомірність/неправомірність винесення постанов приватним виконавцем.
За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення, які ґрунтуються на встановлених конкретних обставин у цій справі, а також доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що за таких фактичних обставин справи, рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
З огляду на зазначене та враховуючи приписи частини третьої статті 333 КАС України, у відкритті провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України,
1. Визнати поважними причини пропуску представника ОСОБА_1 - адвоката Ваніна Валерія Валерійовича строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі № 320/19568/25 і поновити цей строк.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Ваніна Валерія Валерійовича на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2026 року у справі № 320/19568/25 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича про визнання протиправними та скасування постанов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. Е. Мацедонська
Ж. М. Мельник-Томенко