27 травня 2026 року
м. Київ
справа №160/10011/25
адміністративне провадження № К/990/21940/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Білак М.В.,
перевірив касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Авраменка Максима Володимировича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточнених позовних вимог, в якій просив:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у відповідності до абзаців першого, третього пункту 1 Розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року, у період з 01 липня 2024 року по 02 жовтня 2024 року включно;
-зобов'язати військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у відповідності до абзаців першого, третього пункту 1 Розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року, у період з 01 липня 2024 року по 02 жовтня 2024 року включно в розмірі грошового забезпечення, за займаною посадою до зарахування в розпорядження, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року, адміністративний позов залишено без задоволення.
14 травня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є стягнення грошового забезпечення у відповідності до абзаців першого, третього пункту 1 Розділу XXVIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року, у період з 01 липня 2024 року по 02 жовтня 2024 року включно.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що ця справа має виняткове значення для позивача, оскільки з жовтня 2024 позивач лікується за кошти своєї родини, намагається відновити стан здоров'я. Скаржник вказує, що все це негативним чином вплинуло на внутрішнє переконання позивача та усвідомлення ним винятковості його ситуації, оскільки він відчуває допомогу лише від рідних, але не від відповідача, який позбавив його засобів до існування.
Верховний Суд, перевіривши викладені доводи, зазначає, що посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованим та не свідчить про наявність виняткового значення цієї справи для позивача у розумінні наведених норм процесуального права. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до опису особистих переживань позивача, стану його здоров'я та складного матеріального становища, що саме по собі не є достатньою підставою для висновку про виняткове значення справи. Саме лише незадоволення результатом розгляду справи, посилання на погіршення емоційного стану чи необхідність лікування не можуть вважатися достатнім обґрунтуванням для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Авраменка Максима Володимировича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко А.В. Жук М.В. Білак