19 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/5791/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С. К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О. В.,
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р. К.,
та представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору, на стороні відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026
у справі № 916/5791/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ"
до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерства розвитку громад та територій України
про встановлення постійного платного земельного сервітуту,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (далі - ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ"; позивач) звернулося до господарського суду з позовом про встановлення постійного платного земельного сервітуту на частині земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 5110800000:03:001:0667 та на частині земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 5110800000:03:001:0826, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ"; відповідач), а також просило встановити істотні умови такого сервітуту, наведені у прохальній частині позовної заяви.
Позовні вимоги ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" обґрунтовані тим, що з метою реалізації Проєкта з будівництва зернового перевантажувального комплексу пропускною потужністю - 2,5 млн. тонн вантажів на рік в тилу причалів № № 6-8 із виходом транспортної галереї на причали № 5-6 Чорноморського морського порту необхідно встановити постійний платний земельний сервітут для позивача, якого він не отримав у добровільному порядку.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 (суддя - Ю. М. Невінгловська) позов задоволено. Встановлено за ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" постійний платний земельний сервітут на частині земельної ділянки державної власності площею 0,1129 га (1 129,0 кв.м) (кадастровий номер 5110800000:03:001:0667, загальна площа: 0,5604 га), місце розташування: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2, що знаходиться у постійному користуванні ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" з правом влаштування виїзду на територію планового зернового перевантажувального комплексу. Визначено істотні умови сервітуту:
- встановлення земельного сервітуту в інтересах ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" на право влаштування в'їзду/виїзду на територію планового зернового перевантажувального комплексу;
- земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: кадастровий номер 5110800000:03:001:0667, загальна площа: 0,5604 га, місце розташування: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту; власник: держава в особі Одеської обласної державної адміністрації; володілець: ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ";
- вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою;
- загальна площа, на яку поширюється земельний сервітут, складає 0,1129 га (1 129,0 кв.м) в межах відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельної ділянки, на які поширюється право сервітуту;
- вид права земельного сервітуту: інші земельні сервітути (п. "з" ст. 99 Земельного кодексу України) далі - ЗК України);
- строк дії земельного сервітуту: постійний;
- встановлення платного земельного сервітуту. Сервітут надається на платній основі, розмір щорічної плати за користування зоною сервітуту складає 12% від розміру нормативної грошової оцінки площі земельної ділянки зони сервітуту: Sз.с. * н.г.о.* 12% = розмір оплати за сервітут, де: Sз.с. площа зони сервітуту в кв.м, н.г.о. нормативна грошова оцінка кв.м земельної ділянки.
Вартість земельного сервітуту підлягає коригуванню відповідно до індексу інфляції за поточний рік, у випадку якщо він впливає на розмір нормативної грошової оцінки.
Плата за використання сервітуту справляється ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" щомісячно пропорційними частинами від річного розміру оплати за сервітут.
ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" вносить щомісячний платіж за цим договором, не пізніше 15 числа кожного поточного місяця. Додаткова плата за право проходу необхідної кількості робітників, проїзду транспортних засобів і механізмів, права тимчасового встановлення пристосувань і складування матеріалів, експлуатації та використання потужностей, в межах дії цього договору не встановлюється.
Встановлено за ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" постійний платний земельний сервітут на частині земельної ділянки державної власності - площа земельного сервітуту - 0,0345 га (345,0 кв.м), складається з двох частин площами 0,0077 га (77,0 кв.м) та 0,0268 га (268,0 кв.м) (кадастровий номер 5110800000:03:001:0826, загальна площа: 2,9517 га), місце розташування: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2, що знаходиться у постійному користуванні ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" з правом прокладання, ремонту та експлуатації транспортної галереї на причали № 5, № 6; визначено істотні умови сервітуту:
- встановлення земельного сервітуту в інтересах ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" на право влаштування в'їзду/виїзду на територію планового зернового перевантажувального комплексу;
- земельний сервітут встановлюється відносно земельної ділянки: кадастровий номер 5110800000:03:001:0826, загальна площа: 2,9517 га, місце розташування: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2, категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення земельної ділянки: для розміщення та експлуатації будівель і споруд морського транспорту; власник: держава в особі Одеської обласної державної адміністрації; володілець: ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ";
- вид речового права: право постійного користування земельною ділянкою;
- загальна площа, на яку поширюється земельний сервітут, становить 0,0345 га та складається з двох частин площами 0,0077 (77,0 кв.м) та 0,0268 га (268,0 кв.м) в межах відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частин земельної ділянки, на які поширюється право сервітуту;
- вид права земельного сервітуту: інші земельні сервітути (п. "з" ст. 99 ЗК України);
- строк дії земельного сервітуту: постійний;
- встановлення платного земельного сервітуту. Сервітут надається на платній основі, розмір щорічної плати за користування зоною сервітуту складає 12% від розміру нормативної грошової оцінки площі земельної ділянки зони сервітуту: Sз.с. *н.г.о.* 12% = розмір оплати за сервітут, де: Sз.с. площа зони сервітуту в кв.м, н.г.о. нормативна грошова оцінка кв.м земельної ділянки.
Вартість земельного сервітуту підлягає коригуванню відповідно до індексу інфляції за поточний рік, у випадку якщо він впливає на розмір нормативної грошової оцінки.
Плата за використання сервітуту справляється ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" щомісячно пропорційними частинами від річного розміру оплати за сервітут.
ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" вносить щомісячний платіж за цим договором, не пізніше 15 числа кожного поточного місяця. Додаткова плата за право проходу необхідної кількості робітників, проїзду транспортних засобів і механізмів, права тимчасового встановлення пристосувань і складування матеріалів, експлуатації та використання потужностей, в межах дії цього договору не встановлюється.
Здійснено розподіл судового збору.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 (головуючий суддя - Н. М. Принцевська, судді - Я. Ф. Савицький, А. І. Ярош) скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025. Відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" є портовим оператором морського торговельного порту "Чорноморськ", що здійснює перевантаження зернових вантажів з використанням причалів морського порту за № 3, № 4, № 5, № 6, балансоутримувачем якого є Чорноморська філія ДП "Адміністрація морських портів України" (далі - ЧФ ДП "Адміністрація морських портів України"), що підтверджується інформацією, наявною в Реєстрі морських портів на офіційному сайті ДП "Адміністрація морських портів України".
ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" заплановано реалізацію Проєкта з будівництва зернового перевантажувального комплексу пропускною потужністю - 2,5 млн. тонн вантажів на рік в тилу причалів № № 6-8 із виходом транспортної галереї на причали № № 5-6 Чорноморського морського порту, що вбачається з витягу з робочого Проєкта "Нове будівництво спеціалізованого зернового перевантажувального комплексу із виходом транспортної галереї на причали № 5, № 6 за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2".
У матеріалах справи наявна копія Плану розвитку морського порту "Чорноморськ" на коротко (5 років), середньо (10 років) та довгострокову (25 років) перспективу, затвердженого наказом ДП "Адміністрація морських портів України" від 27.01.2022 № 11/10 та погодженого Міністерством інфраструктури України (перейменоване на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, а згодом - Міністерство розвитку громад та територій України) 06.10.2022, до якого внесено Проєкт ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" будівництво спеціалізованого зернового перевантажувального комплексу із виходом транспортної галереї на причали № 5, № 6 ЧФ ДП "АМПУ".
Судами також встановлено, що 25.03.2019 між Одеською обласною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Портово-зерновий комплекс "Чорноморськ" (наразі ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ") (орендар) було укладено договори оренди землі, засвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Янковською О. С., за умовами яких орендодавець на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 07.03.2019 № 315/А-2019 надає, а орендар - приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 51110800000:03:001:0532 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1691523351108, площа 2,1357 га, категорія земель "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення") та земельну ділянку з кадастровим номером 51110800000:03:001:0527 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1691632151108, площа 3,796 га, категорія земель "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення"), які розташовані в межах населеного пункту за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2.
Відповідно до п. 3.1 договорів їх укладено строком на 49 років та вони діють до 25.03.2068.
За п. 4.1 договорів орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що в сумі становить 1 157 002,97 грн на рік та 96 416,91 грн на місяць за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 51110800000:03:001:0532, а також 899 510,30 грн на рік та 74 959,19 грн на місяць за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 51110800000:03:001:0527.
Згідно з п. 5.2 договорів цільове використання земельних ділянок 12.02 "для розміщення та експлуатації будівель, споруд морського транспорту".
Відповідно до робочого Проєкта "Нове будівництво спеціалізованого зернового перевантажувального комплексу із виходом транспортної галереї на причали № 5, № 6 за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2" на земельних ділянках з кадастровим номером 51110800000:03:001:0532 та кадастровим номером 51110800000:03:001:0527 планується розташування основної частини зернового комплексу, а саме: ємності для зберігання зернових, станції для розвантаження автомобільного транспорту, зважувальний комплекс, обслуговуючі споруди та інше.
Для розташування транспортної галереї, яка поєднуватиме комплекс ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" та причали № 5, № 6, а також для проїзду автотранспорту з вантажами, в межах реалізації Проєкта "Нове будівництво спеціалізованого зернового перевантажувального комплексу із виходом транспортної галереї на причали № 5, № 6 за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 2" 16.10.2019 ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (землекористувач) та ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" (сервітуарій) з метою користування сервітуарієм земельними ділянками, а саме: право прокладання, ремонту та експлуатації транспортної галереї на причали № 5, № 6, укладено такі договори про встановлення постійного (безстрокового) платного земельного сервітуту:
1. Договір від 16.10.2019 № 19/333-О/Д, згідно з яким земельний сервітут встановлюється щодо земельної ділянки державної форми власності площею 0,0441 га, що є частиною земельної ділянки площею 1,3743 га з кадастровим номером 5110800000:03:001:0363 для прокладання, ремонту та експлуатації транспортної галереї на причали № 5, № 6 на земельних ділянках.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.02.2020 № 199616061, на підставі вищезазначеного договору № 19/333-О/Д, рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області від 10.02.2020 № 51052174 здійснено державну реєстрацію безстрокового права користування (сервітут) ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" на частину земельної ділянки (0,0441 га) і земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0363 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 856255051108).
2. Договір від 16.10.2019 № 19-335-О/Д, відповідно до якого земельний сервітут встановлюється щодо земельної ділянки державної форми власності площею 0,4252 га, що є частиною земельної ділянки площею 4,3566 га, з кадастровим номером 5110800000:03:001:0361, для прокладання, ремонту та експлуатації транспортної галереї на причали № 5, № 6.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.02.2020 № 199611547, на підставі вищезазначеного договору № 19-335-О/Д, рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області від 10.02.2020 № 51050988 здійснено державну реєстрацію безстрокового права користування (сервітут) ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" на частину земельної ділянки (0,4252 га) з кадастровим номером 5110800000:03:001:0361 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 856143151108).
Листом від 12.02.2020 № 20/12 повідомлено ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", що ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" 10.02.2020 провело державну реєстрацію договорів № 19/333-О/Д, № 19-335-О/Д, а також про готовність здійснювати оплату земельного сервітуту за цими договорами.
Між сторонами також було підписано договір від 16.10.2019 № 19/334-О/Д, за умовами якого земельний сервітут встановлювався щодо земельної ділянки державної форми власності площею 0,0601 га, у тому числі площею 0,0238 га та площею 0,0363 га, що є частинами земельної ділянки площею 123,130 га з кадастровим номером 5110800000:03:001:0530, для прокладання, ремонту та експлуатації транспортної галереї на причали № 5, № 6, а також щодо земельної ділянки площею 0,6570 га, що є частиною земельної ділянки площею 123,130 га з кадастровим номером 5110800000:03:001:0530, для налаштування виїзду на територію планового зернового перевантажувального комплексу.
Відповідно до п. 3.1 договору сервітут надається на платній основі, розмір щорічної плати за користування зоною сервітуту складає 12% від розміру нормативної грошової оцінки площі земельної ділянки зони сервітуту: Sз.с. *н.г.о.* 12% = розмір оплати за сервітут, де: Sз.с. площа зони сервітуту в кв.м, н.г.о. нормативна грошова оцінка кв.м земельної ділянки.
За п. 3.2 договору вартість земельного сервітуту підлягає коригуванню відповідно до індексу інфляції за поточний рік, у випадку якщо він впливає на розмір нормативної грошової оцінки, визначеної в п. 3.1 договору.
Пунктом 3.3 договору встановлено, що плата за використання сервітуту справляється сервітуарієм щомісячно пропорційними частинами від річного розміру оплати за сервітут.
Згідно з п. 3.5 договору додаткова плата за право проходу необхідної кількості робітників, проїзду транспортних засобів і механізмів, права тимчасового встановлення пристосувань і складування матеріалів, експлуатації та використання потужностей, в межах дії договорів не встановлюється.
Відповідно до п. 4.1 договору земельний сервітут надається постійно (безстроково) та на платній основі в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі та може бути припинений відповідно до положень п. 8.3 договору та вимог чинного законодавства.
Право сервітуту підлягає державній реєстрації. ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" зобов'язується безкоштовно надати ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" необхідне сприяння у реєстрації сервітуту, включаючи надання документів та інформації, необхідних для здійснення такої реєстрації (п. 6.1 договору).
Згідно з п.п. 8.1, 8.2 договору він набирає чинності із моменту його підписання сторонами, скріплення печатками і діє безстроково. Сервітут виникає з моменту його реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України.
За договором № 19/334-О/Д ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" не здійснило державну реєстрацію безстрокового права користування (сервітут), зазначивши, що земельну ділянку із кадастровим номером 5110800000:03:001:0530 було розділено на декілька земельних ділянок меншою площею.
Міністерством інфраструктури України було прийнято наказ від 29.05.2020 № 331 "Про підготовку до здійснення державно-приватного партнерства в межах п'ятого термінала ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ", згідно з яким для визначення об'єкта державно-приватного партнерства (концесії) та забезпечення його інвестиційної привабливості ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та ДП "АМПУ" вжити заходів для недопущення зменшення складу майна (основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів та земельних ділянок, на яких розташовані такі об'єкти) шляхом відчуження та/або погіршення стану такого майна (крім передачі з балансу на баланс за рішенням Мінінфраструктури) та заборонено без попереднього дозволу Мінінфраструктури, зокрема, укладати (продовжувати строк) договорів оренди, сервітуту, вчинення інших правочинів, що передбачають виникнення обмежень праві користування чи встановлення обтяжень на земельні ділянки та іншого нерухомого майна або основних засобів, які необхідні для реалізації проєкта.
Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 24.06.2020 № 368 "Про початок підготовки до здійснення державно-приватного партнерства морському порту "Чорноморськ" для визначення об'єкта державно-приватного партнерства (концесії) та забезпечення його інвестиційної привабливості ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та ДП "АМПУ" вжити заходів для недопущення зменшення складу майна (основних засобів, незавершеного будівництва, нематеріальних активів та земельних ділянок, на яких розташовані такі об'єкти) шляхом відчуження та/або погіршення стану такого майна (крім передачі з балансу на баланс за рішенням Мінінфраструктури) та заборонено без попереднього дозволу Мінінфраструктури, зокрема, укладати (продовжувати строк) договорів оренди, сервітуту, вчинення інших правочинів, що передбачають виникнення обмежень праві користування чи встановлення обтяжень на земельні ділянки та іншого нерухомого майна або основних засобів, які необхідні для реалізації проєкта.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що впродовж 2020-2024 ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" зверталось до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" щодо укладання нових договорів (замість договору від 16.10.2019 № 19/334-О/Д), зокрема, з листами від 03.02.2020 № 20/10, від 10.08.2020 № 20/62, від 29.06.2021 № 21/38, від 21.07.2021 № 21/40, від 12.11.2021 № 21/87, від 10.01.2024 № 24/02 (з додатком), від 19.04.2021 № 21/27, від 10.01.2024 № 24/02 (з додатком), від 16.08.2024 № 24/10.
Також 22.05.2024 ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" звернулося до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" із листом № 24/05, в якому пропонувало укласти додаткову угоду до договору від 16.10.2019 № 19/334-О/Д на частини земельних ділянок, що були утворені в результаті поділу земельної ділянки 5110800000:03:001:0530. До вказаного листа було додано проєкт додаткової угоди № 1 до договору від 16.10.2019 № 19/334-О/Д.
Листом від 06.05.2024 ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" повідомило ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" про відмову в укладенні договорів на встановлення постійних платних земельних сервітутів через непогодження зазначених договорів Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" листом від 18.06.2024 повідомило ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" про те, що п. 3 наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 24.06.2020 № 368 заборонено ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" та ДП "АМПУ" без попереднього дозволу Мінінфраструктури, серед іншого, укладати (продовжувати строк) договорів сервітуту. Проінформувало ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" про неможливість укладання додаткової угоди № 1 до договору від 16.10.2019 № 19/334-О/Д про встановлення постійного (безстрокового) платного земельного сервітуту у зв'язку з непогодженням додаткової угоди до договору сервітуту з ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" уповноваженим органом управління - Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Листом від 16.08.2024 ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" звернулося до ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" щодо укладання договорів на встановлення постійних платних земельних сервітутів з додатковим обґрунтуванням.
Листом від 30.08.2024 ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" звернулося до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України з проханням погодити ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" укладання з ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" договорів на встановлення постійних платних земельних сервітутів.
Листом від 17.09.2024 ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" звернулося до Міністерства розвитку громад та територій України з прохання розглянути звернення ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" від 16.08.2024 та надати свою позицію щодо встановлення вищевказаних земельних сервітутів з урахуванням наказу Міністерства інфраструктури України від 24.06.2020 № 368 "Про початок підготовки до здійснення державно-приватного партнерства в морському порту Чорноморськ".
Листом від 11.11.2024 Міністерство розвитку громад та територій України, розглянувши листи ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" від 15.10.2024, від 30.08.2024 та лист ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" від 17.09.2024 щодо укладання договорів з ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" на встановлення постійного (безстрокового) платного сервітуту, повідомило, що вирішення питання щодо погодження укладання договорів з ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" буде можливим та доцільним лише після завершення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.
Суди попередніх інстанцій встановили, що в матеріалах справи наявна копія Технічні умов (від 04.07.2023 № НТО-50/15 "Перетин залізничних колій транспортною галереєю в межах ст. Чорноморськ-Порт", розроблених головним інженером служби колії регіональної "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця"), відповідно до яких керівництво Одеської залізниці АТ "Укрзалізниця", розглянувши лист ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" від 06.04.2023 № 23/18 щодо будівництва транспортної галереї над залізничними коліями станції Чорноморськ-Порт, погодило виконання зазначених робіт у смузі відведення залізниці при дотриманні відповідних технічних умов.
Предметом цього спору є встановлення постійних платних земельних сервітутів на відповідні земельні ділянки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що: право позивача щодо встановлення постійних платних земельних сервітутів на земельні ділянки, що утворилися після їх поділу, є порушеним, а отже, що звернення до суду з цими позовними вимогами не є передчасними; земельні ділянки з кадастровими номерами 5110800000:03:001:0826, 5110800000:03:001:0667 необхідні для реалізації Проєкта будівництва позивача, в'їзду/виїзду з території ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" та, що останній не може задовольнити свої потреби в інший спосіб, ніж заявлений; відсутності доказів про те, що встановлення сервітуту на користь позивача обмежить право держави в особі Одеської обласної державної адміністрації та Міністерства розвитку громад та територій України на розпорядження вказаними земельними ділянками під час реалізації Проєкта концесії; матеріали справи не містять доказів впровадження Програми щодо здійснення державно-приватного партнерства в морському порту "Чорноморськ", а йдеться лише про проведення аналізу щодо можливості її впровадження; відповідні положення сервітуту відповідають положенням укладених між сторонами договорів встановлення земельних сервітутів.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з такого:
- земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0530, щодо якої планувалося встановлення сервітуту, поділено на окремі земельні ділянки; оскільки позивач до моменту поділу земельної ділянки не здійснив державну реєстрацію права сервітуту та не набув відповідного речового права щодо неї, то відповідач здійснив її поділ (ділянка не була обтяжена речовими правами третіх осіб, зокрема, сервітутом на користь позивача), що не суперечить вимогам законодавства; унаслідок поділу первісна земельна ділянка припинила існування як об'єкт цивільних прав, у тому числі, в межах правовідносин за договором № 19/334-О/Д. Помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що право позивача щодо встановлення постійного платного земельного сервітуту на земельні ділянки, що утворилися після їх поділу відповідачем було порушеним;
- у межах Програми "План розвитку морського порту "Чорноморськ" ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" реалізує Проєкт будівництва спеціалізованого зернового перевантажувального комплексу потужністю - 2,5 млн. тонн на рік, що передбачає прокладання транспортної галереї до причалів № № 5- 6 для забезпечення ефективного доступу до терміналу. Однак зазначений Проєкт наразі перебуває на стадії підготовки і фактичні будівельні роботи не розпочаті. Крім того, позивачу було відмовлено у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, що підтверджує відсутність реального фізичного виконання Проєкта;
- укладання нових договорів сервітуту на земельні ділянки було обмежене наказом Міністерства розвитку громад та територій України і залежало від завершення визначених законодавством процедур державно-приватного партнерства;
- відповідач не мав права самостійно приймати рішення щодо укладення договорів на встановлення сервітуту без попереднього дозволу Міністерства розвитку громад та територій України. Міністерство не надало такий дозвіл, мотивуючи це необхідністю завершення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, що прямо обмежувало можливість укладення відповідних договорів на даному етапі. Права позивача не були порушені, оскільки, відповідач відмови від укладення зазначених договорів не вчиняв, а лише діяв у межах наданих йому законодавством повноважень та у зв'язку з наявними процедурними обмеженнями, встановленими відповідним Міністерством;
- суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставині початку підготовки Проєкта державно-приватного партнерства (концесії) у морському порту "Чорноморськ", яка розпочалася ще у червні 2020 року, та пов'язаними із цим можливими правовими наслідками. Неврахування цієї обставини може призвести до прийняття рішення, яке створило би ризик обмеження прав держави щодо розпорядження відповідними земельними ділянками, ускладнення їх використання в межах концесії та виникнення перешкод для належної реалізації відповідного Проєкта;
- земельні ділянки з кадастровими номерами 5110800000:03:001:0667 та 5110800000:03:001:0826, на які позивач бажає встановити право сервітуту, належать Одеській обласній державній адміністрації та перебувають у ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на праві постійного користування. Оскільки саме відповідач є фактичним користувачем цих земельних ділянок, на нього покладаються повноваження щодо встановлення права сервітуту. Відповідно, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" є належним відповідачем у цій справі.
Не погоджуючись із ухваленою постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати і залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025.
Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 111, ч. 3 ст. 402 ЗК України, ч. 2 ст. 401 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" посилається також на таке: не зважаючи на наявність підписаного договору від 16.10.2019 № 19/334-О/Д, ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" ще з 02.12.2019 в односторонньому порядку здійснило поділ земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0530. За результатами поділу було утворено 5 нових земельних ділянок. ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" було позбавлено можливості зареєструвати сервітут на земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0530 відповідно до вимог чинного законодавства; відповідачем порушено п. 6.1 договору; із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:03:001:0667 убачається, що земельна ділянка з вказаним кадастровим номером утворилася внаслідок поділу/об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0530, дата державної реєстрації земельної ділянки 02.12.2019. З лютого 2020 року позивач надавав відповідачу необхідні документи для укладання договорів земельного сервітуту на земельні ділянки, що утворилися після розподілу земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0530, тобто за 4 місяці до видання наказу Мінінфраструктури від 24.06.2020 № 368 "Про початок підготовки до здійснення державно-приватного партнерства в морському порту Чорноморськ". Проте відповідач безпідставно не уклав відповідні договори з позивачем, що стало підставою для неодноразових звернень щодо укладання нових договорів замість договору № 19/334-О/Д протягом 2020-2024; суд апеляційної інстанції не врахував, що саме через відсутність земельних сервітутів позивачем не розпочаті будівельні роботи; судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, ст. 269 ГПК України. Зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Міністерства про долучення до матеріалів справи копій документів, які (документи) не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Скаржник у касаційній скарзі посилається і на постанови Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 504/2175/17-ц, від 19.06.2019 у справі № 925/603/18, від 10.09.2025 у справі № 906/127/24.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 21.04.2026.
У відзивах на касаційні скарги відповідач, третя особа просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін як таку, що ухвалена відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
19.05.2026 Міністерство розвитку громад та територій України звернулося до Верховного Суду із клопотання про розгляд справи без участі його представника. У цьому клопотанні також просило врахувати доводи відзиву Міністерства та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши в касаційному порядку оскаржуване судове рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 395 ЦК України визначено види речових прав на чуже майно, якими відповідно до ч. 1 цієї статті є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Згідно з ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки (ст. 402 ЦК України).
За ст. 403 ЦК України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.
Особливості та порядок встановлення земельного сервітуту визначено і ЗК України.
Так, згідно зі ст. 98 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, перелік окремих видів яких наведено у ст. 99 ЗК України, зокрема, право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху.
Порядок та особливості встановлення земельних сервітутів конкретизовано у ст. 100 ЗК України, за змістом якої сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Здійснюючи аналіз вказаних вище норм матеріального права, Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі № 918/303/21 зазначив, що правова природа сервітуту передбачає, що однією з умов його встановлення є неможливість власника майна задовольняти власні потреби без встановлення користування чужим майном. При цьому Верховним Судом висловлювалась позиція про те, що обов'язковою умовою для встановлення сервітуту є вжиття особою (позивачем), яка вимагає такого встановлення заходів щодо встановлення сервітуту в добровільному порядку (див. постанову Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 918/370/17), а якщо особа до звернення до суду не вчиняла дій щодо встановлення сервітуту за домовленістю сторін (зокрема, не звернулася до іншої сторони з пропозицією про укладення договору про встановлення сервітуту), то у суду немає підстав для задоволення відповідних вимог у зв'язку з відсутністю у позивача права вимагати встановлення сервітуту за рішенням суду (див. постанову Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 925/603/18).
Отже, при вирішенні питання наявності чи відсутності підстав для встановлення сервітуту (у тому числі земельного) за рішенням суду обов'язковому дослідженню підлягає можливість нормального використання позивачем своєї власності без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки, а також можливість задоволення його потреб яким-небудь іншим способом (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 911/2701/17, постанови Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/6925/22, від 14.05.2025 у справі № 903/753/22).
Верховний Суд у постанові від 22.01.2025 у справі № 917/267/24 також наголосив, що вирішуючи спір про встановлення земельного сервітуту, суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання. Умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, а в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
Отже, обов'язковими передумовами для встановлення сервітуту повинні бути: звернення зацікавленої особи до власника земельної ділянки з пропозицією щодо встановлення сервітуту на умовах, що є ідентичними в подальшому заявленими у позові; наявність обставин, що унеможливлюють користування майном позивача у спосіб інший, ніж через встановлення сервітуту (див. постанови Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 663/917/17, від 19.01.2022 у справі № 363/620/19, від 12.04.2022 у справі № 306/612/20, від 19.11.2025 у cправі № 902/1257/24).
При цьому Верховний Суд у постанові від 06.12.2023 у справі № 440/6759/21 виснував, що: "земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, та право користування земельною ділянкою (сервітут) на підставі договору особистого строкового земельного сервітуту виникає з моменту державної реєстрації цього права у встановленому законом порядку".
При цьому необхідно зазначити таке. Правові основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України "Про управління об'єктами державної власності" (тут і далі - у відповідній редакції).
Повноваження уповноважених органів управління визначає ст. 6 цього Закону. За п. 20-4 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань відповідно до закону приймають рішення про заборону здійснення певних дій, внаслідок яких може відбутися відчуження майна чи зменшення його вартості, що планується до передачі в рамках проєкту на умовах публічно-приватного партнерства, у тому числі концесії.
Концесія - це форма здійснення публічно-приватного партнерства, що передбачає взяття та виконання концесіонером перед концесієдавцем обов'язку щодо фінансування (повного або часткового) робіт із створення та/або будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення), та/або технічного обслуговування об'єкта концесії, з передачею концесіонеру як винагороди права на управління та/або експлуатацію об'єкта концесії та на надання суспільно значущих послуг, у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику (див. ст. 1 Закону України "Про концесію").
Частинами 1, 2 ст. 4 Закону України "Про концесію" встановлено, що ініціаторами підготовки пропозицій про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії можуть бути центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, а також юридичні особи приватного права (резиденти та/або нерезиденти) або об'єднання таких юридичних осіб (резидентів та/ або нерезидентів). Підготовка пропозицій про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії та проведення на їх підставі аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства здійснюються у порядку, передбаченому розд. III Закону України "Про державно-приватне партнерство", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи документів відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, врахувавши накази Міністерства інфраструктури України № 331, № 368 та встановивши таке: до моменту поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:03:001:0530 позивач не здійснив державну реєстрацію права сервітуту щодо неї, а отже, не набув відповідного речового права щодо цієї земельної ділянки; у межах Програми "План розвитку морського порту "Чорноморськ" ТОВ "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" реалізує Проєкт будівництва спеціалізованого зернового перевантажувального комплексу потужністю - 2,5 млн. тонн на рік, водночас на момент розгляду цієї справи позивачем не розпочато виконання робіт з реалізації відповідного Проєкта; встановлення права сервітуту позивач фактично обґрунтовує необхідністю забезпечення доступу до майна на підготовчому етапі з метою подальшої реалізації відповідного Проєкта; вирішуючи спір, суд першої інстанції обмежився лише аналізом позиції позивача щодо майбутнього будівництва зернового перевантажувального комплексу не дослідивши при цьому питання технічної необхідності встановлення права сервітуту саме на зазначені земельні ділянки та можливості альтернативного доступу до відповідного майна, а також не врахував характер і стадію реалізації державної програми з підготовки до здійснення державно-приватного партнерства у морському порту "Чорноморськ" (згідно з ст. 10 Закону України "Про державно-приватне партнерство" підготовка проєкта державно-приватного партнерства (концесії) у морському порту здійснюється у кілька послідовних етапів, визначених законодавством); відповідач не мав права самостійно приймати рішення про укладення договорів на встановлення сервітуту без попереднього дозволу Міністерства розвитку громад та територій України (див. також постанову Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 916/97/21), яке не відмовляло у встановленні сервітуту, а лише повідомило, що це питання може бути розглянуто після завершення підготовки техніко-економічного обґрунтування Проєкта державно-приватного партнерства (концесії) у морському порту "Чорноморськ" та проведення аналізу його ефективності, апеляційний господарський суд підставно відмовив у задоволенні цього позову за встановлених обставин.
При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що ДП "Морський торговельний порт "Чорноморськ" є фактичним користувачем відповідних земельних ділянок, на нього покладаються повноваження щодо встановлення права сервітуту, а отже, є належним відповідачем у цій справі.
Водночас як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
У постанові від 03.09.2024 у справі № 910/14049/23 Верховний Суд дійшов висновку, що крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтуванням необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними ст. 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
Верховний Суд зазначає, що скаржник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо необхідності застосування ч. 4 ст. 111, ч. 2 ст. 401 ЦК України у спірних правовідносинах фактично окреслює лише межі правовідносин, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга в цій частині за своїм змістом фактично зводиться до неправильного розуміння вказаних норм прав та незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені в ст. 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, відповідними нормами права тощо, оскільки у іншому випадку вказане б призводило до порушення таких принципів господарського процесу, як змагальність та диспозитивність.
Крім того, ЗК України не містить ст. 402, на відсутність висновку щодо застосування якої посилається скаржник, а тому Верховний Суд не викладає висновок щодо її застосування у цих правовідносинах.
Отже, зважаючи на викладене, а також межі розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів визнає недоведеною наведену скаржником підставу касаційного оскарження, визначену у п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Щодо посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 20.05.2022 у справі № 504/2175/17-ц, від 19.06.2019 у справі № 925/603/18, від 10.09.2025 у справі № 906/127/24, то необхідно зазначити, що Верховним Судом ці постанови ухвалювались за інших фактичних обставин справи, які не є аналогічними як у справі, яка переглядається з огляду на що і застосовувались норми матеріального і процесуального права і ухвалювались відповідні рішення. Постанова апеляційного господарського суду не є такою, що неузгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у цих постановах.
Щодо посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом норм ст. 269 ГПК України, то вони є безпідставними і спростовуються змістом самої постанови апеляційного суду. Апеляційним судом було прийнято постанову на підставі оцінки доказів, які були також предметом перегляду суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.
Інші доводи касаційної скарги підставами касаційного оскарження не обґрунтовані і, відповідно, Верховним Судом не розглядаються (див. постанову Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 910/2491/23).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Отже, суд касаційної інстанції, переглянувши оскаржувану постанову в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного господарського суду - без змін.
Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований зерновий термінал "Чорноморськ" залишити без задоволення.
Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 у справі № 916/5791/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С. К.
Судді: Волковицька Н. О.
Случ О. В.