26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/5211/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Ревта Д. Л.,
відповідача - Удовицький Є. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про зупинення провадження у справі
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 (судді: Джепа Ю. А. - головуючий, Мартинюк С. В., Соп'яненко О. Ю.) у справі
за позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс"
про стягнення 6 180 519,12 грн,
Ухвалою Верховного Суду від 13.04.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.02.2026 у справі № 904/5211/24 і призначено її до розгляду на 26.05.2026.
26.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/5211/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/3534/24 (904/6234/23) (в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаін"). Це клопотання обґрунтовано посиланням на положення пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в такій справі (№ 904/3534/24 (904/6234/23)), на думку скаржника, будуть встановлені факти та досліджені істотні обставини, що мають значення для справи № 904/5211/24.
Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунуті.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, виснував, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.
Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19.
Водночас Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 вказав, що за приписами пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що господарський суд не має право самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин (пункт 8.56.2 постанови Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 910/8362/24).
Верховний Суд наголошує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, суд касаційної інстанції, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
Верховний Суд в силу імперативних положень частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
Колегія суддів зауважує, що суть касаційного перегляду полягає у перевірці в межах доводів та вимог касаційної скарги правильності вирішення судами спору відповідно до фактичних обставин справи, які були встановлені ними у рішенні та/або постанові, оскільки у суду касаційної інстанції, який має дотримуватись меж розгляду справи судом касаційної інстанції, відсутні повноваження приймати та досліджувати докази.
Встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставини та зібрані докази дозволяють Суду належним чином оцінити доводи касаційної скарги щодо порушення та неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та вирішити питання про наявність або відсутність підстав для скасування оскаржуваної у справі постанови суду апеляційної інстанції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц наголосила, що встановлення обставин справи є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку, включаючи випадки встановлення таких обставин рішенням суду в іншій справі.
З огляду на наведене, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення поданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Промтенс" клопотання про зупинення провадження у цій справі до завершення розгляду іншої справи № 904/3534/24 (904/6234/23).
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтенс" про зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак