19 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/936/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вишневої міської ради Бучанського району Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2025 (суддя Мальована Л. Я.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 (головуючий суддя Хрипун О. О., судді Михальська Ю. Б., Скрипка І. М.)
у справі № 911/936/25
за позовом Селянського (фермерського) господарства «Калина»
до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання поновленим договору оренди на земельні ділянки,
(у судовому засіданні взяли участь: представники позивача - Аваєва Н. В., Старунський А. Ф. та представник відповідача - Хлівна Л. С.)
1. У цій справі перед Верховним Судом постало питання, чи можна повторно ініціювати процедуру поновлення договору оренди землі у разі (і завершити її шляхом отримання позитивних судових рішень), якщо у відповідності до ухвалених у іншій судові справі судових рішень (висновків у ній), які набрали законної сили, станом на момент її розгляду цей договір вже був припинений і відповідні земельні ділянки в оренді у позивача не перебували.
2. Виходячи з необхідності дотримання принципу res judicata та неприпустимості ревізії судових рішень в інших справах, Верховний Суд негативно відповів на означене питання, про що детально викладено далі в цій постанові.
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
3. Селянське (фермерське) господарство «Калина» (далі - СФГ «Калина») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі - Вишнева міська рада) про визнання протиправним та скасування її рішення від 30.01.2025 та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на новий строк, а як наслідок і визнання права оренди за позивачем.
4. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не визнає чинність договору оренди земельної ділянки, укладеного позивачем з Софіївсько-Борщагівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (далі - Софіївсько-Борщагівська сільська рада). Натомість СФГ «Калина» вважає, що дія цього договору не припинилась, він продовжувався автоматично та діє на цей час, оскільки відповідно до пункту 2.4 договору відповідач (орендодавець, правонаступник Софіївсько-Борщагівської сільської ради) мав повідомити позивача про його припинення письмово не пізніше як за один рік, але жодних дій щодо його припинення не вчинив.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Господарського суду Київської області від 07.11.2025 у справі № 911/936/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026, позов СФГ «Калина» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення XLII сесії VIII скликання Вишневої міської ради від 30.01.2025, яким відповідач відмовив позивачу в поновленні договору оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5184, 3222486200:04:001:5185 та 3222486200:04:001:5186 із цільовим призначенням ? для ведення фермерського господарства, що знаходяться по вул. Джерельна в с. Крюківщина. Визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 14.03.2000 на новий строк з урахуванням умов договору про внесення змін та доповнень до нього від 18.02.2005. Як наслідок визнано і право оренди СФГ «Калина» на підставі цього договору.
6. Місцевий господарський суд, з яким у подальшому погодився суд апеляційної інстанції, серед іншого виснував, що умовами договору оренди від 14.03.2000 (з урахуванням внесених до нього змін) не передбачалось поновлення терміну (строку дії) оренди шляхом укладання виключно додаткових угод (це є правом, а не обов'язком сторін договору). Натомість поділ земельної ділянки із відповідним присвоєнням кадастрових номерів сам по собі не припиняє права оренди, якщо інше не встановлено договором оренди або законом. Орендодавець не може в односторонньому порядку припинити договір оренди, посилаючись лише на поділ об'єкту оренди. За змістом пункту 2.4 договору оренди земельної ділянки від 14.03.2000 орендодавець має повідомити орендаря про припинення договору письмово не пізніше як за один рік. Доказів виконання зазначеного пункту, як необхідної передумови припинення договору, відповідачем суду не надано. Водночас оспорюване рішення Вишневої міської ради не містить належного обґрунтування відмови СФГ «Калина» у поновленні договору оренди землі, а позивача не було викликано і допущено на засідання, на якому розглядалося його звернення щодо поновлення цього договору.
7. Разом з цим, як місцевий, так і апеляційний, господарські суди, ухвалюючи судові рішення у цій справі, виходили з того, що заявлені у цій справі позовні вимоги не є тотожними до позову, що розглядався у справі № 911/3835/23, оскільки предметом оспорення у справі № 911/936/25 є інше рішення відповідача, заявлена інша вимога щодо визнання поновленим договору оренди на новий строк, з урахуванням умов договору про внесення змін та доповнень від 18.02.2005 до цього договору, та вимога щодо визнання права оренди позивача на земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами.
8. Крім того, суди відхилили і доводи відповідача про преюдиційність встановлених у справі № 911/3835/23 обставин, зазначивши, що договір оренди земельної ділянки від 14.03.2000 у вказаній справі досліджувався без врахування змін та доповнень його умов, внесених договором від 18.02.2005.
Касаційна скарга
9. Вишнева міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026, рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2025 та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. У поданій касаційній скарзі підставами касаційного оскарження відповідач визначає підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з посиланням на пункт перший часини третьої статті 310 цього Кодексу.
11. На обґрунтування цих підстав скаржник зазначає, що у оскаржуваних судових рішеннях судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених в ухвалах та постановах Верховного Суду, а також Верховного Суду України, зокрема, від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20, від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, від 02.12.2025 у справі № 910/1235/22, від 05.08.2025 у справі № 916/326/23, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі № 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, від 16.06.2022 у справі № 910/366/21, від 27.02.2019 у справі № 910/7054/18 та від 22.12.2022 у справі № 910/2730/21, від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18, від 01.12.2022 у справі № 910/16265/21, від 22.09.2021 у справі № 757/43705/19-ц, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 19.06.2019 у справі № 910/4055/18, від 16.04.2019 у справі № 925/2301/14, від 11.04.2018 у справі № 901/433/18, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, від 04.07.2025 у справі № 910/10365/15, від 28.04.2023 у справі № 904/5121/19, від 18.08.2023 у справі № 927/211/22, від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19, від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 15.11.2024 у справі № 910/13175/23, від 26.10.2021 у справі № 910/5710/19, від 11.11.2014 у справі № 3-161гс14, від 18.06.2014 у справі № 912/1552/13, від 23.04.2015 у справі № 923/1452/14, від 24.01.2019 у справі № 904/869/18, від 26.03.2019 у справі № 910/1335/17, від 10.01.2019 у справі № 911/3998/16, від 11.12.2018 у справі № 923/111/18, від 06.12.2018 у справі № 925/1651/17, від 03.04.2018 у справі № 904/8168/17, від 22.02.2018 у справі № 922/1008/17, від 20.11.2012 у справі № 44/69, від 11.11.2014 у справі № 912/1552/13, від 14.02.2025 у справі № 705/4295/23, від 05.02.2025 у справі № 925/457/23, від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 06.03.2024 у справі № 902/1207/22, від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16, від 16.07.2025 року у справі № 910/2389/23, від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, а також Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
12. За своїм змістом доводи відповідача зводяться до того, що місцевий та апеляційний господарські суди безпідставно відхилили його аргументи відповідача щодо тотожності предметів і підстав позовів у справі № 911/3835/23 та у справі № 911/936/25, а також помилково виснували про те, що встановлені у справі № 911/3835/23 обставини не мають преюдиційного значення.
13. Стосовно цього скаржник стверджує, що станом на 31.08.2023 договір оренди земельної ділянки від 14.03.2000 вже був припинений і це підтверджується судовими рішеннями, ухваленими у справі № 911/3835/23, а отже оспорюване позивачем рішення XLII сесії VIII скликання Вишневої міської ради від 30.01.2025, яким йому було відмовлено в поновленні цього договору, є цілком законним.
14. Крім того, відповідач також зауважує, що у матеріалах цієї справи відсутні докази нотаріального посвідчення та державної реєстрації зазначеного договору оренди, як і договору про внесення змін до нього, а СФГ «Калина» не надано судам доказів, які б підтверджували, що він продовжує користуватися орендованою землею та сплачує орендну плату за це.
Позиція інших учасників справи
15. У межах встановленого Верховним Судом строку СФГ «Калина» подало відзив на касаційну скаргу, у якому заперечує проти її задоволення та просить оскаржувані постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2025 залишити без змін.
16. Позивач вважає, що судові рішення судів попередніх інстанцій є законним, обґрунтованими та ухваленими на підставі дослідження всіх наявних доказів та з'ясування всіх фактичних обставин цієї справи. Натомість Вишневою міською радою визначених нею підстав касаційного оскарження у касаційній скарзі не обґрунтовано, а тому підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у цьому разі немає.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
17. Як з'ясували суди попередніх інстанцій, 14.03.2000 на підставі рішення виконавчого комітету Софіїсько-Борщагівської сільської ради від 14.03.2000 № 68 з фермерським господарством «Калина» укладено договір оренди, за яким воно прийняло у строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 2,2 га ріллі для ведення сільськогосподарського виробництва.
18. Орендована земельна ділянка була розташована за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, Софіївсько-Борщагівська сільська рада та надалі, у зв'язку із зміною територіальних меж населених пунктів, стала територію Вишневої міської територіальної громади,на даний час знаходиться в селі Крюківщина по вулиці Джерельній.
19. В пункті 2.4 зазначеного договору оренди земельної ділянки від 14.03.2000 сторони передбачили, що про свої наміри припинення даного договору оренди орендодавець повинен письмово повідомити орендаря не пізніше як за один рік. Це пов'язано з проведенням витрат незавершеного виробництва, поліпшення землі тощо.
20. 18 лютого 2001 року зазначений договір було зареєстровано виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради, про що зроблено відповідний запис в журналі реєстрації.
21. У подальшому, а саме 18.02.2005, фермерське господарство «Калина» та Софіївсько-Борщагівська сільська рада уклали договір про внесення змін та доповнень до договору оренди, зокрема, виклавши його пункт 2.2 в такій редакції: «Договір укладається терміном на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації. Якщо орендар протягом терміну дії цього Договору виконував свої зобов'язання належним чином та/або якщо у Орендодавця відсутні претензії до Орендаря щодо виконання умов цього Договору Договір вважається продовженим на такий саме термін. Умови цього Договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності Договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені Договором. При зміні Орендаря Договір втрачає свою чинність.»
22. Також суди встановили, що термін договору оренди землі від 14.03.2000 було подовжено до 14.03.2010, про що свідчить лист Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 19.03.2005 № 59.
23. 01 січня 2009 року фермерське господарство «Калина» та Софіївсько-Борщагівська сільська рада уклали договір про внесення змін до умов договору оренди, яким збільшили розмір орендної плати, а також договір про внесення змін до договору оренди в частині нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, розміру орендної плати, порядку та строків її внесення.
24. У відповідь на лист СФГ «Калина» від 23.02.2009 № 7 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області було повідомлено про те, що для правильного оформлення договору оренди земельної ділянки терміном на 49 років площею 2,2 га для ведення фермерського господарства слід звернутися до Софіївсько- Борщагівської сільської ради (лист від 21.05.2009 за вих. № 07-22-1914).
25. Натомість виконавчий комітет Софіївсько-Борщагівської сільської ради листом від 03.03.2009 № 98 повідомив СФГ «Калина» про відсутність зауважень щодо виконання договору оренди та відсутність заперечень на його продовження та рекомендував звернутись до органів виконавчої влади для переукладання договору оренди земельної ділянки.
26. З посиланням на цей лист СФГ «Калина» звернулось до Інституту держави і права НАН України з проханням провести експертизу та надати роз'яснення щодо особи, яка має приймати рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки від 14.03.2000 (лист від 22.08.2009 за вих. № 046).
27. Згідно з Висновком науково-практичної експертизи при Інституті держави і права НАН України від 19.11.2009 № 126/177-е рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 2,2 га, яку СФГ «Калина» використовує за договором оренди землі від 14.03.2000, у порядку реалізації орендарем права на переважне поновлення цього договору має прийняти не Софіївсько-Борщагівська сільська рада, а Києво-Святошинська районна державна адміністрація.
28. Крім того, у цьому висновку науково-правової експертизи зазначено, що у період дії положень Земельного кодексу України (далі - ЗК України) в редакції від 03.03.1992 до компетенції сільських рад належало надання земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами сіл, в оренду для ведення селянського (фермерського) господарства. Сільські ради мали право передавати свої повноваження щодо надання земельних ділянок в оренду своїм виконавчим комітетам. Рішення виконавчого комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради про надання земельної ділянки площею 2,2 га фермерському господарству «Калина» в оренду та укладання договору оренди зазначеної ділянки є правомірним та прийнятим у повній відповідності із законодавством України, що було чинним у період прийняття такого рішення. На час укладання договору оренди у 2000 році земельна ділянка, яка була предметом договору від 14.03.2000 перебувала у державній власності (землі запасу поза межами населеного пункту) та була передана в оренду з урахуванням вимог ЗК України 1992 року, що діяв до 2002 року. З 2013 року розпорядниками землі державної власності виступали місцеві державні адміністрації. Після 2013 року (до 2021 року), повноваження перейшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр) та його територіальних органів. З 2021 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який передав державні землі (за винятком певних категорій) до комунальної власності об'єднаних територіальних громад (ОТГ). Відповідно, повноваження щодо розпорядження цими землями (у тому числі передача в оренду) перейшли до місцевих рад. Після формування ОТГ, саме місцеві ради громад отримали право розпоряджатися землями в межах своїх територій, включно з переданою їм державною землею.
29. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечувалось сторонами, земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5184, 3222486200:04:001:5185, 3222486200:04:001:5186 перебувають у межах Вишневої міської ради.
30. СФГ «Калина» звернулося до Вишневої міської ради із заявою від 30.12.2024, в якій просило погодити продовження договору оренди земельної ділянки від 14.03.2000 на той самий строк без зміни його умов.
31. На засідання XLII сесії VIII скликання Вишневої міської ради, на якому розглядалося це звернення, СФГ «Калина» викликано і допущено не було.
32. Натомість рішенням Вишневої міської ради від 30.01.2025 у погодженні продовження договору оренди земельної ділянки від 14.03.2000 СФГ «Калина» було відмовлено з тих підстав, що рада не визнала його права оренди, що виникло за вказаним договором.
33. До того ж у цьому рішенні зазначено, що спірні земельні ділянки знаходяться в проєктній зоні автомобільної дороги загального користування державного значення та в зоні транспортної інфраструктури.
34. Наведені обставини стали підставою для звернення СФГ «Калина» до суду з позовом, що і розглядався у цій справі.
Оцінка аргументів учасників справи, доводів та вимог касаційної скарги
35. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
36. Водночас суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
37. Керуючись у тому числі наведеними процесуальними нормами, Верховний Суд при здійсненні касаційного провадження у цій справі дійшов висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на таке.
38. У справі, що переглядається, господарськими судами вирішувався спір щодо визнання протиправним та скасування рішення XLII сесії VIII скликання Вишневої міської ради від 30.01.2025 (яким позивачу було відмовлено в поновленні договору оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5184, 3222486200:04:001:5185 і 3222486200:04:001:5186), визнання поновленим договору оренди від 14.03.2000 на новий строк з урахуванням умов договору про внесення змін та доповнень до нього від 18.02.2005, і як наслідок визнання права оренди СФГ «Калина» на підставі цього договору.
39. Під час судового розгляду справи № 911/936/25 Вишнева міська рада неодноразова звертала увагу судів попередніх інстанцій на те, що у відповідності до ухвалених у справі № 911/3835/23 судових рішень, які набрали законної сили, станом на 31.08.2023, коли СФГ «Калина» звернулось до Вишневої міської ради із заявою за вих. № 21 про пролонгацію (переукладення) договору оренди терміном на 7 років на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5184 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5185 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5186 площею 0,5 га, договір оренди земельної ділянки площею 2,2 га був припинений, земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами в оренді у позивача не перебували.
40. Відтак за результатами розгляду справи № 911/3835/23 рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024, у задоволенні позову СФГ «Калина» до Вишневої міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 19.10.2023 № 1-01/ХХVІІІ8-39 «Про відмову СФГ «Калина» у пролонгації (перезаключенні) договору оренди на земельні ділянки для ведення фермерського господарства, що знаходяться по вул. Джерельна в с. Крюківщина», та про визнання права оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5184 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5185 площею 0,5 га, 3222486200:04:001:5186 площею 0,5 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, що знаходяться по вул. Джерельна в с. Крюківщина, за СФГ «Калина» на підставі та умовах договору оренди від 14.03.2000 (з урахуванням внесених до нього змін), укладеного СФГ «Калина» та Софіївсько-Борщагівською сільською радою, було відмовлено.
41. У тексті вказаних судових рішень міститься згадка про те, що відповідний договір оренди землі зі змінами та доповненнями згідно з договором від 18.02.2005.
42. Ураховуючи наведене, при здійсненні касаційного перегляду у справі № 911/936/25, Верховний Суд вбачає за необхідне звернутися до висновків, викладених у постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 09.04.2026 у справі 922/511/24.
43. Вказану постанову суду касаційної інстанції було ухвалено після подання Вишневою міською рада касаційної скарги у цій справі, у зв'язку з чим наведені у ній висновки мають бути ураховані в силу вимог частини четвертої статті 300 ГПК України.
44. У зазначеній постанові судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, зокрема, виснувала про таке:
« 7.11. Палата враховує, що договір оренди від 27.04.2016 уже оспорювався Прокурором у справі № 922/1832/19, під час касаційного перегляду судових рішень в якій, а саме у мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 09.08.2023, встановлено нікчемність договору оренди землі від 27.04.2016, на підставі якого відповідачка-1, власне, набула право оренди на спірну земельну ділянку.
7.12. Згідно з частинами 1, 4 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
7.13. Відповідно до частини 3 статті 317 ГПК України постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
7.14. Палата враховує, що згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.
7.15. Відповідно до орієнтирів дотримання міжнародних стандартів, наведених Європейським судом з прав людини у рішенні від 11.07.2017 у справі "Морейра Феррейра проти Португалії", відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли необхідність забезпечення відшкодування, особливо в контексті виконання рішень Суду, в цілому свідчить на користь поновлення провадження (пункт 62 рішення).
7.16. Розглядаючи питання застосування частини 4 статті 75 ГПК України та принципу res judicata, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15 зазначила таке:
"Висновки судових рішень в інших справах, зокрема про відмову в позові у зв'язку з відсутністю боргу, не є обставинами справи, встановленими судами, є правовою оцінкою обставин, встановлених судами, і не мають преюдиціального значення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (провадження № 12-61гс21, пункт 93)). Водночас зазначені судові рішення усунули стан правової невизначеності і забезпечили, що всі учасники правовідносин могли у майбутньому знати про права всіх учасників, не порушуючи їх (див.mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67цс20, пункт 59))".
7.17. Цей висновок викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги у цій справі та підлягає застосуванню до випадків існування судових рішень про відмову в позові, які усунули стан правової невизначеності щодо змісту прав учасників спірних правовідносин.
7.18. З огляду на викладене Палата не вбачає за можливе здійснювати ревізію судового рішення у справі № 922/1832/19, оскільки зворотне призвело б до порушення такого фундаментального аспекту верховенства права, як принцип правової визначеності, тобто поваги до остаточного рішення суду.
7.19. За таких обставин усупереч положенням частини 3 статті 317 ГПК України та принципу юридичної визначеності суди першої й апеляційної інстанцій поклали в основу оскаржуваних рішень необґрунтований висновок про недоведеність нікчемності договору оренди землі від 27.04.2016, наслідком чого стала помилкова відмова у задоволенні позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_1 (орендаря) і СФГ "Вертіївка" (суборендаря) повернути спірну земельну ділянку територіальній громаді в особі Міськради.»
45. З наведеного слідує, що ухвалені у справі № 911/3835/23 судові рішення, згідно з якими станом на 31.08.2023 відповідний договір оренди землі був припинений, а земельні ділянки в оренді у СФГ «Калина» не перебували, усунули стан правової невизначеності щодо змісту прав учасників спірних правовідносин (фермерського господарства та територіальної громади в особі міської ради).
46. Натомість ухвалення у справі, що переглядається (№ 911/936/25), оскаржуваних судових рішень, якими визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 14.03.2000 на новий строк та визнано право оренди СФГ «Калина» на підставі цього договору, призвело до неприпустимої ревізії судових рішень у справі № 911/3835/23 та порушення принципу правової визначеності.
47. Тож наведені у оскаржуваних судових рішення висновки судів попередніх інстанцій суперечать вищевикладеним висновкам судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, сформульованим у постанові від 09.04.2026 у справі № 922/511/24.
48. Схожі за змістом висновки щодо неприпустимості ревізії судових рішень в інших справах, з огляду на порушення принципу res judicata, містяться і у постанові об'єднаної палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 910/10365/15, на яку посилається судова палата у процитованій вище постанові та про яку (справу) зазначає Вишнева міська рада у своїй касаційній скарзі.
49. З урахуванням наведеного Верховний Суд вбачає, що з огляду на встановлене у справі № 911/3835/23 припинення договору оренди землі та неперебування земельних ділянок в оренді у СФГ «Калина» станом на 31.08.2023, заявлені у справі № 911/936/25 позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки інакше свідчило б про ревізію судових рішень в інші справі, що набрали законної сили.
50. Крім того, безвідносно до всього викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заявлених у цій справі позовних вимог не відповідають правовим позиціям Верховного Суду щодо належного у такому випадку способу захисту порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 26.05.2020 у справі №908/299/18, постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №922/1464/18, від 19.03.2019 у справі №908/2484/17, від 28.01.2021 у справі № 909/139/19 та інші), та в цьому контексті на підставі частини четвертої статті 300 ГПК України ураховує викладене у постанові Верховного Суду від 14.04.2026 у справі № 924/80/15.
51. У зв'язку з цим, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій, у яких викладено протилежні висновки, слід скасувати із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову СФГ «Калина».
52. Зважаючи на наявність у цьому разі підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги Вишневої міської рада, і як наслідок для скасування оскаржуваних нею судових рішень, Верховний Суд не вбачає за необхідне надавати детальну відповідь на кожен аргумент касаційної скарги відповідача.
53. Також Верховний Суд не надає оцінку кожному з доводів відзиву СФГ «Калина» на касаційну скаргу, позаяк з їх аналізу вбачається, що вони не спростовують невідповідності висновків місцевого та апеляційного господарських судів висновками, викладеним у вищезгаданих постановах об'єднаної палати та судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
54. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (пункт 3 частини першої статті 308 ГПК України).
55. Згідно із частиною першою статті 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
56. Таким чином, касаційна скарга Вишневої міської рада підлягає задоволенню, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2025 слід скасувати та ухвалити у справі № 911/936/25 нове рішення, яким відмовити у позові.
Розподіл судових витрат
57. Оскільки Верховний Суд задовольняє касаційну скаргу Вишневої міської рада та скасовує судові рішення судів попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення про відмову в позові, за правилами статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Вишневої міської ради Бучанського району Київської області задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 та рішення Господарського суду Київської області від 07.11.2025 у справі № 911/936/25 скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в позові.
3. Змінити здійснений Господарським судом Київської області розподіл судових витрат за подання позовної заяви.
Сплачені Селянським (фермерським) господарством «Калина» (ЄДРПОУ 20593924) 6 056, 00 грн за подання позовної заяви покласти на позивача.
4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Калина» (ЄДРПОУ 20593924) на користь Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (ЄДРПОУ 04054628) 9 084, 00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 12 112, 00 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил