25 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12346/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
на рішення Господарського суду міста Києва (Полякова К.В.)
від 15.01.2026
додаткове рішення Господарського суду міста Києва (Полякова К.В.)
від 03.02.2026
та на постанову Північного апеляційного господарського суду (Барсук М.А.,
Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.)
від 07.04.2026 (повний текст складений 13.04.2026)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мистецький культурологічний центр"
до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"
про стягнення 2 208 131,08 грн
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мистецький культурологічний центр" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 1 107 307,00 грн збитків для відновлення пошкодженого приміщення, 690 004,88 грн упущеної вигоди, 21 000,00 грн витрат на проведення технічного обстеження та 10 000,00 грн витрат на проведення оцінки збитків.
2. Позовні вимоги обґрунтовані поверненням Відповідачем приміщення з оренди в неналежному стані, що спричинило завдання Позивачу збитків.
3. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.01.2026 позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 1 107 307,08 грн збитків, 1 069 824,08 упущеної вигоди, 21 000,00 грн витрат на проведення технічного обстеження, 10 000 грн витрат на проведення оцінки збитків, а також 33 121,97 грн витрат зі сплати судового збору.
4. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 03.02.2026 заяву Позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині заяви відмовив.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.04.2026 апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 задовольнив частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/12346/25 частково скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 1 107 307,00 грн збитків, 21 000,00 грн витрат на проведення технічного обстеження, 10 000,00 грн витрат на проведення оцінки збитків та 13 659,68 грн судового збору за подачу позову. В решті позовних вимог відмовив. Стягнув з Позивача на користь Відповідача 19 256,83 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
6. Також Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.04.2026 апеляційну скаргу Відповідача на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 задовольнив частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 у справі № 910/12346/25 змінив. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 15 465,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
7. 01 травня 2026 року Відповідач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить:
- прийняти касаційну скаргу та відкрити касаційне провадження;
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/12346/25 в частині задоволення позовних вимог;
- ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Позивача до Відповідача у повному обсязі;
- зупинити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/12346/25 .
8. Підставами касаційного оскарження Скаржник зазначив пункти 1, 3 частини 2 статті 389 Цивільно процесуального кодексу України.
9. Перевіривши матеріали касаційної скарги Скаржника, Суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
10. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
11. Поряд із цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
12. Пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
13. Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - чітку вказівку на норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосували суди першої та/або апеляційної інстанцій, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахували суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень;
пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
У разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
14. Заявник касаційної скарги повинен враховувати і те, що за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
15. Однак у касаційній скарзі Скаржника відсутнє зазначення підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, за наявністю якої (яких) оскаржуються рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026, постанова Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/12346/25. Також Скаржник, стверджуючи про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, не вказав норми права, які неправильно застосували суди попередніх інстанцій і щодо застосування яких наявні висновки Верховного Суду, які не були враховані судами.
16. Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
17. Клопотання Скаржника про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/12346/25 буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2026, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі № 910/12346/25 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, у спосіб, визначений у цій ухвалі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська