Номер провадження 2/754/10354/26
Справа № 754/9467/26
Іменем України
про повернення позовної заяви
26 травня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І. розглянув матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ціна позову 401922,00 грн,
Позону заяву сформовано в системі "Електронний суд" 22.05.2026.
Відповідно до частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява підписана представником позивача Дмитренком Володимиром Вікторовичем.
На підтвердження повноважень до позовної заяви додано:
(1) витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 20.05.2024 № 110, згідно з яким ОСОБА_2 приступив до виконання службових обов'язків за посадою командира позивача;
(2) сформований 09.07.2025 у системі "Електронний суд" документ із назвою "Довіреність у порядку передоручення", яку на підставі "Довіреності Витягу з ЄДР від 10.12.2024" видав Левківський Іван Миколайович на ім'я підписанта для представництва у судах України інтересів позивача.
Підписуючи позов, підписант діяв не як його представник, яким для юридичної особи може бути тільки адвокат. Однак належних доказів того, що підписант діяв у порядку самопредставництва позивача у суду теж немає.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина третя статті 58 ЦПК України).
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).
Якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є). Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР, у разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, немає підстав додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом), - оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23 (пункт 7.19)).
За змістом позовної заяви підписант не є керівником позивача. У такому разі його повноваження діяти від імені скаржника у порядку самопредставництва можуть випливати виключно із закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У суду відсутня інформація про те, що підписант має право діяти у порядку самопредставництва скаржника на підставі саме вказаних актів. Вказівки у довіреності скаржника від 1 січня 2026 року на те що підписант був тоді начальником юридичного відділу скаржника недостатньо. Відомостей про посадові обов'язки підписанта немає.
Визначені відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України документи, які у сукупності можуть підтвердити повноваження діяти від імені позивача за правилами самопредставництва, підписант не надав. Входження до кола обов'язків підписанта здійснення самопредставництва позивача на час подання позовної заяви не підтвердив.
Заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано (пункт 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України).
Позовну заяву з додатками необхідно повернути особі, яка її подала, з тих підстав, що вона підписана особою, яка не має права її підписувати.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Суд ураховує висновки у постанові Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 686/16236/24 у подібних правовідносинах в аспекті права особи підписувати заяви по суті на підставі довіреності у порядку передоручення, сформовану в системі "Електронний суд" за відсутності доказів діяти у порядку самопредставництва.
Керуючись статтями 175, 185, 260, 261 ЦПК України, Суд
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня з дня складення цієї ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копія позовної заяви залишається в суді.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО