Номер провадження 2/754/5102/26
Справа № 754/1828/26
Іменем України
25 травня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.
за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.
за участю представника відповідача ОСОБА_5
за участю представника відповідачки ОСОБА_6
розглянув у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД ФІНАНС" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення сторін у первісний стан, ціна позову 3 042 844,34 грн,
08 лютого 2026 року до Деснянського районного суду м. Києва через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - Позивачка), подана її представником, адвокатом Шаповал Оленою Володимирівною, до ОСОБА_2 (надалі - Відповідачка) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД ФІНАНС" (надалі - Відповідач).
Позивачка просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 18 жовтня 2024 року між відповідачами, а також повернути сторони у первісний стан.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням майнових прав Позивачки на вказане житло. Позивачка стверджує, що була зареєстрована і постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із її чоловіком, ОСОБА_3 , та неповнолітніми дітьми. Цб квартиру було придбано на ім'я родички Позивачки, ОСОБА_4 , одночасно з укладанням іпотечного договору №1.06120907 від 01.12.2006 року із ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк".
Позивачка та її родина частково сплачували вартість квартири, проте через зростання курсу валют у 2012 році була втрачена можливість вносити іпотечні платежі, після чого право вимоги перейшло до ТОВ "СХІД ФІНАНС", Відповідача.
29 травня 2019 року між Позивачкою та Відповідачем було укладено окремий попередній договір на суму 25 000 тисяч доларів, на виконання якого Позивачка сплатила частину коштів у сумі 10 000 доларів США в рахунок погашення залишкової вартості. Остаточний розрахунок не відбувся у зв'язку із вторгненням рф на територію України.
Повернувшись додому, Позивачка виявила, що Відповідач без її відома та згоди здійснив відчуження вказаної квартири Відповідачці за оспорюваним договором купівлі-продажу від 18.10.2024 року за ціною 1 170 000 грн, що є втричі нижчою за її реальну ринкову вартість. Крім того, в квартирі залишилися особисті речі, меблі та побутова техніка Позивача, які були привласнені відповідачами і досі не повернуті. Позивачка посилається на введення її в оману, вчинення правочину під впливом тяжких обставин та грубе порушення її прав, що і стало підставою для звернення до суду з вимогою про визнання оскаржуваного договору недійсним.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09 березня 2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху з наданням Позивачці десятиденного строку для усунення недоліків. 16 березня 2026 року представник Позивачки подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої додала квитанції про доплату судового збору та докази направлення позову з додатками Відповідачці.
23 березня 2026 року Суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 16 квітня 2026 року о 11:00 год. Визнав явку учасників справи обов'язковою.
16 квітня 2026 року Суд відклав підготовче судове засідання на 11 травня 2026 року, у зв'язку з неявкою Відповідачів.
11 травня 2026 року Позивачка та її представниця у підготовче судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою та довідкою про доставку електронного документу.
11 травня 2026 року представниця Позивачки подала клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у зв'язку з тим, що представниця Позивачки братиме участь у судовому засіданні у Ставищенському районному суді Київської області, на підтвердження цього надано витяг з офіційного веб-сайту "Судова влада України".
Суд відклав розгляд справи на 25 травня 2026 року о 15:30. Суд повторно викликав Позивачку та її представницю у підготовче судове засідання.
25 травня 2026 року Позивачка та її представниця у підготовче судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
25 травня 2026 року представниця Позивачки подала клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, у зв'язку з загрозою повторного обстрілу та зайнятістю представниці Позивачки у інших судових процесах.
Представник Відповідача, ОСОБА_5., заявив клопотання про залишення позову без розгляду з причини повторної неявки Позивачки та її представника у підготовче судове засідання без поважних причин, що унеможливлює вирішення питань, які мають бути розглянуті у підготовчому засіданні.
Представник Відповідачки, ОСОБА_6., підтримав клопотання представника Відповідача про залишення позову без розгляду.
Суд визнав причини неявки представниці Позивачки у підготовче судове засідання неповажними та відхилив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, оскільки у разі повторної неявки позивача або його представника у підготовче судове засідання Суд незалежно від причин такої неявки залишає позов без розгляду.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК).
Статтею 196 ЦПК передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 198 ЦПК суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 223 ЦПК суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК).
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).
Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду (див. постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).
Отже, у разі відсутності заяви позивача про розгляд справи без його участі суд залишає позовну заяву без розгляду за таких умов: дворазове належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи; двократна, послідовна неявка позивача в судове засідання.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитись провадженням у справі (постанови Верховного Суду від 12.05.2022 у справі № 645/5856/13-ц; від 24.05.2023 у справі № 755/18115/21).
Суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності (постанова Верховного Суду 17 вересня 2025 року у справі № 754/6846/24, постанова Верховного Суду 02 квітня 2026 року у справі № 753/9570/25).
Уникнення позивачем судових засідань, якого викликали та повідомили належним чином про них, й неможливість судом першої інстанції через це розглянути спір по суті не є підставою для висновків про обмеження позивача у доступі до суду та правосуддя (пункт 63 постанови Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 947/22076/19).
У цій справі, що розглядається, Позивачка та її представниця повторно не з'явилися у підготовче судове засідання без поважних причин, заяву про проведення підготовчого судового засідання без їх участі не подали, нез'явлення Позивачки та її представника перешкоджає проведенню підготовчого засідання та вирішення всіх питань,
Належних підтверджуючих доказів про неможливість Позивачки з'явитися у підготовче засідання суду не представлено. Суд не вбачав обставин, які б перешкоджали Позивачці з'явитись у підготовче засідання. Суд зазначає, що ухилення Позивачки від участі в розгляді поданого нею ж позовом порушує права іншої сторони.
З огляду на викладене, Суд, встановивши, що Позивачка та її представниця, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися у підготовче засідання і не скористалися своїм правом подати заяву про розгляд справи за їх відсутності, Суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2025 року у справі № 543/331/23, постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року у справі № 179/557/24.
Керуючись частиною п'ятою статті 223, пунктом 5 частини першої статті 257, статтею 260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД ФІНАНС" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення сторін у первісний стан залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО