Номер провадження 2/754/178/26
Справа №754/7207/25
Іменем України
26 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді: Сенюти В.О.,
за участю секретаря: Каба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся через систему «Електронний суд» до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 15.05.2023 відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із відповідачем у Анкеті-Заяві від 26.01.2021, яка підписана Відповідачем власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/27, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, відповідач в свою чергу зобов'язався здійснювати погашення кредиту та процентів, внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов'язкового платежу, однак своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями не надав, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку, внаслідок чого станом на 12.03.2025 утворилась заборгованість у загальному розмірі 48411,23 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути із відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 08.05.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Письмові матеріали справи містять відзив на позовну заяву. Відповідно до якого, відповідач позов не визнає, просить суд, відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказавши, що з кредитного рахунку відповідача здійснено несанкціоновану платіжну операцію. Відповідач не ініціював і не надавав згоди на проведення цієї операції, вона була вчинена третіми особами внаслідок шахрайських дій. Також відповідач повідомив Банк про факт несанкціонованого списання коштів та подав заяву на оскарження цієї транзакції. Подані документи позивачем не можуть підтверджувати факт існування боргу перед позивачем. Відповідач не погоджується з сумами зазначеними в розрахунку та вважає їх надуманими, оскільки сторона позивача безпідставно включила в суму боргу 40043,29 грн, якими незаконно заволоділи треті особи і яка згідно розрахунку у подальшому відповідачем була сплачена. При цьому, вказана сума повністю перекривала суму наявного боргу за тілом кредиту, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
Від представника АТ КБ «ПриватБанк» надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк». Крім того, наявна в матеріалах справи виписка по рахунку свідчить про активне використання відповідачем кредитного рахунку. Також, з виписки по рахунку ОСОБА_1 за Договором від 15.05.2023 вбачається, що відповідач після здійснення невизнаної ним платіжної операції за рахунок кредитних коштів за 10.05.2024 в сумі 40 043,29 грн. продовжив користуватись кредитним лімітом. Крім того, Міжнародною платіжною системою було задоволено заявку відповідача та повернуто кошти на карту, що підтверджується випискою по рахунку та результатом розгляду заявки відповідача і що вбачається безпосередньо з призначення платежу. Сторона позивача зазначає, що така фінансова операція є дебетовою, а тому в розрахунку заборгованості відображена саме в графі «погашення». А тому, твердження відповідача, що нібито він сплатив ці кошти, чим погасив всю заборгованість, яка виникла до 10.05.2024 є таким, що не відповідає дійсності. Разом з тим, АТ КБ «ПриватБанк» підтримує свої позовні вимоги про стягнення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором б/н від 15.05.2023 у загальному розмірі 48411,23 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 39155,03 грн., заборгованості за відсотками в сумі 9256,20 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 15.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, відповідно до якої, отримав у позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 34000,00 грн., у подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 75000,00 грн.
Договір між сторонами становить підписана відповідачем анкета-заява (а.с.48).
Також варто зауважити, що анкета-заява підписана відповідачем ОСОБА_1 , 26.01.2021, в той же час, перший кредитний ліміт було встановлено 15.05.2023 в розмірі 34000,00 грн. - згідно довідки, наданої банком (а.с.50).
На підтвердження вказаних обставин до позову Банком надано також Виписку по договору б/н від 15.05.2023 та Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 15.05.2023 та від 10.05.2024 та Довідки про розміри встановлених кредитних лімітів та видані картки за цей період.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач вказує, що 10.05.2024 з його кредитного рахунку здійснено несанкціоновану платіжну операцію.
Як вбачається з виписки по рахунку, долученої до матеріалів позовної заяви, з картки № НОМЕР_1 було списано 925,00 EUR (еквівалент - 40 043,29 грн) з призначенням платежу "FACEBK*, fb.me/ads".
15.05.2024 було розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, відповідач визнаний потерпілою стороною, що підтверджується відповідною інформацію правоохоронного органу (а.с.100).
За зверненням відповідача на номер клієнтської підтримки 3700 Банк прийняв до опрацювання Заявку щодо невизнаного міжнародного платежу № 2990532 від 10.05.2024 та відповідно ініціював претензійну роботу згідно з правилами Міжнародної платіжної системи, що підтверджується копією електронної Заявки № 2990532 від 10.05.2024 та Витягом з ПК Банку щодо її опрацювання, записом розмови за 10.05.2024 з ОСОБА_1 .
За результатами розгляду вказаної заявки Міжнародною платіжною системою було її задоволено та повернуто кошти відповідачу на карту № 5363542102085462 20.07.2024, що підтверджується випискою по рахунку та результатом розгляду заявки відповідача.
Відповідач з 15.05.2023 є власником платіжних/кредитних карток міжнародних платіжних систем Mastercard, емітентом яких є АТ КБ «ПриватБанк» та за якими здійсювались в тому числі перекази коштів.
У відповідності до ч. 3 ст. 71 Закону України «Про платіжні послуги» в Україні можуть здійснювати діяльність внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.
Міжнародна платіжна система - це платіжна система, в якій оператором платіжної системи є резидент або нерезидент та яка здійснює діяльність на території двох і більше держав, однією з яких є Україна, і забезпечує виконання платіжних операцій у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї держави до іншої.
Правилами платіжної системи встановлюються організаційна структура платіжної системи, умови участі, порядок вступу та виходу із системи, система управління ризиками, порядок вирішення спорів між учасниками та між учасниками і користувачами, система захисту інформації (у тому числі кіберзахисту), порядок здійснення моніторингу та реконсиляції платіжних операцій, схема виконання платіжних операцій, що використовується для виконання платіжних операцій, та інші вимоги відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (ч. 10 ст. 71 Закону України "Про платіжні послуги").
Таким чином, претензійна робота по операціях, здійснених з використанням платіжних карток міжнародної платіжної системи MasterCard ведеться на підставі Правил «MasterСard Chargeback Guide MasterCard», що регламентують порядок вирішення спірних питань між банками-емітентами, з одного боку, і банками-еквайрами, з іншого боку, з приводу транзакцій, учасниками яких вони є одночасно,а також внутрішніх нормативних документів банку з ведення претензійної роботи (в АТ КБ «ПриватБанк» це Умови та Правила надання банківських послуг).
«Chargeback» (зворотний/поворотний платіж/повернення грошей на картку) - це встановлена в банківських правовідносинах процедура опротестування транзакції банком-емітентом з метою захисту прав платника, при якій сума платежу безакцептно списується з одержувача (банку-еквайра) і повертається платнику, після чого обов'язок доведення істинності транзакції покладається на одержувача.
Технологія повернення платежу використовується в системах взаєморозрахунків з пластикових карт. Поворотний платіж може бути оскаржений шляхом виставлення повторної фінансової вимоги (second presentment, representment), в даній процедурі з одного боку виступає одержувач і банк-еквайєр, з іншого банк-емітент і платник (власник картки).
Тобто, «Chargeback» - це примусовий процес повернення грошей за банківською карткою, який ініціює власник картки через свій Банк.
В даному випадку, ПриватБанком як банком - емітентом, міжнародною платіжною системою MasterCard, а також банком - еквайром, яким прийняті платежі, було виконано належним чином та в повному обсязі доручення клієнта, кошти повернуто МПС MasterCard, що дає підстави дійти до висновків про доведеність вимог Банку про стягнення залишку заборгованості по кредиту.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку щодо правомірності підстав звернення позивача з вказаним позовом до відповідача.
З долученого до справи розрахунку вбачається, що отриманий кредит відповідач за умовами договору не сплачує, в результаті чого утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 48411,23 грн станом на 12.03.2025, що складається із: заборгованість за тілом кредиту - 39155,03 грн., заборгованість простроченим тілом кредиту - 9256,20 грн.
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Фактично, підписавши Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг між сторонами, був укладений Договір про надання банківських послуг б/н від 15 травня 2023 року, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі статтею 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Абзац другий ч.2 ст.і 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
У зв'язку із порушенням своїх зобов'язань відповідачем в частині повернення використаного кредитного ліміту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, Банк і звернувся до суду за захистом своїх порушених майнових прав.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущення.
Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов'язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином суд дійшов висновку, що доказів на спростування викладених в позовній заяві та письмових матеріалах справи обставин, відповідачем суду не надано, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати понесені по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 536, 549, 551, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 10, 12, 19, 43, 49, 81, 83, 141, 174, 175, 178, 258-260, 263-265, 273-279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за Договором б/н від 15.05.2023 у розмірі 48411,23 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1-Д.
Відповідач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 26.05.2026.
Суддя: В.О.Сенюта