майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83
e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128
м. Хмельницький
"27" травня 2026 р.Справа № 924/187/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Ковальчук А.С, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" м. Київ (вх.№05-06/1179/26 від 01.05.2026р.) з грошовими вимогами до боржника у справі
за заявою ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський Кам'янець-Подільського району Хмельницької області
про неплатоспроможність фізичної особи
Представники сторін: не з'явились.
У провадженні Господарського суду Хмельницької області (суддя Вибодовський О.Д.) перебуває справа за заявою ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський Кам'янець-Подільського району Хмельницької області про неплатоспроможність фізичної особи.
Ухвалою суду від 16.03.2026р.:
- відкрито провадження у справі №924/187/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
- введено процедуру реструктуризації боргів боржника;
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- призначено керуючим реструктуризацією у справі №924/187/26 арбітражного керуючого Багінського Артема Олександровича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1871 від 20.12.2018р., адреса: 29018, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 5/3, офіс 312, РНОКПП НОМЕР_2 );
- призначено попереднє засідання суду у справі.
16.03.2026р. судом здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в мережі Інтернет, номер публікації якого 78743.
01.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" м. Київ надійшла заява (вх.№05-06/1179/26) з кредиторськими вимогами до боржника у справі про неплатоспроможність у сумі 12974,50грн заборгованості на підставі договору про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р. та судових витрат у розмірі 12324,80грн, з яких: 5321,80грн судовий збір за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника та 7000,00грн витрати на професійну правничу допомогу, зокрема означені грошові вимоги заявник просить внести до реєстру вимог кредиторів.
Крім цього, у заяві заявник зазначає, що право вимоги заборгованості у сумі 12974,50грн було відступлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кіф" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" відповідно до договору факторингу №16012026 від 16.01.2026р.
Ухвалою суду від 06.05.2026р. прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" м. Київ (вх.№05-06/1179/26 від 01.05.2026р.) з грошовими вимогами до боржника у сумі 12974,50грн заборгованості та 12324,80грн судових витрат у справі №924/187/26 до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні.
06.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією надійшло повідомлення (вх.№05-22/3820/26) про результат розгляду вимог кредитора, зокрема ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП". У поданому повідомлені керуючий реструктуризацією зазначає, що визнанню підлягають грошові вимоги у розмірі 18299,30грн, у тому числі 12974,50грн основний борг та відсотки, а також 5324,80грн судовий збір. Крім цього, у повідомленні зазначено, що вимоги кредитора щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00грн не можуть бути задоволені, а також зауважено, що кредитор звернувся із порушенням строку на подання заяв із грошовими вимогами, а відтак не набуває права вирішального голосу на зборах кредиторів.
12.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією надійшло уточнене повідомлення (вх.№05-22/3998/26) про результат розгляду вимог кредитора, зокрема ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП". У повідомленні керуючий реструктуризацією зазначає, що заявлена кредитором сума процентів 7474,50грн є завищеною на 2524,50грн, відтак, дійсна та обґрунтована сума грошових вимог кредитора за кредитним договором №1772909 становить 10450,00грн, з яких: 5500,00грн - заборгованість за тілом кредиту, 4950,00грн - правомірна заборгованість за процентами.
Крім цього, керуючий реструктуризацією, посилаючись на ухвалу Верховного Суду від 07.11.2025р. у справі №908/2948/23 та постанову Верховного Суду від 26.03.2026р. у цій же справі, зазначає, що вимоги кредитора щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00грн не можуть бути задоволені.
Ухвалою суду від 20.05.2026р., окрім іншого, призначено до розгляду в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" м. Київ (вх.№05-06/1179/26 від 01.05.2026р.) з кредиторськими вимогами до боржника у справі №924/187/26 на 10:30год. 27.05.2026р.
27.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надійшло заперечення (вх.№05-22/4390/26) на повідомлення керуючого реструктуризацією про результати розгляду грошових вимог кредитора, у якому останній зазначає, що заявлений кредитором розрахунок процентів відповідає умовам договору та підтверджений належними доказами, так як позичальник добровільно погодився з умовами договору, що підтверджується укладенням договору в електронній формі. Водночас, кредитор зауважує, що керуючий реструктуризацією помилково застосовує положення ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" без урахування особливостей спірних правовідносин та умов договору.
Також кредитор наголошує на тому, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00грн є реальними, документально підтвердженими, необхідними, співмірними складності справи та обсягу наданих послуг, а тому заперечення керуючого реструктуризацією у цій частині є безпідставними та підлягають відхиленню. З урахуванням викладеного, кредитор просить суд визнати грошові вимоги кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до боржника у повному розмірі.
27.05.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надійшла заява (вх.№05-22/4391/26) про розгляд грошових вимог без участі кредитора та його представника. Також у вказаній заяві кредитор просить суд визнати заявлені грошові вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" до ОСОБА_1 в повному обсязі.
Боржник, керуючий реструктуризацією та кредитор в судове засідання 27.05.2026р. не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були належним чином повідомлені.
Також у матеріалах справи наявна заява представника ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про здійснення розгляду грошових вимог без участі кредитора та його представника.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на викладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, а також заяву представника ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП", суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника без участі учасників справи.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" м. Київ (вх.№05-06/1179/26 від 01.05.2026р.) про визнання грошових вимог до боржника суд зазначає наступне.
Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За змістом ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
У ч. 6 ст. 45 КУзПБ передбачено, що вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Судом звернуто увагу, що відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто першим днем перебігу цього строку є день, наступний за днем офіційного оприлюднення такого оголошення. (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд відповідно до постанови від 20.05.2021р. по справі №904/2166/20)
Як вбачається з матеріалів справи, заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" звернувся до Господарського суду Хмельницької області із заявою про визнання кредиторських вимог у розмірі 2974,50грн заборгованості та 12324,80грн судових витрат у справі - 01.05.2026р., тобто поза межами тридцятиденного строку на подання відповідної заяви з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою суду від 06.05.2026р. прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" м. Київ (вх.№05-06/1179/26 від 01.05.2026р.) з грошовими вимогами до боржника у сумі 12974,50грн заборгованості та 12324,80грн судових витрат у справі №924/187/26 до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Дослідивши заявлені ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" грошові вимоги у розмірі 12974,50грн заборгованості, судом враховано, що означена заява кредитора ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, які виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (конкурсні).
Також кредитор просить суд включити до грошових вимог судові витрати у розмірі 12324,80грн, з яких: 5324,80грн судовий збір та 7000,00грн витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження факту існування кредиторської заборгованості кредитором долучено наступні докази: Акт прийому-передачі документів за договором Факторингу №16012026 від 16.01.2026р., укладений між ТОВ "Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП" та ТОВ "Фінансова компанія "Кіф"; Анкету Мурачової О.Б. від 26.11.2026р.; Log-файл укладення електронного договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р.; Витяг з Реєстру прав вимог №1 від 16.01.2026р.; довідку - розрахунок за договором фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р.; договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р., укладений між ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та ОСОБА_1 , та додаток №1 до договору - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за кредитним договором; договір факторингу №16012026 від 16.01.2026р., укладений між ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та ТОВ "Фінансова компанія "Кіф", а також додатки до договору (додаток №1 - Реєстр прав вимоги №1, додаток №2 - повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу №16012026 від 16.01.2026р.; додаток №3 - Акт прийому-передачі документів за договором Факторингу №16012026, додаток №4 - Форму надання інформації згідно Реєстру прав вимог в електронному вигляді, додаток №5 - Акт повернення права вимоги); паспорт споживчого кредиту від 14.10.2025р.; підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від 14.10.2025р. на суму 5500,00грн, у якому платником зазначено ТОВ "Фінансова компанія "Кіф"; Статут "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП".
Також в підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00грн кредитором долучено: договір №15042026 про надання правової допомоги від 15.04.2026р., укладений між Адвокатським об'єднанням "Квадра Право" як адвокатським об'єднанням та ТОВ "Фінансова компанія ЕЛ.ЕН.ГРУП" як клієнтом; Акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р.; детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) на виконання умов договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р.
На час розгляду грошових вимог, доказів їх погашення боржником не надано, а матеріали справи не містять.
Дослідивши додані до заяви з кредиторськими вимогами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються вимоги суд встановив наступне.
14.10.2025р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кіф" (Кредитодавець/далі за договором - товариство) та ОСОБА_1 (боржник/далі за договором - клієнт) укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909.
Відповідно до п. 3.1 договору, за цим договором товариство надає клієнту кредит у гривні, а клієнт зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити передбачені цим договором проценти та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума кредиту складає - 5500,00 гривень. Тип Кредиту - Кредит (п. 3.2 договору).
У пункті 3.3 договору визначено, що строк пільгового кредитування - 30 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим Договором (далі за текстом - "Графік платежів"), що є Додатком №1 до цього договору.
Тип процентної ставки - фіксована (п. 3.4 договору).
За користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- Пільгова процентна ставка (знижка) - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду / наступного пільгового періоду користування кредитом. Після закінчення строку пільгового періоду / наступного пільгового періоду - нараховується стандартна процентна ставка (пп. 3.4.1 п. 3.4 договору);
- Стандартна процента ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.59% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується з першого дня стандартного періоду (пп. 3.4.2 п. 3.4 договору).
У таблиці, яка міститься у договорі зазначено, що пільговий період - 30 календарних днів з 14.10.2025р. по 12.11.2025р., стандартний період 60 календарних днів з 13.11.2025р. по 12.01.2026р.
Відповідно до п. 3.5 договору, мета отримання кредиту - задоволення власних потреб Клієнта, що не суперечить чинному законодавству України та не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю. Клієнт зобов'язується використовувати Кредит лише відповідно до мети кредитування, що вказана у цьому договорі.
Денна процентна ставка на дату укладення цього договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України "Про споживче кредитування": (4851 (загальні витрати) грн / 5500 (сума кредиту)) грн) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.98% в день.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки) складає 2415,8% річних.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки (знижки) складає 10351 гривень (п. 3.7 договору).
Згідно з п. 4.1 договору, видача (надання) товариством кредиту клієнту за цим договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок клієнта за стандартом IBAN UA __________________, та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 , реквізити якої зазначені клієнтом у особистому кабінеті, та, яка визначена клієнтом у якості основної платіжної картки. Дата надання Кредиту 14.10.2025 року.
Клієнт зобов'язується повністю повернути кредит та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом до 12.01.2026р. (далі за текстом - "строк кредитування") шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок товариства. Кредит погашається частинами протягом строку кредитування згідно Графіку платежів (п. 4.2 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 12.01.2026р., але у будь-якому випадку до повного виконання клієнтом зобов'язань за цим договором.
Договір є електронним договором у розумінні Закону України "Про електронну комерцію", оформленим в електронній формі, складений українською мовою та має повну юридичну силу (п. 13.1 договору).
Цей Договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, використання якого допускає Закон України "Про електронну комерцію" (п. 13.2 договору).
У пункті 13.3 договору сторони зазначили, що оскільки цей договір укладено (підписано) із дотриманням порядку, передбаченого Законом України "Про електронну комерцію", цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Додатком №1 до договору №1772909 від 14.10.2025р. є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за кредитним договором, згідно з якою чиста сума кредиту за розрахунковий період з 14.10.2025р. по 12.01.2026р. становить 10351,00грн, у тому числі: 5500,00грн - сума кредиту за договором, 4851,00грн - проценти за користування кредитом.
Крім цього, ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), у якому вказано: найменування кредитодавця - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кіф"; тип кредиту - кредит; сума/ліміт кредиту - 5500,00грн; строк кредитування - 90 днів; мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб, тобто потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом на платіжну картку позичальника протягом трьох робочих днів з моменту укладення кредитного договору; процентна ставка, відсотків річних - 2415,8%; загальні витрати за кредитом - 4851грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі - 10351грн); реальна річна відсоткова ставка, відсотків річних - 2415,8%.
Паспорт споживчого кредиту підписаний електронним підписом Мурачової О.Б. одноразовим ідентифікатором.
Відтак, договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р. укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кіф" та ОСОБА_1 шляхом проставлення електронних підписів боржника, що підтверджується Log-файлом укладення електронного договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного чи Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі (ст. ст. 205, 207 ЦКУ).
Аналогічні правові висновки викладені у Постановах Верховного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127-33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Стаття 12 ЗУ "Про електронну комерцію" встановлює норму, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
1) електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України "Про електронну комерцію" передбачає використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
Таким чином, сторони узгодили розміри кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредитні кошти, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі боржника для укладення такого кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частинами першою, третьою ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р. ТОВ "ФК "Кіф" були перераховані на банківський рахунок боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_3 кошти в загальному розмірі 5500,00грн, про що свідчить долучене до заяви з грошовими вимогами підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів від 14.10.2025р.
У свою чергу, боржник своїх зобов'язань, передбачених договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р. не виконав, внаслідок чого за даними розрахунку заборгованості за вказаним договором утворилась заборгованість в сумі 12974,50грн, яка складається з: 5500,00грн заборгованості за тілом кредиту, 7474,50грн заборгованості за відсотками (2227,50грн заборгованість по пільговій процентній ставці та 5247,00грн заборгованість по стандартній процентній ставці).
Доказів, які б спростовували вищезазначене суду не подано.
Матеріалами справи встановлено, що 16.01.2026р. між ТОВ "ФК "КІФ" та ТОВ "ФК "ЕЛ. ЕН. ГРУП" було укладено договір факторингу №16012026, відповідно до якого ТОВ "ФК "КІФ" відступило своє право вимоги за договорами, зокрема за договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р.
Відповідно до п.1.1 договору факторингу, за цим договором клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.
За умовами п. 2.1.3 договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" набуло право грошової вимоги до божника в загальній сумі 12974,50грн, з яких: 5500,00грн сума заборгованості за тілом кредиту, 2227,50грн заборгованість по пільговій відсотковій ставці та 5247,00грн заборгованість по стандартній процентній ставці.
Отже, на підставі договору факторингу №16012023 від 16.01.2026р. право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р., який слугує підставою для заявлених грошових вимог, перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП".
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
На час розгляду грошових вимог доказів повернення кредиту чи погашення боржницею заборгованості за договором не надано, а матеріали справи не містять.
З огляду на наведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає заявлені кредиторські вимоги ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" в розмірі 5500,00грн заборгованості за тілом кредиту обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню та внесенню до реєстру вимог кредиторів в черговості визначеній ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо заявлених кредитором відсотків у сумі 7474,50грн (2227,50грн заборгованість по пільговій відсотковій ставці та 5247,00грн заборгованість по стандартній процентній ставці) за період з 14.10.2025р. по 11.01.2026р. включно суд зазначає таке.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Водночас, суд зазначає, що згідно з п. 3.5 договору, метою отримання кредиту визначено задоволення власних потреб клієнта, що не суперечить чинному законодавству України та не пов'язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю. Клієнт зобов'язується використовувати Кредит лише відповідно до мети кредитування, що вказана у цьому договорі.
Також у паспорті споживчого кредиту, підписаного електронним підписом Мурачочої О.Б. одноразовим ідентифікатором, вказано, що мета отримання кредиту - задоволення особистих потреб, тобто потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
З урахуванням викладеного, відповідно до мети укладеного договору про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту №1772909 від 14.10.2025р., останній є договором споживчого кредиту.
Судом враховується, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", зі змінами згідно із Законом №3498-ІХ від 22.11.2023р., який набрав чинності 24.12.2023р., максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Водночас відповідно до пункту 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, відповідно до положень Закону №3498-ІХ до 22 квітня 2024 року включно максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати - 2,5 %, до 20 серпня 2024 включно не повинен перевищувати 1,5%, та надалі розмір денної процентної ставки може становити до 1%.
Як вбачається з долученого кредитором розрахунку, відсотки (проценти) у сумі 7474,50грн за користування кредитними коштами по договору №1772909 від 14.10.2025р. нараховано кредитором за період з 14.10.2025р. по 11.01.2026р. включно на суму заборгованості 5500,00грн (з 14.10.2025р. по 12.11.2025р. за пільговою процентною ставкою (1,35%) в розмірі 74,25грн в день; з 13.11.2025р. по 11.01.2026р. за стандартною процентною ставкою (1,59%) в розмірі 87,45грн в день).
Зважаючи на суму кредиту, яка становить 5500,00грн, приписи ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", а також на те що договір укладений між сторонами 14.10.2025р., тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 55,00грн (денна процента ставка за користування кредитом за період з 14.10.2025р. по 11.01.2026р. повинна становити 1%). Натомість, заявник нараховує відсотки у більшому денному розмірі, що суперечить вимогам Закону України "Про споживче кредитування".
Відтак, враховуючи терміни нарахування процентів, приписи ч. 5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування", дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд вважає провомірними та такими, що підлягають визнанню нараховані проценти за користування кредитними коштами за період з 14.10.2025р. по 11.01.2026р. у сумі 4950,00грн (5500,00грн х 1% х 90 днів).
Вимоги в сумі 2524,50грн заборгованості за процентами за договором суд відхиляє з огляду на їх необґрунтованість.
Наведеним у сукупності спростовуються доводи представника ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" щодо правомірності нарахованих відсотків за користування кредитом.
Також заявник просить суд включити до складу грошових вимог 5324,80грн витрат зі сплати судового збору відповідно до долученої платіжної інструкції №1505 від 23.04.2026р. за подання до суду заяви з грошовими вимогами до боржника.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 7000,00грн суд зазначає і враховує таке.
Як вказувалося вище, положеннями ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).
Судом враховуються висновки Верховного Суду, що витрати на правничу допомогу за своєю природою не є кредиторськими вимогами, а вважаються витратами, пов'язаними з провадженням у справі про неплатоспроможність, що мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами ГПК України та відшкодовуються у межах процедур відновлення платоспроможності фізичної особи у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (постанови Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі №904/1907/15, від 20.10.2022р. у справі 3 926/2987-б/20).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Водночас, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі №910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, у підтвердження витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" надано копію укладеного між ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" як клієнтом та Адвокатським об'єднанням "Квадра Право" (далі - Адвокатське об'єднання) договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р. (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Адвокатське об'єднання надає правову (правничу, юридичну) допомогу клієнту з приводу надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у справах про банкрутство (визначених положеннями КУзПБ) згідно Реєстру боржників, а клієнт зобов'язався оплатити надану правову (правничу, юридичну) допомогу та компенсувати всі фактичні витрати на її надання та витрати необхідні для виконання договору.
Обсяг правової допомоги за договором визначається за домовленістю сторін (п. 1.3 договору).
У пункті 2.1 договору визначено, що вартість послуг щодо надання правової (юридичної) допомоги за цим договором (послуги) визначається за домовленістю сторін та складається з наступного розрахунку;
- підготовка, подання до відповідного Господарського суду заяви з грошовими вимогами до боржника та супроводження справи до затвердження плану реструктуризації - 7000,00грн;
- ведення справи в апеляційній інстанції - 8000,00грн;
- ведення справи в касаційній інстанції - 9000,00грн.
Загальна сума за цим договором складається з сум вказаних у Актах виконаних робіт, що є додатками до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Сплата за договором відбувається протягом 10 (десяти) днів після підписання Акту виконаних робіт та/або направлення клієнту рахунку на оплату послуг. У випадку, якщо клієнт відмовляється підписати надані документи, Адвокатське об'єднання направляє Акт на адресу клієнта поштовим відправленням, та у випадку не повернення документів підписаному вигляді протягом 10 днів, документи вважаються такими, що узгоджені та підписані сторонами.
Відповідно до п. 4.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2027р.
У Акті прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р., укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" як клієнтом та Адвокатським об'єднанням "Квадра Право" зазначено, що на виконання умов п. 2.1 договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р. Адвокатське об'єднання надало наступні послуги, зокрема щодо Мурачової О.Б. на суму 7000,00грн.
Також у Акті вказано, що клієнт зобов'язаний оплатити адвокату послуги шляхом перерахування коштів на банківський рахунок адвоката протягом 10 днів з дня прийняття рішення суду щодо завершення процедури реструктуризації боргів боржника або закриття провадження у справі. Якщо після направлення адвокатом заяви про грошові вимоги до суду, спір між клієнтом га боржником клієнта було врегульовано, вважається, що адвокат надав послуги у повному обсязі по конкретній справі.
Сторонами також складено та підписано детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) від 24.04.2026р., виконаних Адвокатським об'єднанням "Квадра Право" на виконання умов договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р., в якому зафіксовано, що Адвокатським об'єднанням щодо Мурачової О.Б. надано послуги: підготовка, подання до суду заяви з грошовими вимогами, та супроводження справи. Витрачений час - 3год. Вартість наданих послуг - 7000,00грн.
Тобто кредитор, згідно з вимогами ст. 74 ГПК України, довів надання йому послуг професійної правничої допомоги щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі №924/187/26 у Господарському суді Хмельницької області.
Водночас, згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові від 12.01.2023р. у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справи; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Така позиція вбачається з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022р. у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, від 24.10.2019р. у справі №905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі №904/3583/19, від 18.03.2021р. №910/15621/19, від 07.09.2022р. у справі №912/1616/21.
Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023р. у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.
Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц, додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021р. у справі №927/237/20).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014р. у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015р. у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Верховний Суд у постанові від 30.08.2023р. у справі №911/3586/21 зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи, враховуючи, зокрема ціну позову, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Разом з тим, відповідно до правових висновків Верховного суду витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, від 22.11.2019р. у справі № 910/906/18, від 13.02.2025р. у справі №918/822/23).
Так, здійснюючи оцінку витрат кредитора на професійну правничу допомогу, судом зважається, що згідно з договором про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р., Актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р., детальним описом робіт (наданих послуг) від 24.04.2026р., виконаних Адвокатським об'єднанням "Квадра Право", на виконання умов договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р., Адвокатським об'єднанням "Квадра Право" була надана ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" правнича допомога щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника у цій справі на суму 7000,00грн.
Оцінивши та проаналізувавши, зокрема, додані до заяви про грошові вимоги матеріали, надані кредитором на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу вищенаведені докази, суд враховує, що вказане правове питання (заявлення грошових вимог до боржника) не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, не передбачає велику кількість законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню судової практики для підготовки заяви про грошові вимоги кредитора; подані матеріали не містять великої кількості документів, на дослідження яких би адвокат витратив значний час.
При цьому, звертається увага, що з детального опису робіт (наданих послуг) від 24.04.2026р., виконаних Адвокатським об'єднанням "Квадра Право", на виконання умов договору про надання правової допомоги №15042026 від 15.04.2026р., вбачається, що адвокатським об'єднанням одночасно надано ідентичні послуги щодо підготовки, подання до господарського суду заяви з грошовими вимогами, та супроводження справи, що в свою чергу не потребувало від адвокатського об'єднання значного додаткового часу на опрацювання, вивчення судової практики, підготовку заяви.
Окрім того, визначення складу і розміру грошових вимог кредитора не потребувало значних зусиль, так як такі визначені у розрахунку заборгованості за кредитним договором №1772909 від 14.10.2025р., проведеному первісним кредитором.
Отже, з огляду на вищенаведене у сукупності, надавши оцінку доданим до заяви доказам, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, необхідність та розумність розміру витрат на професійну правову допомогу для підготовки заяви з грошовими вимогами у цій справі, з урахуванням обсягу наданих послуг, обсягу матеріалів доданих до заяви, кількості підготовлених представником кредитора документів, складності заяви з грошовими вимогами, керуючись принципами співмірності, розумної необхідності, справедливості, пропорційності понесених витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правову допомогу до 5000,00грн.
У решті вимог кредитора щодо витрат на професійну правову суд відмовляє, як таких, що не відповідають зазначеним вище принципам та критеріям.
Водночас, суд також звертає увагу на те, що правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а також з огляду на мету та цілі КУзПБ щодо зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, визнання заявлених витрат на оплату правничої допомоги призведе до додаткового фінансового навантаження боржника.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Таким чином, суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" до боржника ОСОБА_1 у розмірі 10450,00грн, з яких: 5500,00грн заборгованості за тілом кредиту та 4950,00грн заборгованості за відсотками, які належить віднести до другої черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів відповідно до абз.3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ). Також включенню до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, підлягають витрати ТОВ "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП" на оплату судового збору у розмірі 5324,80грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00грн (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст. ст. 45, 47, 120, 122, 123, 133 Кодексу з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" м. Київ (вх.№05-06/1179/26 від 01.05.2026р.) з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, оф. 89, код ЄДРПОУ 41240530) до боржника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 10450,00грн (5500,00грн заборгованості за тілом кредиту та 4950,00грн заборгованості за відсотками) з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ).
3. Решту грошових вимог відхилити.
4. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, буд. 5/24, оф. 89, код ЄДРПОУ 41240530) на оплату судового збору у розмірі 5324,80грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00грн (черговість задоволення - до задоволення вимог кредиторів).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.05.2026р. та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-259 ГПК України.
Суддя Вибодовський О.Д.
Виготовлено 4 примірники:
1 - до справи (в паперовому екз.);
2 - заявнику ОСОБА_1 (до електронного кабінету);
3 - арбітражному керуючому Багінському А.О. (на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 );
4 - ТОВ "Фінансова Компанія "ЕЛ. ЕН. ГРУП" (до електронного кабінету).