ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 755/21463/25
провадження № 2/753/4711/26
27 травня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу
Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04 жовтня 2024 року на перехресті пр. Червоної Калини та вул. Р. Рейгана в м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «TESLA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , під час чого камінням пошкодив автомобіль «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , в результаті чого, власнику автомобіля «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_3 - ТОВ «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 017». був нанесений матеріальний збиток.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених стст. 124, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладеного адміністративні стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак підпадає під норму п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки є учасником бойових дій та має посвідчення УБД.
З метою отримання відшкодування, ОСОБА_4 , який є представником власника автомобіля «RENAULT», д.н.з НОМЕР_4 - ТОВ «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 017», на підставі ст. ст.33, 35, п.41.1 ст.41 Закону № 1961-IV, звернувся до АТ «СГ «ТАС» з повідомленням про ДТП від 08.10.2024 року та з заявою на виплату страхового відшкодування від 24.10.2024 року.
АТ «СГ «ТАС» відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту FO-01691783 від 27.11.2023 року, здійснило виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_4 у розмірі 18 467,02 грн.
10.04.2025 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 18 467,02 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 10.04.2025 року.
16.04.2025 року, МТСБУ, на підставі ст.41 Закону №1961-IV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ № 3.1/11525 від 16.04.2025 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування АТ «СГ «ТАС» в сумі розмірі 18 467,02 грн.
МТСБУ перерахувало АТ «СГ «ТАС», суму відшкодування у розмірі 18 467,02 грн.
Таким чином, фактичні витрати МТСБУ на відшкодування витрат пов'язаних з регламентною виплатою по страховому випадку складають 18 467,02 грн.
ОСОБА_1 відповідно до п. 13.1. ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як учасник бойових дій звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, однак відповідно до п. 38.2.5 ст. 38 Закону №1961-IV, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо- транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Так, МТСБУ відшкодувавши потерпілому суму регламентної виплати отримало право вимоги до винуватця ДТП, який не застрахував цивільно-правову відповідальність в розмірі понесених фактичних витрат, в порядку зворотної вимоги.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 січня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ст. 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 жовтня 2024 року на перехресті пр. Червоної Калини та вул. Р. Рейгана в м. Києві водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем «TESLA», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , під час чого камінням пошкодив автомобіль «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , в результаті чого, власнику автомобіля «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_3 - ТОВ «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 017». був нанесений матеріальний збиток.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року водія ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених стст. 124, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладеного адміністративні стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На дату скоєння ДТП водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак підпадає під норму п. 13.1 ст. 13 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки є учасником бойових дій та має посвідчення УБД.
З метою отримання відшкодування, ОСОБА_4 , який є представником власника автомобіля «RENAULT», д.н.з НОМЕР_4 - ТОВ «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 017», на підставі ст. ст.33, 35, п.41.1 ст.41 Закону № 1961-IV, звернувся до АТ «СГ «ТАС» з повідомленням про ДТП від 08.10.2024 року та з заявою на виплату страхового відшкодування від 24.10.2024 року.
АТ «СГ «ТАС» відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту FO-01691783 від 27.11.2023 року, здійснило виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_4 у розмірі 18 467,02 грн.
Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 13.1. ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ.
Відповідно до п. 41.1 г) ст.41, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: г) особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.
На підставі викладеного, керуючись п. 13.1. ст.13, п. 41.1 г) ст. 41, ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України МТСБУ 10.04.2025 року, МТСБУ, визначило розмір регламентної виплати в розмірі 18 467,02 грн., що підтверджується Довідкою МТСБУ про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих №1 від 10.04.2025 року.
16.04.2025 року, МТСБУ, на підставі ст.41 Закону №1961-IV, зазначеної довідки МТСБУ, було прийнято Наказ МТСБУ № 3.1/11525 від 16.04.2025 року «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих» про виплату відшкодування АТ «СГ «ТАС» в сумі розмірі 18 467,02 грн.
МТСБУ перерахувало АТ «СГ «ТАС», суму відшкодування у розмірі 18 467,02 грн.
Отже, МТСБУ виконало покладений на нього обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не забезпечив цивільно-правову відповідальність.
ОСОБА_1 відповідно до п. 13.1. ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як учасник бойових дій звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.
При цьому, відповідно до п. 38.2.5 ст. 38 Закону №1961-IV, МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, визначеної у пункті 13.1 статті 13 цього Закону, яка причетна до дорожньо-транспортної пригоди, якщо вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також якщо вона відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або вжила алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), та/або вона керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, та/або самовільно залишила місце пригоди.
Так, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року по справі №754/15003/24 встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративного провадження серії ЕПР1 №143065, ОСОБА_1 , 04 жовтня 2024 року біля 23:35 год., керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 по пр. Червоної Калини з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова, порушена координація. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився.
Враховуючи те, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема, вчинив ДТП з ознаками алкогольного сп'яніння, що підтверджується постановою Деснянського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2024 року, доказів зворотного не надав, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як винної особи за завдані збитки, у розмірі виплаченого відшкодування.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що до позивача, перейшло право вимоги до відповідача, як винної особи за завдані збитки у вигляді виплаченого відшкодування у розмірі 18 467,02 грн.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись стст. 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стст. 10, 12, 81, 141, 178, 265, 268, 279 ЦПК Украйни, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) кошти в розмірі виплати страхового відшкодування - 18 467,02 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.