ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11273/25
провадження № 1-кп/753/925/26
"27" травня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 , використовуючи власний мобільний телефон із встановленою сім-карткою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», з номером мобільного телефону НОМЕР_1 , із встановленим у телефоні месенджером «Телеграм», почав шукати оголошення щодо роботи в Телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Ввечері цього ж дня у даному месенджері ОСОБА_4 надійшло повідомлення від невідомої особи під нік-неймом « ОСОБА_10 » (ім'я користувача « ОСОБА_11 », номер скритий). Змістом даного повідомлення була пропозиція роботи, яка виявилася у здійсненні підпалів будинків, військових машин, трансформаторів та релейних шаф «Укрзалізниці». Для більш детального ознайомлення із запропонованою роботою, невідома особа під нік-неймом « ОСОБА_10 » також надіслала ОСОБА_4 так званий «прайс-лист», де були зазначена винагорода за підпал будинків, військових машин, трансформаторів та релейних шаф, які та мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Ознайомившись з умовами такої роботи ОСОБА_4 погодився вчинити одне з таких завдань, а саме підпал релейної шафи «Укрзалізниці», яка має важливе народногосподарське та оборонне значення.
Після отримання згоди ОСОБА_4 на вчинення підпалу релейної шафи, « ОСОБА_10 » зазначив, що перед вчиненням підпалу необхідно сфотографувати релейну шафу за допомогою мобільного застосунку «Timemark Camera», для погодження об'єкта підпалу, на що ОСОБА_4 надав свою згоду та в подальшому встановив на свій мобільний телефон застосунок «Timemark Camera».
Так, за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на вчинення, з метою ослаблення держави, підпалів, спрямованих на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарче значення, за попередньою змовою групою осіб.
На виконання спільного умислу, 11 березня 2025 року приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_4 прибув до Дарницького залізничного вокзалу, з метою здійснення розвідки та пошуку об'єкта вчинення злочину, а саме релейної шафи, яку мав на меті підпалити.
Перебуваючи за адресою: м. Київ, вулиця Приколійна, буд. 1, станція "Дарниця", ОСОБА_4 віднайшов залізно-дорожню колію, біля якої була розташована розподільча шафа зв'язку Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця».
З метою погодження з боку особи під нік-неймом « ОСОБА_10 » вказаного об'єкту підпалу, ОСОБА_4 за допомогою мобільного застосунку «Timemark Camera» сфотографував та переслав фотознімки шафи « ОСОБА_12 » через месенджер «Телеграм», для погодження об'єкта підпалу. Після отримання фотознімків вказаний невідомий абонент погодив обраний ОСОБА_4 об'єкт та перерахував на заздалегідь надану останнім банківську картку «А-Банку» грошові кошти в сумі 300 гривень, необхідних для придбання знаряддя вчинення злочину, а саме легкозаймистої рідини - розпалювача.
Цього ж дня, приблизно о 12 год. 02 хв., слідуючи розроблену спільному плану, з метою придбання знаряддя вчинення злочину у вигляді розпалювача, ОСОБА_4 прослідував до магазину «Велмарт», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9.
Перебуваючи в даному магазині ОСОБА_4 здійснив придбання розпалювача для багаття марки «Max effect» ємкістю 500 мл., у кількості 2 штук та розраховується за них на касі за допомогою своєї банківської картки, після чого прослідував до обраної ним в якості об'єкта підпалу релейної шафи, розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Приколійна, буд. 1, та використовуючи придбаний розпалювач облив ним вказану шафу, а також розлив рідину на траву, що росла під шафою.
Надалі за допомогою запальнички ОСОБА_4 , діючи умисно, підпалив вказану рідину, проте шафа через короткий проміжок часу відразу потухла, а горіла лише трава.
Фіксуючи всі свої дії щодо вчинення підпалу на відеокамеру свого мобільного телефону ОСОБА_4 надіслав відповідні відеозаписи вказаній невідомій особі у месенджері «Телеграм». Однак, отримавши та переглянувши дані відеозаписи, особа під нік-неймом « ОСОБА_10 » зазначила про необхідність підпалу та горіння знизу-до-верху для її повного знищення.
В подальшому, « ОСОБА_10 » додатково перевів грошові кошти у сумі 150 гривень на банківську карту «А-Банку» ОСОБА_4 для придбання розпалювача іншої торговельної марки.
Через певний проміжок часу, а саме, о 12 год. 48 хв., прибувши до того ж самого магазину «Велмарт», ОСОБА_4 знову здійснив придбання розпалювача для багаття марки «1» ємкістю 500 мл., у кількості 2 штук та розрахувався за них на касі за допомогою своєї банківської картки «А-Банк».
В подальшому, після придбання знаряддя вчинення злочину, ОСОБА_4 вийшов з магазину «Велмарт» та попрямував вздовж вулиці Вересневої до місця скоєння злочину. Так, приблизно о 13 год. 15 хв., 11 березня 2025 року, прибувши до обраного ОСОБА_4 об'єкту вчинення злочину, а саме розподільчої шафи зв'язку, розташованої за адресою: м. Київ, вулиця Приколійна, буд. 1, станція "Дарниця", останній, використовуючи придбані ним ємності із розпалювачем, облив даною легкозаймистою рідиною розподільчу шафу зв'язку, після чого за допомогою запальнички вчинив підпал шафи. Всі свої протиправні дії ОСОБА_4 фіксував на відеокамеру свого мобільного телефону. Проте, через деякий час шафа знов потухла.
Після цього, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за свої протиправні дії, покинув місце вчинення злочину та з метою знищення слідів вчиненого ним злочину, останній також видалив зі свого мобільного всю інформацію щодо листування з невідомими йому абонентом « ОСОБА_10 ».
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 хоч і зазначив, що вину визнає частково, але пояснив наступне. Він чув по телевізору про можливість заробити кошти за підпали і вирішив спробувати як це. Він пішов подалі від людей на ж/д станцію, де зробив імітацію підпалу шафи і зняв все на відео, яке просто так зберіг у телефоні, але нікому нічого не відправляв. Коли в нього не вийшло підпалити з першого разу, він знову пішов до магазину, придбав ще засіб і спробував другий раз, коли в нього не вийшло, він зрозумів, що то не його і полишив цю ідею. Жодного умислу нанести шкоду державі в нього не було. Тоді, у 2025 році він рахувався військовослужбовцем, але перебував у СЗЧ, дуже були потрібні гроші тому і виникла ця ідея потренуватись, але йому ніхто нічого не пропонував, гроші не перераховували. Оскільки він відмовився від цієї ідеї, то потушив траву, яка горіла, і коли прийшов чоловік, то він просто пішов, оскільки не було ніякої небезпеки. Вказав чоловіку про двох хлопців, оскільки він їх бачив вдалині.
Надаючи відповіді на питання, ОСОБА_4 зазначив, що він давав ті пояснення на слідчому експерименті, які йому вказували працівники СБУ, які перед цим його били та давили на нього психологічно. Але захиснику, який був присутній під час слідчої дії, він нічого не повідомляв, оскільки його не знав, зі скаргами нікуди не звертався.
Не дивлячись на такі показання обвинуваченого ОСОБА_4 та часткове визнання вини, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні докази, зібрані по справі, суд уважає повністю доведеною його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення при викладених у обвинувальному акті обставинах, що підтверджується наступним.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він працює майстром бази комплектації ПЧ 2. Точної дати вже не пам'ятає, коли весною 2025 року, після обідньої перерви, він йшов вздовж ж/д колій на роботу, побачив людину, яка копашилася біля розподільчої шафи зв'язку. Він підійшов, побачив вогонь висотою приблизно 30 см, і спитав, що відбувається. Хлопець повідомив, що двоє хлопців підпалили шафу, а він її тушить. ОСОБА_13 почав допомагати, а коли обернувся, то хлопця вже поруч не було. Коли він загасив пожежу, то повідомив чергового, який вже викликав поліцію. Свідок впевнено стверджував, що він не міг не помітити 2 хлопців, якби вони були, бо вся місцевість відкрита і добре проглядається. ОСОБА_13 зазначив, що якби хлопець дійсно хотів загасити пожежу, то йому потрібно було просто дістати комунікацію знизу і все, це було зрозуміло. Фактично пожежу потушив він. Пошкодження отримали комунікація і сам ящик.
Суд ураховує, що показання свідка були послідовними, логічними, переконливими, не мають істотних суперечностей, які б давали підстави для сумнівів. Підстав обмовляти обвинуваченого у свідка не має, оскільки він раніше не мав ніяких конфліктних ситуацій з ОСОБА_4 та взагалі його не знав.
Крім того, такі показання свідка узгоджуються з іншими доказами по справі, зокрема, з:
-довідкою ГУ НП у м. Києві від 11 березня 2025 року (т. 1 а.с. 113-115), що стала підставою для внесення даних в ЄРДР, оскільки 11 березня 2025 року о 13 год. 56 хв. надійшло повідомлення на «102» від диспетчера дарницької дистанції сигналізації та зв'язку про те, що за адресою: м. Київ, вул. Приколійна, 1, станція «Дарниця» було виявлено спробу підпалу розподільчої шафи зв'язку;
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 11 березня 2025 року (т. 1 а.с. 117), відповідно до якої 11 березня 2025 року о 13 год. 20 хв. надійшло повідомлення від диспетчера про спробу підпалу розподільчої шафи;
-актом від 11 березня 2025 року (т. 1 а.с. 125), яким уповноважені особи виявили та підтвердили спробу підпалу сторонніми особами розподільної шафи зв'язку;
-актом технічного стану пошкодження об'єкта від 11 березня 2025 року (т. 1 а.с. 128), яким встановлено, що сторонніми особами було здійснено спробу підпалу розподільчої шафи зв'язку;
-протоколом ОМП від 11 березня 2025 року (т. 1 а.с. 131-135), відповідно до якого об'єктом огляду є ділянка на території Дарницької дистанційної сигналізації та зв'язку поблизу залізничних колій по вул. Приколійна,1 у м. Києві. Близько 3 метрів від колії розміщено розподільну шафу зв'язку, яка облицьована металевим захистом, під якою містяться обвуглені рештки трави та на відстані 10 см три пластикових ємкості, з етикетками з написами розпилювач для багаття;
-протоколом ОМП від 11 березня 2025 року (т. 1 а.с. 136-139), де об'єктом огляду є відкрита ділянка місцевості, яка розташована поблизу приміщення «Нова пошта» № 300, що по вул. Бориспільська, 9 , у Дарницькому районі м. Києва, на якій виявлено пластикову ємкість 500 мл з етикеткою: розпалювач для багаття, гель «Max effect»;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 березня 2025 року (т. 1 а.с. 143-144), відповідно до якого свідок ОСОБА_13 на фото № 1 впізнав особу, яку він зустрів 11 березня 2025 року біля палаючої шафи;
-протоколом огляду від 2 квітня 2025 року з фотознімками (т. 1 а.с. 148-168), на підтвердження того, що ОСОБА_4 11 березня 2025 року, знаходячись в магазині Велмарт, що в м. Києві по вул. Бориспільська,9, придбав 2 пляшки розпалювача для багаття;
-протоколом обшуку від 12 березня 2025 року з додатком до нього (т. а.с. 169-175), де об'єктом обшуку є місце проживання ОСОБА_4 , а саме: АДРЕСА_1 , в який було виявлено і вилучено мобільний телефон марки «Motorola» із сім картою НОМЕР_2 , на якому міститься відеозапис з відображенням дій щодо вчинення спроб підпалу релейної шафи;
-протоколом огляду мобільного телефону «Motorola» від 13 березня 2025 року (т. 1 а.с. 177-183), де при відкритті альбому «Downloаd» наявне відео на якому видно релейну шафу, яка відповідає тій щодо якої було здійснено спробу підпалу 11 березня 2025 року за адресою: м. Київ, вул. Привокзальна,1. Також, видно розпалювач для багаття, який був знайдений на місці події, і фіксується собака, яка була виявлена під час обшуку у громадянина ОСОБА_4 ;
-протоколом слідчого експерименту від 21 березня 2025 року з додатком до нього (т. 1 а.с. 184-187), де за участю захисника ОСОБА_4 показав як неодноразово поливав шафу зверху і знизу, оскільки вона не хотіла одразу розгоратися.
Отже, у процесі дослідження і оцінки вказаних доказів, суд не встановив процесуальних порушень при їх збиранні, які б ставили під сумнів обґрунтованість доводів сторони обвинувачення про доведеність вини ОСОБА_4 .
Версії ОСОБА_4 , висунуті на свій захист, щодо невизнання своєї вини в пред'явленому обвинуваченні, були проаналізовані судом і визнані неспроможними, оскільки вони носять непослідовний, плутаний і суперечливий характер, повністю спростовуються наведеними у вироку доказами, які узгоджуються між собою і викривають обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Зокрема, суд звертає увагу, що останній під час судового засідання плутався у своїх поясненнях. З самого початку судового розгляду на питання суду, чи визнає він свою вину, він пояснив, що не погоджується тільки з кваліфікацією, оскільки зробив імітацію підпалу щоб отримати кошти, а надаючи вже свої пояснення після дослідження всіх доказів та допиту свідка, вказував, що хотів лише спробувати підпалити, проте відмовився від цієї ідеї.
Також, згідно слідчого експерименту від 21 березня 2025 року, який було проведено з дотриманням вимог ст. 240 КПК України, у присутності захисника ОСОБА_4 послідовно пояснив всі обставини вчинення ним злочину, зокрема, показав як він поливав шафу спеціальними засобами, що це він робив на виконання та за погодженням особи, яка підписана в телеграм-месенджері як « ОСОБА_10 », відправляв йому відео в якості доказів, а той йому перераховував кошти на придбання розпалювачів.
Жодних зауважень щодо порядку, процедури та правильності її проведення і достовірності відображених у протоколі даних не надходило (т. 1, а. с. 184-187).
Також, відповідно до додатку до протоколу обшуку від 12 березня 2025 року, під час якого ОСОБА_4 добровільно надав свій телефон, співробітники СБУ, навіть, не знали, де їм шукати його відео підпалу, поки той не повідомив про телеграм. В подальшому вказані з підпалом відео було викачано з застосунку «Telegram», що спростовує твердження обвинуваченого про те, що він нікому ці відео не відправляв. У загальній папці «камера», ці відео були відсутні.
Щодо доводів ОСОБА_4 про застосування до нього перед слідчим експериментом фізичної сили працівниками СБУ, то у контексті допустимості відомостей, отриманих від особи, яка заявляє про застосування поганого поводження з боку представників держави, слід враховувати відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, ЄСПЛ послідовно зазначає, що в тих справах, коли особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана неналежному поводженню зі сторони суб'єктів владних повноважень в порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), це положення, якщо його тлумачити в світлі загального обов'язку держави відповідно до статті 1 цієї Конвенції, вимагає, щоб було проведено ефективне офіційне розслідування (рішеня Kobets v. Ukraine, no. 16437/04, § 51, 14 February 2008).
Особа, яка робить таку заяву, має повідомити фактичні обставини поводження з нею і надати їм певне підтвердження або, якщо це неможливо з об'єктивних причин, інформацію, яка дасть можливість її перевірити і отримати підтвердження заяви. Хоча на заявника не може покладатися надмірний тягар обґрунтування заяви, однак він має надати інформацію, яка хоча б prima facie (з першого погляду) давала підстави для висновку про те, що погане поводження могло мати місце (див, наприклад, рішення Dmitriy Valentinovich Goryanoy against Ukraine (dec.), no. 54630/13, §§ 27-29, 15 October 2019).
За відсутності будь-якої інформації, яка піддається перевірці, заява про погане поводження не може бути визнана «обґрунтованою» і, таким чином, не створює обов'язку щодо її розслідування (див, постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 317/2389/17 (провадження № 51-4935км19); від 26 травня 2020 року у справі № 234/9575/19 (провадження № 51-5690км19); від 19 листопада 2020 року у справі № 640/9837/18 (провадження № 51-1539км20); від 29 жовтня 2019 року у справі № 515/2020/16-к (провадження № 51-2904км18) та інші).
Суд зауважує, що згідно з матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 на досудовому слідстві був представлений захисником, однак з відповідними заявами до правоохоронних органів останній не звернувся. При цьому, стороною захисту не надано підтверджуючих документів, що ОСОБА_4 під час досудового розслідування, утримуючись в СІЗО, звертався за медичною допомогою чи з метою фіксації тілесних ушкоджень, про які останній зазначає у своїх поясненнях, хоча очевидно не був позбавлений можливості це зробити. Також, при перегляді додатку до слідчого експерименту, судом не було виявлено на ОСОБА_4 жодних видимих тілесних ушкоджень. Останній поводив себе спокійно, пояснюючи всі обставини вчиненого ним злочину.
Зазначені обставини в сукупності, а також, враховуючи, що матеріали цього провадження не містять відомостей, документів, чи достатньої інформації, яка хоча б prima facie (з першого погляду) вказувала, що факти поганого поводження дійсно мали місце, або іншим чином дозволили ці факти перевірити, суд уважає, що сторона захисту не обґрунтувала достатньою мірою свою заяву про погане поводження з ОСОБА_4 , а тому не можна вважати її «небезпідставною».
Щодо доводів ОСОБА_4 про те, що він не мав умислу на вчинення диверсії, а хотів лише підзаробити, то суд не приймає їх до уваги, виходячи з наступного.
Так, ч. 2 ст. 113 КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій, в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.
Основним безпосереднім об'єктом диверсії є внутрішня безпека України, її економічна основа. Додатковими об'єктами можуть бути: життя, здоров'я людей, екологічна безпека, власність. Предметом диверсії є об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення (електростанції, оборонні підприємства, шляхи сполучення, нафто- і газопроводи та інше), тварини, рослини, земельні угіддя, водойми, ліси тощо.
З об'єктивної сторони диверсія проявляється, зокрема, у вчиненні підпалів, спрямованих на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення. При цьому зруйнування та пошкодження майна полягає як у повному його знищенні, так і частковому пошкодженні в будь-який спосіб.
Диверсія з суб'єктивної сторони характеризується виною у формі прямого умислу, що поєднаний з метою ослаблення держави, тобто заподіяння шкоди її економічній системі, обороноздатності, внутрішній безпеці тощо.
Доводи сторони захисту та ОСОБА_4 щодо того, що обвинувачений мав корисливий мотив та хотів лише підзаробити спростовуються встановленими фактичними обставинами вчинених діянь, та є нічим іншим як обраною лінією захисту з метою применшення відповідальності за вчинене.
Так, колегія суддів зауважує, що завдання на підпал релейної шафи було отримане поряд із іншими завданнями спрямованими на підпал будинків, військових машин, трансформаторів та релейних шаф, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення; виконувалося біля релейних колій по яким здійснюються перевезення вантажів, в тому числі, не виключено і вантажів стратегічно важливих для держави; вчинення таких дій у період воєнного стану, безумовно розумілося обвинуваченим, як вчинення дій з метою ослаблення держави, (наприклад можливого послаблення державної логістики в умовах воєнного стану, неможливість використання залізничної колії).
При цьому колегія суддів також враховує те, що обвинувачений вчиняв декілька підпалів, оскільки не виходило з першого разу підпалити шафу. При цьому, обвинувачений зупинився лише після того, як побачив свідка. Замість того щоб залишитись на місці і допомогти, останній одразу зник. Більше того, ОСОБА_4 є військовослужбовцем, а тому за положеннями і правилами військової служби безумовно розумів протиправність та суспільно небезпечний характер своїх дій та настання шкідливих наслідків у вигляді загрози національній безпеці в економічній і воєнній сферах, а також державній власності.
Таким чином, суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_4 про його невинуватість, уважає, що фактичні обставини в кримінальному провадженні встановлені у спосіб, визначений кримінальним процесуальним законом, та винуватість останнього у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113 КК України, є доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113 КК України як закінчений замах на вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарче значення, в умовах воєнного стану.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є особливо тяжким, його ставлення до вчиненого (не визнання вини), особу обвинуваченого, який судимий, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, одружений, має постійне місце проживання.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд уважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 113 КК України, з застосуванням додаткового покарання у виді конфіскації майна, окрім житла.
Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання передбаченим ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Також суд звертає увагу на неможливість застосування до ОСОБА_4 інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки він вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до розділу 1 особливої частини КК України відноситься до кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України в той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність цього правопорушення.
Також, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки останнього та виконання ним процесуальних обов'язків, суд уважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно останнього залишити без змін.
Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 113 КК України і призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі, з конфіскацією належного йому майна, окрім житла.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 вираховувати з дня фактичного затримання - 12 березня 2025 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 12 березня 2025 року до набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати - вартість проведеної експертизи на суму 8914 грн. 00 коп.
Речові докази: три пластикові ємкості 500 мл, обвуглений паперовий решток, змиви з поверхні, пластикова ємність « розпалювач для багаття, гель» - знищити, мобільний телефон - конфіскувати в дохід держави.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Судді:
______________ ______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3