ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7661/26
провадження № 2/753/9773/26
про залишення позову без руху
"20" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котенко Р. В., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
до Дарницького районного суду м. Києва від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями позов було розподілено на суддю Котенко Р. В.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що позов слід залишити без руху, з огляду на таке.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. ст. 175-177 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України).
Проте, всупереч вимогам чинного законодавства, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися, відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, а також інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, у позовній заяві відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач понесла або очікує понести у зв'язку з розглядом справи, а також підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частинами 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) регламентовано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позивачка, звернувшись до суду, однією з вимог у позові зазначає: «дитину, ОСОБА_3 після розірвання шлюбу залишити проживати зі мною».
Тобто, беручи до уваги зазначені вище норми чинного законодавства України, позивачка звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, які, відповідно, порушуються, не визнаються або оспорюються відповідачем.
Разом з тим, у позовній заяві позивач зазначає, що між нею та відповідачем спір щодо місця проживання їх сина - відсутній.
З огляду на зазначене, постає питання щодо наявності між позивачем та відповідачем взагалі спору щодо місця проживання їх дитини.
Також, ЦПК України висуває вимоги до позовної заяви, зокрема, до її змісту.
Так, відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем, всупереч зазначеним вимогам, у позовній заяві не викладені обставини, якими вона обґрунтовує свою вимогу щодо визначення місця проживання сина та не зазначено докази, що підтверджують обставини щодо проживання дитини з позивачем. Відтак, позивачем позовні вимоги в цій частині жодним чином не обґрунтовані.
Окрім того, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Враховуючи наведене, позивачем не обґрунтовані підстави об'єднання в одному провадженні позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, оскільки розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи в частині розірвання шлюбу, так як для вирішення питання про місце проживання дитини, зокрема, необхідно подати суду висновок органу опіки та піклування щодо вирішення питання про те, з ким саме доцільно залишити проживати дитину після розірвання шлюбу, якому передує збір ряду документів, обстеження органом опіки та піклування житлових умов обох батьків, засідання опікунської ради тощо.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, що може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог.
Крім того, згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року складав 3 328,00 грн.
Звертаючись до суду, позивачка заявила дві вимоги немайнового характеру, а саме: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини разом із матір'ю, а отже судовий збір за подання позову у цій справі підлягає сплаті у розмірі 2 662,40 грн (3328 х 0,4 х 2).
Однак, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1 331,50 грн.
На підставі вищезазначеного, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 330,90 грн (2662,40 грн - 1331,50 грн).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, на виконання вказаної ухвали суду позивач може усунути вищевказані недоліки шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції у відповідній кількості учасників справи та суду, в якій позивачеві необхідно :
- зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України);
- визначитися зі своїми позовними вимогами, навести обґрунтування цих позовних вимог та зазначити докази на підтвердження кожної обставини, обґрунтувати необхідність розгляду обох позовних вимог в одному провадженні тощо; (пункт 5 частини третьої статті 175 ЦПК України);
- зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі здійснювалися (пункт 6 частини третьої статті 175 ЦПК України);
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (пункт 7 частини третьої статті 175 ЦПК України);
- вказати докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а також зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8 частини третьої статті 175 ЦПК України);
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач уже поніс та які очікує понести у зв'язку з розглядом справи (пункт 9 частини третьої статті 175 ЦПК України);
- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 10 частини третьої статті 175 ЦПК України);
- надати суду доказ доплати судового збору за другу немайнову вимогу у розмірі 1 330,90 грн (у разі, якщо вимогу про визначення місця проживання дитини позивач вирішить залишити у своєму позові як одну з позовних вимог).
На підставі викладеного, керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Котенко