8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1015/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко", м.Харків
про стягнення 60917,40 грн
без виклику учасників справи
25.03.2026 року позивач - Державна екологічна інспекція у Харківській області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" про стягнення шкоди заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства (наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосфері повітря) в розмір 60917,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.03.2026 року відкрито провадження у справі №922/1015/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
30.03.2026 року судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко", яка згідно з довідкою суду про доставку електронного листа була отримана останнім 30.03.2026 року.
Згідно з п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.
Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, з метою перевірки фактів, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 від 20.03.2019, враховуючи наказ про здійснення позапланового заходу (перевірки) від 20.08.2019 №600/11-02, направлення на проведення позапланової перевірки від 20.08.2019 №600/11-02/03-06, погодження Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.05.2019 № 5/4.1 -11 /5143-19 та № 5/4.1-11/7146-19 від 03.07.2019 на проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області (далі - позивач, Інспекція) позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства при здійсненні господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВ- ЕКО» (далі - TOB «ХАРКІВ-ЕКО», відповідач) було проведено позапланову перевірку останнього в період з 21 по 23, з 27 по 28 серпня 2019 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за адресою: м. Харків, вул. Лодзька, 7-А в період з 30.01.2018 по 29.08.2018 (включно) здійснювались від наступних джерел викиду: труба - (джерело викиду №1 - організоване джерело викиду).
Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №6310138500-4278 з необмеженим терміном дії відповідачем отримано 30.08.2018, термін дії попереднього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6310138500-178 від 29.01.2013 закінчився 29.01.2018.
Позивач стверджує, що в період з 30.01.2018 по 29.08.2018 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснювалися за відсутності відповідного дозволу.
За результатом перевірки відповідача фахівцями Інспекції складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №600/11-02/03-06 від 28.08.2019, яким зафіксовано вищевказані порушення вимог природоохоронного законодавства.
Акт перевірки №600/11-02/03-06 від 28.08.2019 підписаний директором ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО» та отриманий ним без зауважень.
Відповідно до наданого листа - довідки відповідача від 28.08.2019 №2808-01 фонд роботи джерел викидів у наднормативному режимі за період з 30.01.2018 по 29.08.2018 складає: джерело викидів №1 (організоване) - 450 годин, джерела викидів №2 - №6 - 360 годин, (всі неорганізовані), даний факт зафіксовано актом перевірки №600/11-02/03-06 від 28.08.2019.
З метою усунення порушень виявлених під час перевірки, Інспекцією винесено припис №162/03-13 від 28.08.2019, який отримано та прийнято до виконання директором ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО» особисто, про що свідчить підпис останнього.
Позивач зазначає, що додатковим підтвердженням наявності та визнання порушень норм природоохоронного законодавства скоєного відповідачем є лист ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО» від 13.09.2019 № 0913-01 з відповіддю на припис Інспекції від 28.08.2019 № 162/03-13, в якій відповідач зазначає, що ним було виконано всі пункти припису.
В подальшому, з метою перевірки тверджень, викладених у зверненні гр. ОСОБА_2 від 16.01.2021 (вх.№Б-14 від 18.01.2021), враховуючи наказ про здійснення позапланового заходу (перевірки) від 04.02.2021 №130/12-02, направлення на проведення позапланової перевірки від 04.02.2021, погодження Державної екологічної інспекції України від 20.01.2021 №4.2/87ПГ на проведення Державною екологічною інспекцією у Харківській області позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО» (юридична адреса: вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, Харківська обл., 61099), керуючись ст. 4. 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07 квітня 2020 №230, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за №350 34633 було проведено позапланову перевірку останнього в період з 05, 08 по 12, з 15 по 18.02.2021 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що викиди в атмосферне повітря від джерела викиду №1 (труба), джерело утворення - котел марки «ИНКА-100» потужністю 100 кВт, що знаходиться у користуванні TOB «ХАРКІВ-ЕКО» та розташоване за адресою: м Харків, вул. Лодзька, 7-А з 12.02.2021 здійснювались в наднормативному режимі.
У ході перевірки відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції проведені вимірювання та відібрані проби на джерелі викидів №1 забруднюючих речовин в атмосферне повітря (котел марки «ІНКА-100») за вказаною адресою, про що складено акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел від 12.02.2021 №130.
Результатами вимірювань на джерелі викидів № 1 відповідно до Протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 15.02.2021 №130/12-01 виявлено вміст забруднюючих речовин (усереднено): вуглецю оксиду (СО) у розмірі 421,28 мг/мЗ (у перерахунку на 6% у розмірі 2388 мг/мЗ); азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту N02) у розмірі 50,23 мг/мЗ (у перерахунку на 6% у розмірі 284,8 мг/мЗ).
За результатами перевірки Інспекцією складено акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №130/12-02/08-04 від 18.02.2021, яким зафіксовано вищевказані порушення вимог природоохоронного законодавства.
З метою усунення порушень виявлених під час перевірки, Інспекцією було винесено припис №10/08-10 від 19.02.2021, зокрема, п. 1 даного припису зобов'язує відповідача вжити заходів по дотриманню встановлених нормативів гранично-допустимих викидів на джерелі №1 (котел марки «ИНКА-100» потужністю 100кВт) по вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, Харківська обл., 61099.
Відповідачем на адресу Інспекції надіслано лист від 08.04.2021, в якому зазначається, що ним прийняті всі відповідні заходи по дотриманню встановлення нормативів гранично допустимих викидів на джерелі №1 (котел марен «ИНКА-100» потужністю 100кВт) по вул. Лодзька, буд. 7-А, м. Харків, Харківська обл., 61099.
Даним листом відповідач також добровільно попрохав Інспекцію провести термінову позапланову перевірку щодо усунення всіх раніше виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства за результатами проведених заходів державного нагляду (контролю).
На підставі вищезазначеного листа відповідача, враховуючи наказ про здійснення позапланового заходу (перевірки) №372/12-02 від 15.04.2021, направлення на проведення позапланової перевірки №372/12-02/08-04 від 15.04.2021, керуючись ст. 4, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспскції, затвердженим наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України 07 квітня 2020 №230, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 за №350 34633, Інспекцією у період з 16.04.2021 по 19.04.2021 проведено повторну позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО», за результатами якої складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 19.04.2021 №372/12-02/08-04.
Акт перевірки №372/12-02/08-04 від 19.04.2021 підписаний директором ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО» та отриманий ним без зауважень.
У ході перевірки відділом інструментально-лабораторного контролю Інспекції були проведені повторні вимірювання та відібрані проби на джерелі викидів №1 забруднюючих речовин в атмосферне повітря (котел марки «ИНКА-100») за вказаною адресою, про що складено Акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел від 16.04.2021 №372.
За результатами вимірювань на джерелі викидів №1 відповідно до Протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 19.04.2021 №372 не виявлено перевищення вмісту забруднюючих речовин, а саме: вуглецю оксиду (СО) та азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту N02).
Позивач зазначає, що в період з 12.02.2021 по 16.04.2021 ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО» здійснювались наднормативні викиди на вказаному джерелі викиду.
З метою усунення порушень, виявлених під час перевірки, Інспекцією було винесено припис №26/28-10 від 21.04.2021, яким відповідача зобов'язано надати до Інспекції інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) за період з 12.02.2021 по 16.04.2021 по джерелу викидів (утворення), а саме джерело №1 твердопаливний котел «ИНКА-100».
Відповідно до довідки від 21.04.221 №б/н (вх. №1348-01-27 від 21.04.2021), наданої відповідачем, було встановлено, що час роботи в наднормативному режимі джерела викиду №1 в період з 12.02.2021 по 16.04.2021 (Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 30.08.2021 №6310138500-4278), складає - 315 годин.
Отже Інспекцією в термін з 21.08.2019 по 28.08.2019 проведено позапланову перевірку TOB "ХАРКІВ-ЕКО", за результатами якої складено акт №600/11-02/03-06 від 28.08.2019, яким зафіксовано, що в період з 30.01.2018 по 29.08.2018 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснювались за відсутністю відповідного дозволу, зокрема, фонд джерел викидів у наднормативному режимі за період з 30.01.2018 по 29.08.2018 складає: джерело викидів №1 (організоване) - 450 годин, джерела викидів №2 - №6 - 360 годин (всі неорганізовані).
За розрахунком позивача, враховуючи вказані вище обставини, державі заподіяний матеріальний збиток на суму 39193,32 грн.
22.08.2023 року з метою добровільного відшкодування відповідачем збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку направлено претензію №69 з розрахунком шкоди на суму 39193,32 грн.
Як вже зазначалось, Інспекцією у період з 05.02.2021 по 18.02.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО», за результатами якої складено акт від 18.02.2021 №130/12-02/08-04.
Позивач зазначає, що в період з 12.02.2021 по 16.04.2021 відповідачем здійснювались наднормативні викиди на вказаному джерелі викиду, зокрема, час роботи в наднормативному режимі джерела викиду №1 в період з 12.02.2021 по 16.04.2021 складає - 315 годин.
За розрахунком позивача, враховуючи вказані вище обставини та враховуючи інструментально-лабораторні вимірювання, проведені Інспекцією, державі заподіяний збиток на суму 21721,08 грн.
23.08.2023 року з метою добровільного відшкодування відповідачем збитків, заподіяних державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку направлено претензію №70 з розрахунком шкоди на суму 21721,08 грн.
Позивач зазначає, що станом на день складання даної позовної заяви, вищезазначені претензії у добровільному порядку не сплачені, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до пп. 2, 9 - 11 розділу II Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затверджене наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України №230 від 07.04.2020, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2020 за №350/34633, Державна екологічна інспекція відповідного округу: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси ЇЇ континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ч.1 ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до преамбули Закону України "Про охорону атмосферного повітря" атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.
За ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» серед економічних заходів забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до абз. 2-3, 5 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. (ч. 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря")
За приписами абз. 5-6, 13 ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викидом є надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Системне тлумачення абз. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 5 - 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" свідчить, що суб'єкти господарювання (незалежно від їх групи) можуть здійснювати викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише за наявності в них дозволу, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади.
Тобто законодавцем встановлено обов'язок суб'єктів господарювання (незалежно від їх групи) отримувати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків віднесено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Як вже зазначалось, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено ст. 1166 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Однак для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:
1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).
3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Тож визначальним для вирішення спору у справі, що розглядається, є встановлення всієї сукупності елементів складу цивільного правопорушення.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19).
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Грошовим виразом майнової шкоди є збитки.
За ч.1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Пунктом "є" ч. 2 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
Відповідно до п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 13.03.2002 (далі - Порядок) (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл на викиди) - це документ дозвільного характеру у сфері охорони атмосферного повітря, який надає право суб'єктам господарювання експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
Пунктом 6 Порядку визначено, що для отримання дозволу суб'єкт господарювання, зокрема, готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання.
Згідно із ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.
Враховуючи наведене, відсутність у суб'єктів господарювання дозволу на викиди стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить про порушення нормативно визначених умов викидів таких речовин в атмосферу, зокрема абз. 2 ч. 1 ст. 10, ч. 5-6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та є протиправною формою поведінки в результаті якої завдано шкоду навколишньому природному середовищу, одним із природних ресурсів якого є атмосферне повітря.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ст. 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.
Водночас, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Враховуючи наведене, збитки, завдані державі внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема викидів стаціонарними джерелами забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, та наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону атмосферного повітря" установлено, що строк дії дозволу на викиди, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до третьої групи, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру" та який на момент набрання чинності зазначеним Законом є дійсним, є необмеженим.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" до першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.
Як зазначалось судом, перевіркою встановлено, що основним видом діяльності ТОВ "Харків -ЕКО" за код КВЕД 38.12 збирання небезпечних відходів (основний).
Враховуючи зазначене, положення пункту 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про охорону атмосферного повітря" в даному випадку не застосовуються, оскільки відповідач не належить до третьої групи, таким чином, строк видачі дозволу є обмеженим граничним строком, на який його видано.
З матеріалів справи вбачається, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №6310138500-4278 з необмеженим терміном дії (оригінал вказаного дозволу знаходиться на підприємстві) відповідачем отримано 30.08.2018, термін дії попереднього дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6310138500-178 від 29.01.2013 закінчився 29.01.2018.
Таким чином, в період з 30.01.2018 по 29.08.2018 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснювалися за відсутності відповідного дозволу.
Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами здійснених юридичними особами незалежно від форм власності та господарювання, фізичними особами - підприємцями, а також юридичними особами - нерезидентами встановлює Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від № 277, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 № 414/34697.
Відповідно до пункту 2.1 вищевказаної Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:
2.1.1. викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені гранично допустимі викиди, встановлені дозволом;
2.1.2. викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства;
2.1.3. викиди, що здійснюються з перевищенням технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд у місці їх виходу з устаткування, встановлені у дозволі;
2.1.4. викиди, які здійснюються у разі невиконання в установлені в дозволі терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин;
2.1.5. аварійні викиди.
Відповідно до п. 2.2. Методики №277 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єкта господарювання та/або розрахунковими методами.
При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати вимірювань: - Держекоінспекції та її територіальних та міжрегіональних територіальних органів, уповноважених на проведення вимірювань, не пов'язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг, відповідно до вимог до технічної компетентності та незалежності, визначених Мінекоенерго; - суб'єкта господарювання при здійсненні виробничого контролю за дотриманням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин. Такі результати вимірювань мають бути зафіксовані у робочих журналах лабораторій, або у протоколах вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання; випробувальних лабораторій з відповідною сферою акредитації, які акредитовані Національним агентством з акредитації України або іншими органами з акредитації, щодо яких у Національного агентства з акредитації України є угода про взаємне визнання акредитації (п. 2.3 розділу 2 Методики).
Представниками Інспекції у Протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 15.02.2021 № 130/12-02 визначено масову витрату викиду забруднюючих речовин (г/с).
Як визначено у п. 3.11 розділу 3 Методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з дати початку вчинення порушення до моменту його усунення з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Інформацію про фактичний відпрацьований час в режимі наднормативного викиду (в годинах) надає суб'єкт господарювання по кожному джерелу викиду (утворення). У разі не надання суб'єктом господарювання інформації протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмового запиту (припису) фактичний час роботи джерела викиду вважати 24 годинним на добу.
Відповідно до інформації відповідача, а саме, довідки від 28.08.2019 №2808-01 фонд роботи джерел викидів у наднормативному режимі за період з 30.01.2018 по 29.08.2018 складає: джерело викидів №1 (організоване) - 450 годин, джерела викидів №2 - №6 - 360 годин, (всі неорганізовані), даний факт зафіксовано актом перевірки №600/11-02/03-06 від 28.08.2019.
Також, згідно з довідкою від 21.04.2021 №б/н (вх. №1348-01-27 від 21.04.2021), наданої відповідачем, було встановлено, що час роботи в наднормативному режимі джерела викиду №1 в період з 12.02.2021 по 16.04.2021 (Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 30.08.2021 №6310138500-4278), складає - 315 годин.
Матеріалами справи підтверджено, що Інспекцією в термін з 21.08.2019 по 28.08.2019 проведено позапланову перевірку TOB "ХАРКІВ-ЕКО", за результатами якої складено акт №600/11-02/03-06 від 28.08.2019, яким зафіксовано, що в період з 30.01.2018 по 29.08.2018 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел здійснювались за відсутністю відповідного дозволу, зокрема, фонд джерел викидів у наднормативному режимі за період з 30.01.2018 по 29.08.2018 складає: джерело викидів №1 (організоване) - 450 годин, джерела викидів №2 - №6 - 360 годин.
На підставі вищезазначеного, державі заподіяний матеріальний збиток на суму 39193,32 грн.
Крім того, Інспекцією у період з 05.02.2021 по 18.02.2021 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ТОВ «ХАРКІВ-ЕКО», за результатами якої складено акт від 18.02.2021 №130/12-02/08-04.
Таким чином, в період з 12.02.2021 по 16.04.2021 відповідачем здійснювались наднормативні викиди на вказаному джерелі викиду, зокрема, час роботи в наднормативному режимі джерела викиду №1 в період з 12.02.2021 по 16.04.2021, складає - 315 годин.
На підставі викладеного та враховуючи інструментально-лабораторні вимірювання, проведені Інспекцією, державі заподіяний збиток на суму 21721,08 грн.
Розрахунок збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря позивачем здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферу, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 № 277, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2020 за № 414/34697 та який набрав чинності 15.05.2020.
Суд, перевіривши відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок викиду забруднюючих речовин від стаціонарних джерел, зазначає, що вони здійснені Державною екологічною інспекцією Харківської області правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідачем вказаний розрахунок не спростований.
З огляду на те, що акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства є чинними, в судовому порядку не оскаржувались, а відповідачем належних доказів на підтвердження відсутності вини ТОВ "ХАРКІВ-ЕКО" у заподіянні шкоди суду не надано, позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Харківській області щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ-ЕКО" на користь держави збитків за шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 60914,40 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже, позов підлягає повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236, 238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" (адреса: 61099, м.Харків, вул.Лодзька,7-Б; код ЄДРПОУ 36626459) на користь держави на р/р UA598999980333199331000020649, отримувач - Харківська міська ТГ, ГУК Харків обл/МТГ Харків/24062100, банк отримувач - Казначейство України (ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37874947, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», в розмірі 60914,40 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Еко" (адреса: 61099, м.Харків, вул.Лодзька,7б; код ЄДРПОУ 36626459) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (адреса: 61166, м.Харків, вул.Бакуліна, 6; код ЄДРПОУ 37999518; на р/р UA878201720343150002000081164, УК ДКСУ у м.Києві, МФО 820172) судовий збір у розмірі 3328,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "27" травня 2026 р.
СуддяК.В. Аріт