09 квітня 2026 рокуСправа № 921/792/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровець Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Шевчук К.О.
Розглянув заяву АТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №1651 від 03.03.2026)
у справі №921/792/25
за заявою боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства
За участю учасників судового процесу:
керуючий реструктуризацією Дейнека М.І. (участь в режимі відеоконференції).
Учаснику судового процесу оголошено склад суду.
Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених статтями 35-37 Господарського процесуального кодексу України не надходило.
У судовому засіданні 09.04.2026 оголошено скорочену ухвалу.
Встановив:
31 грудня 2025 року фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з заявою про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність, відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025, для розгляду справи №921/792/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 05.01.2026 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, прийнято до розгляду та підготовче засідання призначено на 29.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.01.2026 відкрито провадження у справі №921/792/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 , арбітражного керуючого Дейнеку Миколу Івановича та призначено попереднє засідання на 26.03.2026.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 29.01.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
02.03.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості та судових витрат (вх.№1651 від 03.03.2026).
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2026, для розгляду заяви визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято заяву АК КБ "ПриватБанк" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 у справі №921/792/25, до розгляду. Розгляд заяви призначено на 26.03.2026.
У судовому засіданні 26.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення щодо розгляду заяви АТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 у справі №921/792/25 та оголошено перерву до 09.04.2026.
Представник заявника у судове засідання 09.04.2026 не з"явився.
Представник боржника у судове засідання 09.04.2026 не з"явився.
Керуючий реструктуризацією Дейнека М.І. у судове засідання 09.04.2026 з"явився.
У судовому засіданні 26.03.2026 кредиторські грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" визнав, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських грошових вимог (вх. №1998 від 13.03.2026).
Розглянувши заяву про визнання кредиторських грошових вимог та матеріали справи, судом встановлено таке.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства) .
Частиною 1 статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 29.01.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Отже, згідно положень ч. 1 ст. 45 КУзПБ, останнім днем подачі заяви з грошовими вимогами до боржника є 28.02.2026.
Водночас, 28.02.2026 є вихідним днем (субота).
Статтею 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч.1).
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч.3).
Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (ч.5).
Першим робочим днем після 28.02.2026 є 02.03.2026.
Так, 02.03.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд") АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості та судових витрат (вх.№1651 від 03.03.2026).
Отже, заява АТ КБ "ПриватБанк" подана в строк, встановлений статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Із заяви вбачається, що 29.10.2015 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку з метою укладення договору про надання банківських послуг.
ОСОБА_1 в анкеті - заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, які складають договір про надання банківських послуг.
Згідно Анкети - заяви ОСОБА_1 зобов"язалася виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.
Таке приєднання боржником вчинено у письмовій формі, що ґрунтується на положеннях статті 634 ЦК України.
Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, є договором приєднання, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами (стаття 1067 Цивільного кодексу України).
Як слідує з матеріалів заяви, Банком відкрито рахунок, видано ОСОБА_1 банківські картки, надано кредит, що підтверджується довідкою за лімітами та довідкою за картами (знаходяться в матеріалах справи).
Також, 25.09.2023 та 26.09.2023 між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Кредитні договора, в яких сторонами визначено наступні умови договору: тип кредиту - строковий кредит, сума кредиту - 15 000,00 грн, строк кредитування - 36 місяців, тип процентної ставки - фіксована, процентна ставка, відсотків річних - 1,5%, сплачується щомісячно від загальної суми кредиту (18% річних), порядок повернення кредиту - платежі здійснюються щомісяця рівними частинами згідно графіку платежів.
Пунктом 2.1 Кредитних договорів визначено, що Банк зобов"язується надати Позичальнику строковий кредит (кредит) на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов"язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов"язків найманого працівника) у розмірі, визначеному Договором, в обмін на зобов"язання Позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в обумовлені цим Договором термін.
Кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника) (п.2.2 Кредитних договорів).
Згідно п.3.1 Кредитних договорів Банк зобов"язався надати Позичальнику кредит безготівковим шляхом згідно умов, визначених розділом 1 цього Договору. У свою чергу, Позичальник зобов"язався використовувати кредит виключно на споживчі цілі; сплачувати Банку проценти за надання кредиту у розмірах та в строки, визначені Договором; повністю повернути кредит у строк, кінцевої дати повернення кредиту відповідно до Графіку (п.3.2 Кредитних договорів).
Розділом 4 Кредитних договорів сторонами визначено порядок розрахунків.
Строк дії Договору визначається кінцевою датою повернення кредиту, однак не раніше повного виконання сторонами зобов"язань за Договором (п.6.1 Кредитних договорів).
Крім того, 25.09.2023 та 26.09.2023 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 підписано Паспорти споживчого кредиту.
Із змісту договорів вбачається, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Сторони на підставі ст. ст. 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України визначили правочинами розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів, про що зазначено у Графіках платежів - обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит "Кредит готівкою".
Так, Банк договірні зобов"язання виконав в повному обсязі, а саме надав Позичальнику кредит у розмірі, відповідно до умов договорів, що підтверджується виписками по рахунку (містяться в матеріалах справи).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц стверджує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (стаття 1049 Цивільного кодексу України).
Проте, боржником свої зобов'язання не виконано, чим порушено свої зобов'язання, встановлені Договорами.
Відповідно до стаття 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що боржник порушив строки повернення кредиту та процентiв, що встановлені кредитними договорами, у боржника наявна заборгованiсть перед АТ КБ "ПриватБанк" у розмiрi 41 515,79 грн, що підтверджується розрахунками заборгованості.
Зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України).
Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання.
Грошові вимоги, зазначені в заяві, зокрема у розмірі 41 515,79 грн (заборгованість) є неоплаченими боржником, у зв'язку з фактичною неплатоспроможністю.
Зазначені вимоги є конкурсними, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, керуючим реструктуризацією Дейнекою М.І розглянуто кредиторські грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк", визнано вимоги, що підтверджується повідомленням про результати розгляду кредиторських грошових вимог.
Договорів застави, іпотеки у забезпечення вимог між сторонами не укладалось.
АТ КБ "ПриватБанк" не є заінтересованою особою стосовно боржника - ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч.3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, яка подана до суду відповідно приписам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання АК КБ "ПриватБанк" конкурсним кредитором.
Відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості, зокрема у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами, внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене, кредиторські грошові вимоги АТ "ПриватБанк" відносно боржника ОСОБА_1 є обґрунтованими, підлягають визнанню в розмірі 41 515,79 грн та внесенню до Реєстру вимог кредиторів відповідно до частини 4 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства в наступній черговості: черговість задоволення грошових вимог кредитора в сумі 41 515,79 грн (заборгованість) - друга.
Судові витрати.
Частиною 2 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Щодо судового збору у розмірі 5 324,80 грн.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Факт зарахування сплаченого заявником при зверненні до суду з заявою судового збору в сумі 5 324,80 грн до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою Господарським судом Тернопільської області.
Таким чином, витрати на оплату судового збору в сумі 5 324,80 грн сплачені платіжною інструкцією від 17.02.2026 та зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, згідно виписки Господарського суду Тернопільської області, покладаються на боржника та відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 232, 234, 235 ГПК України, Господарський суд,
1. Заяву АТ КБ "ПриватБанк" про визнання кредиторських грошових вимог відносно боржника ОСОБА_1 у справі №921/792/25, задовольнити.
2. Визнати кредиторські грошові вимоги АТ КБ "ПриватБанк" відносно боржника ОСОБА_1 в сумі 41 515,79 грн та включити їх в Реєстр вимог кредиторів.
Черговість задоволення грошових вимог кредитора: в сумі 41 515,79 грн (заборгованість) - друга.
3. Витрати на оплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн покласти на боржника, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
4. Копію ухвали надіслати:
- рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
боржнику - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
- до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України: кредитору АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та керуючому реструктуризацією Дейнеці М.І.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала суду, постановлена у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 9 Кодексу України з процедур банкрутства).
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повну ухвалу підписано "27" травня 2026 року.
Суддя Я.Я. Боровець