Справа № 752/13249/26
Провадження № 1-кп/752/2102/26
27 травня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025100130001376 від 12 березня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Середина-Буда Сумської області, має середню освіту, неодруженого, без офіційного місця роботи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 14 травня 2024 року Гадяцьким районним судом Полтавської області за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 серпня 2024 року звільненого для проходження військової служби з невідбутим строком покарання 4 роки 1 місяць 3 дні,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
На розгляд Голосіївського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні.
У підготовчому судовому засіданні захисник клопотала про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, мотивуючи тим, що останній добровільно бажає повернутися для продовження проходження військової служби і командир військової частини НОМЕР_1 надав згоду на призначення обвинуваченого на вакантну посаду.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника. Повідомив, що добровільно виявив бажання продовжити проходити військову службу.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що у обвинуваченого є невідбута частина покарання за попереднім виром, а тому в силу приписів статей 71, 72, 81-1 КК України питання щодо продовження проходження ним військової служби має вирішуватись після закінчення судового розгляду та ухвалення вироку у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання захисника, виходячи з наступного.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 та перебуваючи у відрядженні у військовій частині НОМЕР_3 , діючи умисно, у порушення вимог статей 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», статей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, 22 січня 2025 року самовільно залишив місце служби, а саме пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_3 у АДРЕСА_2 , після чого до 03 квітня 2026 року проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби, до моменту його затримання.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 407, ст. 408 КК України раніше не притягувався. Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 надав письмову згоду на продовження проходження військової служби ОСОБА_3 .
На підставі пояснень обвинуваченого в судовому засіданні встановлено, що він добровільно виявив бажання продовжити проходити військову службу.
Таким чином, з огляду на наявність у кримінальному провадженні підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, а кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю.
Наявність у обвинуваченого невідбутої частини покарання за попереднім вироком не є обставиною, яка перешкоджає застосуванню положень ч. 5 ст. 401 КК України. Звільнення від кримінальної відповідальності в даному випадку не суперечить положенням статей 71, 72, 81-1 КК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 травня 2026 року включно.
Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Враховуючи викладене, у зв'язку із закриттям кримінального провадження, обвинувачений підлягає звільненню з-під варти.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, статтями 284-288, 314, 369, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України у зв'язку з добровільним зверненням з клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби та наявності письмової згоди командира військової частини на продовження проходження обвинуваченим військової служби.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 5ст. 407 КК України закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_3 на військовій службі та повідомити про це суд і прокурора.
Зобов'язати ОСОБА_3 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 скасувати, звільнити останнього з-під варти в залі суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1