Справа № 752/7893/26
Провадження № 2/752/9427/26
Іменем України
27 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді - Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд
Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в зв'язку з продовженням ним навчання, в розмірі частини від усіх видів його заробітку (доходу) до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Посилається в позові на те, що відповідач є його батьком.
На даний час син продовжує навчання на денній формі в Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Т.Шевченка» та не має власного заробітку.
Термін навчання з 01 вересня 2023 року до 30 червня 2027 року.
Син проживає з нею та знаходиться на її утриманні.
З урахуванням цього, просить задовольнити позов.
Позов був зареєстрований судом 26 березня 2026 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 15 квітня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для подання відзиву.
23 квітня 2026 року відповідач подав відзив, яким проти позову заперечує.
Зазначає, що надає матеріальну допомогу сину, перераховуючи кошти на його банківську карту.
Крім того, заперечує проти отримання аліментів позивачкою, оскільки, з точки зору закону, аліменти є власністю дитини.
Просить при вирішенні питання про стягнення аліментів прийняти рішення про їх перерахування на банківську картку сина.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
За змістом частини 9 статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України.
Відповідно до статті 199 СК України батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років;
2) продовження ними навчання;
3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Судом встановлено, що сторони є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з довідкою Відокремленого структурного підрозділу «Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Т.Шевченка» син сторін є студентом денної форми навчання.
Термін навчання з 01 вересня 2023 року до 30 червня 2027 року.
Згідно із статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19, де зазначено, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
З урахуванням цього суд приходить до висновку про задоволення позову.
Щодо приведених у відзиві заперечень відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 554/4533/17 право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і на користь яких у зв?язку з цим стягуються аліменти.
Отже, залучення цих осіб у справі є правом, а не обов?язком суду, а тому їх незалучення не може бути підставою для скасування судового рішення.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач не заперечує, що син проживає з матір'ю, яка несе основний тягар вирішення питань, пов'язаних із його життєдіяльністю.
Суд також вважає, що визначені законом зобов'язання батьків щодо утримання дітей на обмежуються аліментними зобов'язаннями, а тому перерахування відповідачем коштів на банківську картку сина не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог позивачки.
З урахуванням цього, одного з основних принципів цивільного судочинства-принципу змагальності, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до частин 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду позовної заяви немайнового характеру з фізичної особи справляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначає, що з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб становить 3 209, 00 грн.
Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню 1 283, 60 грн судового збору на користь держави.
Керуючись статтями 182, 198-201, 191 СК України, статтями 4, 5, 12, 13, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, починаючи з 02 березня 2026 року і до закінчення навчання сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не більше як до досягнення 23-х років, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 283. 60 грн судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції
Суддя К.В.Машкевич