адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
19.05.2026 Справа № 917/1179/25
Суддя Солодюк О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (вх. №4174 від 31.03.2026р.) по справі №917/1179/25
за позовом Фермерського господарства "Полтавські Лани" вул.Свободи,22, с.Удовиченки, Зіньківський район, Полтавська область, 38110
до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" вул. Пилипа Орлика, 40-а, м.Полтава, Полтавська область, 36020
про визнання дій протиправними
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.12.2025 року у справі № 917/1179/25 позов задоволено в частині зобов'язання Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" здійснити заходи щодо зняття опломбування водопровідного вводу за адресою: Полтавська область, Полтавський район, м. Зіньків, вул. Воздвиженська, будинок 17. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2026 року за результатами розгляду апеляційну скаргу Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.12.2025 у справі №917/1179/25 залишено без змін.
31.03.2026р. від Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до суду надійшла заява про перегляд рішення від 22.12.2025р. за нововиявленими обставинами у справі №917/1179/25 (вх №4174).
Матеріали справи №917/1179/25 до господарського суду Полтавської області станом на 06.04.2026 р. із Східного апеляційного господарського суду не повернулися.
Ухвалою суду від 06.04.2026р. прийнято до розгляду заяву про перегляд рішення від 22.12.2025р. за нововиявленими обставинами, зупинено провадження з розгляду заяви до повернення матеріалів справи після апеляційного провадження.
Ухвалою суду від 21.04.2026р. постановлено заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Розгляд заяви призначено на 19.05.2026 р. на 11:10 год.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач зазначає, що з метою добровільного виконання рішення суду першої інстанції, 17.03.2026 представниками служби обліку та реалізації КП ПОР "Полтававодоканал" начальником інспекції Слуцьким Єдуардом Юрійовичем, провідним інженером Червяк Віолетою Олександрівною та інспектором Яблунівським Сергієм Володимировичем було здійснено виїзд для вжиття заходів щодо зняття опломбування водопровідного вводу об'єкту нерухомості. При перевірці було встановлено, що опломбування водопровідного вводу за адресою об'єкта нерухомості відсутнє. Також відсутні водомірний вузол СВК 15 № 231433226 з номерною пломбою КП ПОР "Полтававодоканал". При обстеженні велась фото та відеофіксація (Акт обстеження за адресою: Полтавська область, Полтавський район, м. Зіньків, вул. Воздвиженська, будинок 17 від 17 березня 2026 року додається).
Таким чином, добровільно виконати рішення Господарського суду Полтавської області не виявилося можливим.
Заявник також зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України - підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, оскільки цим оглядом були виявлені обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Заявнику стало відомо 17 березня 2026 року про наявність нововиявлених обставин. 31 березня 2026 року подано заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, тобто в межах 30-денного строку відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 321 ГПК України.
Приймаючи до уваги наявність матеріально-правових фактів (врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), вчинення Позивачем юридично значимих дій, що призвели до відсутності пломби, не було встановлено судом першої інстанції, який ухвалював рішення про зобов'язання Відповідача здійснити заходи щодо її зняття. Тому даний факт у повному обсязі спростовує висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду.
Опломбування водопровідного вводу було відсутнє, що є обставиною, яка не була встановлена судом, та є істотною для справи обставиною, оскільки робить неможливим здійснити заходи, щодо зняття опломбування водопровідного вводу об'єкта нерухомості.
Беручи до уваги нововиявлений факт відсутності пломби у ФГ «Полтавські лани», який не було встановлено судом першої інстанції, заявник просить суд переглянути рішення Господарського суду Полтавської області від 22 грудня 2025 року по справі № 917/1179/25 за позовом ФГ «Полтавські лани» до КП ПОР «Полтававодоканал» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
08.05.2026р. від представника позивача до суду надійшли пояснення щодо заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (вх. №6341). Так, позивач зазначає, що з початку опломбування лічильника фермерське господарство не користувалось водопостачанням, не користується і на даний час, та будь які заходи у колодязі, який знаходиться у вільному доступі біля проїзної частини за адресою вул. Воздвиженська, будинок 17, не здійснювало.
Доказом знаходження водомірного вузла за межами території, яка належить господарству, підтверджується також доказом наявним у матеріалах справи, а саме, додатком №2 до договору 48-20 з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщенні якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у редакції Відповідача. Факт відсутності приладу обліку води та відповідного опломбування Позивачеві став відомий після отримання через електронний суд заяви про перегляд рішення від 22.12.2025 р.
У свою чергу відповідачем у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не доведено жодними належними, допустимими і достатніми доказами той факт, що позивач проводив будь які дії, пов'язані з під'єднанням/від'єднанням засобу обліку та пломб на ньому, споживав воду за період розгляду справи про неправомірне відключення від водопостачання.
Також, а ні контролери або інші посадові особи відповідача з часу початку розгляду судової справи не зазначали про відсутність засобу обліку у колодязі на вулиці, до якого є вільний доступ, і саме з цією метою, який був встановлений поза об'єктом споживача (у вільному доступі) - хоча мали таку можливість, не здійснювали зняття показників лічильника, перевірки цілісності пломб, або наявності чи відсутності засобу обліку.
Враховуючи те, що водолічильник встановлено в колодязі, розташованому поза межами об'єкту позивача, до якого мають доступ сторонні особи, в тому числі і працівники КП ПОР «Полтававодоканал», ненадання відповідачем доказів зняття засобу обліку, пломб лічильника і лічильника та за відсутністю доказів про наявність дій Позивача, направлених на самостійне зняття засобу обліку або користування водопостачанням вбачається відсутність несанкціонованого втручання споживача у роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника).
Позивач зазначає, що акт відповідача від 17.03.2026 та встановлені ним факти, не є нововиявленою обставиною та не є підставою для перегляду судового рішення.
14.05.2026 від відповідача (заявника) до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№6585), в яких відповідач просить задовольнити заяву в повному обсязі та скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.12.2025 у даній справі.
При вирішенні заяви суд врахував наступне.
Відповідно до частини 15 статті 32 Господарського процесуального кодексу України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною 1 цієї статті.
Відповідно до частини 2 статті 323 Господарського процесуального кодексу України, протягом п'яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з положеннями частини 1 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідно до приписів статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.
Звертаючись до категорії "істотності" Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).
Суд виходить із того, що до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13).
Відповідно до положень частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Здійснюючи процедуру перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2023 у справі № 914/935/20.
Нововиявленими є обставини, які входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26)).
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28)).
Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Отже, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, та надаючи оцінку визначеним заявником обставинам як нововиявленим, суд не може вийти за межі тих обставин та фактів, які встановив, якими керувався та які поклав суд в основу рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами, і у тому разі, якщо ці обставини та факти, виходячи зі спірного питання (предмету спору) та за наявних у справі доказів, мали б бути враховані, встановлені та оцінені судом.
А тому суд, здійснюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не може керуватись та враховувати факти (обставини), що згідно з наявними у справі доказами хоча і мали місце у спірних правовідносинах, однак не були встановлені та покладені судом в основу судового рішення, що переглядається за нововиявленими обставинами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами. Не підпадають під визначення нововиявлених обставин дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження їх самих за фактом неповноти встановлення обставин справи.
Подання нових доказів і посилання на обставини, які існували на час розгляду, але про які не повідомляла сторона, не є нововиявленими обставинами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.09.2018 у справі №924/160/16.
Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи викладене, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та надання відповідачем нових доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, згідно ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №910/17944/15.
За нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, як убачається з рішень ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі “Pravednaya v. Russia» (Праведна проти Росії), та рішення від 06 грудня 2005 року у справі “Popov v. Moldova» № 2 (Попов проти Молдови № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі “Христов проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі “Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії) та від 09 червня 2011 року у справі “Желтяков проти України»).
Суд зазначає, що заявником не доведено, що факти відсутності засобу обліку та його опломбування існували під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанції, оскільки встановлення цих фактів відбулося 17 березня 2026 року, що підтверджується Актом від 17.03.2026. Тобто, час дізнання відповідачем про вищезазначені обставини, вказує на те, що такі обставини по суті є новими доказами, яких не існувало на час прийняття судами рішень, а отже, ці обставини не є нововиявленими.
Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38)).
Отже, подана відповідачем заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами спрямована на долучення до матеріалів справи нових доказів, які не були своєчасно подані (у разі їх існування) під час розгляду цієї справи. Тобто, відповідач не довів, що обставини, які він вважає нововиявленими, існували під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій. Отже, наведені в заяві доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин. Відповідно до положень частини 4 статті 320 ГПК України, переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а також докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишає в силі рішення від 22.12.2025 у справі № 917/1179/25.
Керуючись статтями 234, 235, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 917/1179/25.
2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.12.2025 у справі № 917/1179/25 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повна ухвала складена 25.05.2026 р.
Суддя Солодюк О.В.