65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"26" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2048/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
дослідивши заяву Доброславської окружної прокуратури Одеської області (вх.№ 2-1020/26 від 22.05.2026) про забезпечення позову у справі № 916/2048/26
за позовом: Доброславської окружної прокуратури Одеської області (вул. Центральна, № 85, с-ще Доброслав, Одеський р-н, Одеська обл., 67500) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Януша Корчака, № 9/12, м. Київ, 03190)
до відповідача: Фермерського господарства «Триумф Агро» (вул. Молодіжна, № 8, с. Кубанка, Лиманський р-н., Одеська обл., 67561)
про стягнення 170 000,00 грн,
22.05.2026 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Доброславської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення з Фермерського господарства «Триумф Агро» заборгованості за договором від 05.09.2019 № 355ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству в сумі 170000,00 грн.
Разом з позовною заявою 22.05.2026 прокурором було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти Фермерського господарства «Триумф Агро» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Заява про забезпечення позову сформована в системі «Електронний суд» та підписана Заварзіним Дмитром Дмитровичем, який на підтвердження повноважень заступника керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області надав довіреність у порядку передоручення від 30.01.2026. Натомість, з тексту поданої заяви слідує, що її підписантом є керівник Доброславської окружної прокуратури Андрій Стоєв.
У відповідності з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 4 статті 56 ГПК України Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначаються Законом України «Про прокуратуру».
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладається функція представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим законом.
Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 12, 13 Закону України «Про прокуратуру» окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
Керівник окружної прокуратури, зокрема представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями; організовує діяльність окружної прокуратури. У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.
Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій визначаються розділом ІV Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
При цьому, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Аналогічні повноваження надано заступникам також відповідно до положень п. 8.4 Наказу Генерального прокурора № 389 від 21.08.2020 «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді».
Враховуючи вищевикладене, право на подання даної позовної заяви в порядку господарського судочинства, як і на подання до суду заяви про забезпечення позову, надано або керівнику Доброславської окружної прокуратури, або його першому заступнику, або одному із заступників.
Згідно наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Доброславської окружної прокуратури Одеської області є Стоєв Андрій Якович.
Повного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суду не надано.
Відомості про Заварзіна Д.Д. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (який додано до заяви) не внесені, наказ про призначення суду не наданий, в доданій до матеріалів заяви довіреності відсутнє посилання на посадове становище Заварзіна Д.Л., що позбавляє суд можливості перевірити чи є він працівником прокуратури (заступником керівника) та чи має відповідні процесуальні повноваження.
Суд за наданими доказами не може ідентифікувати суб'єкта владних повноважень. Довіреність підтверджує відносини представництва та не може замінити доказів на підтвердження посадового становища особи.
Отже, суд дійшов висновку, що прокуратурою не надано належних доказів на підтвердження того, що Заварзін Д.Д. є працівником Доброславської окружної прокуратури Одеської області та має право звертатись до суду (підписувати заяви).
Відтак, як вже було вказано вище, на підтвердження повноважень Заварзіна Д.Д., як працівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області, до заяви про забезпечення позову додано довіреність у порядку передоручення від 30.01.2026, з якої неможливо встановити посадове становище вказаної особи (чи є вона керівником прокуратури, або першим заступником керівника, або одним із заступників керівника) і як наслідок - наявність права на звернення до суду з даною заявою про забезпечення позову з правом її підпису.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заяву заступника керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову подано без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Окрім того, суд зауважує, що статтею 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення.
Таким чином, застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити вірогідність завдання збитків відповідачу.
У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.
Так, Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.
Отже, на заявника (прокурора) покладено обов'язок надати пропозиції зустрічного забезпечення, тобто запропонувати спосіб, а суд управі визначити конкретний розмір такого способу.
Господарський суд звертає увагу заявника на те, що всупереч наведеним вимогам ГПК України, заява про забезпечення позову не містить жодних пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення чи обґрунтувань заявника щодо відсутності необхідності застосування такого забезпечення.
При цьому, при вирішенні питання щодо повернення позивачу заяви про забезпечення позову суд враховує, що застосування зустрічного забезпечення є правом, а не обов'язком суду, натомість, аналіз вищевказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що вказання у заяві пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення є безумовним обов'язком заявника. В цей же час, суд наголошує, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Нормами ГПК України не передбачено можливості залишення такої заяви без руху задля усунення недоліків заяви.
Натомість ч. 7 ст. 140 ГПК України в імперативній формі визначає, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема, з вимог статей 136, 137, 139, 140 Господарського процесуального кодексу України та відсутності у матеріалах заяви будь-яких доказів на підтвердження перебування Заварзіна Д.Д. на відповідній посаді, зокрема наказу про призначення на посаду, службового посвідчення тощо, і, відповідно, повноважень представляти Доброславську окружну прокуратуру Одеської області, а також відсутності у заяві пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення, суд дійшов висновку про повернення заяви Доброславської окружної прокуратури Одеської області про забезпечення позову заявнику.
Суд звертає увагу заявника на те, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою, після усунення зазначених недоліків, а отже, право заявника на доступ до правосуддя в цьому випадку жодним чином не обмежується.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 234, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Доброславської окружної прокуратури Одеської області (вх.№ 2-1020/26 від 22.05.2026) про забезпечення позову у справі № 916/2048/26 - повернути заявнику.
Ухвала набрала законної сили 26.05.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Цісельський