Рішення від 20.05.2026 по справі 914/2441/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 Справа № 914/2441/15(914/106/26)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (80086, Львівська область, Шептицький р-н, с. Сілець, ЄДРПОУ 35879807)

про стягнення 1 284 319,18 грн заборгованості

в межах провадження у справі № 914/2441/15

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЕКОНОМКОНСАЛТИНГ»

про банкрутство: Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (80086, Львівська область, Шептицький р-н, с. Сілець, ЄДРПОУ 35879807)

Представники сторін:

від позивача: Федчина Р.Б.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

20.07.2015 на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 2512 від Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк» надійшла заява про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ідентифікаційний код 35879807).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.07.2015 заяву ПАТ “Альфа-Банк» про порушення справи про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія» прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 порушено провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія». Визнано вимоги кредитора - ПАТ “Альфа-банк» в розмірі 11 160 835,01 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном ПАТ “Львівська вугільна компанія». Розпорядником майна ПАТ “Львівська вугільна компанія» призначено арбітражного керуючого Шутку Я.С.

Ухвала Господарського суду Львівської області від 25.08.2015 про порушення провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія» залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 у справі № 914/2441/15.

Оголошення про порушення провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія» оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 25.08.2015 № 21815.

Ухвалою суду від 02.08.2018 визнано вимоги КП “Червоноградтеплокомуненерго» на суму 53 720,26 грн, як вимоги, що погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі; покладено на ПАТ “Львівська вугільна компанія» судовий збір в розмірі 3 524,00 грн., сплачений КП “Червоноградтеплокомуненерго» за подання заяви з вимогами до ПАТ “Львівська вугільна компанія»; замінено кредитора - Сокальське ОУПФУ Львівської області правонаступником - ГУ ПФУ у Львівській області; припинено процедуру розпорядження майном ПАТ “Львівська вугільна компанія»; припинено повноваження арбітражного керуючого Постоленко В.О. як розпорядника майна ПАТ “Львівська вугільна компанія»; введено процедуру санації ПАТ “Львівська вугільна компанія»; керуючим санацією ПАТ “Львівська вугільна компанія» призначено арбітражного керуючого Постоленко В.О.

Повідомлення про введення процедури санації ПАТ “Львівська вугільна компанія» оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 02.08.2018 № 53280.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2025, визначено суддю Чорній Л.З. для розгляду справи №914/2441/15 за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».

Ухвалою суду від 23.01.2026 заяву ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКОНОМКОНСАЛТИНГ» за вх. №4245/24 від 15.11.2024 про заміну кредитора у справі задоволено, здійснено у справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» заміну первісного кредитора - Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» (нова назва «Сенс Банк», код за ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЕКОНОМКОНСАЛТИНГ» (код ЄДРПОУ 42230413, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 7) щодо грошових зобов'язань у розмірі 28 586 825,19 грн. Зобов'язано керуючого санацією внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів у справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ», у зв'язку із заміною кредитора Публічного акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» (нова назва «Сенс Банк», код за ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЕКОНОМКОНСАЛТИНГ» код за ЄДРПОУ 42230413, місцезнаходження: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 7) щодо грошових зобов'язань у розмірі 28 586 825,19 грн. Скаргу Державного підприємства «ВОЛИНЬВУГІЛЛЯ» на дії (бездіяльність) керуючого санацією Публічного акціонерного товариства «ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» арбітражного Степаненко Ірину Євгеніївну задовольнити. Відсторонити арбітражного керуючого Степаненко Ірину Євгеніївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1818 від 03.07.2017, адреса: 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 1/27, офіс 204 РНОКПП НОМЕР_1 ) від виконання обов'язків керуючого санацією ПАТ «ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, 80086; ЄДРПОУ 35879807). Керуючим санацією ПАТ «Львівська вугільна компанія» призначено арбітражного керуючого Юрченка Володимира Ярославовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1750 від 06.11.2015, адреса: 01133, м. Київ, вул. Є.Коновальця, 36Д, оф.4Г, РНОКПП НОМЕР_2 ). Зобов'язано арбітражного керуючого Степаненко Ірину Євгеніївну упродовж 15 днів з дати прийняття цієї ухвали передати керуючого санацією ПАТ «ЛЬВІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» Юрченку Володимиру Ярославовичу документацію, отриману у процедурі санації боржника.

На адресу суду 08.01.2026 року надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (80086, Львівська область, Шептицький р-н, с. Сілець, ЄДРПОУ 35879807) про стягнення 1 284 319,18грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2 за вересень-листопад 2025 року.

Ухвалою суду від 15.01.2026 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» про стягнення 1 284 319,18 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2 за вересень-листопад 2025 року - прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/2441/15(914/106/26) про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія». Судове засідання призначити на 18.03.2026.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 18.03.2026, розгляд справи відкладено на 20.05.2026.

У судове засідання 20.05.2026 представник позивача з'явився, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

02.02.2026 відповідач сформував в системі «Електронний суд» відзив, в якому просить відмовити позивачу в задоволені його позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» 1 284 319,18 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком 2 за вересень - листопад 2025 року на користь Головного управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області. На думку ПАТ "Львівська вугільна компанія", позивачем до позовної заяви не додано доказів направлення на адресу відповідача розрахунків та доказів фактичного понесення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за вказаний період. В документах, які надано позивачем до суду на підтвердження позовних вимог не зазначено ані підстав для нарахування спірної заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій саме ПАТ "Львівська вугільна компанія", ані підстав для стягнення, такої заборгованості з ПАТ "Львівська вугільна компанія". Також, відповідач посилається на те, що сплата ПАТ "Львівська вугільна компанія" необґрунтованих, належним чином не підтверджених сум на стадії санації негативно впливає на відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У судовому засіданні 20.05.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи встановлені судом.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості по відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.

Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б» - “з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка в таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. а ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (у редакції, чинній до 01.04.2015), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній до 01.04.2015) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» (у редакції Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», що набрали чинності з 01.04.2015) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (надалі - Інструкція).

Згідно з п. 6.2. Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 “Прикінцевих положень» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5. Інструкції встановлено, що розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема “Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам.

Згідно з п. 6.7. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з вересня 2025 року до листопада 2025 року, які надсилались відповідачу, заборгованість відповідача з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. п. “б» - “з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за Списком № 2 за вересень-листопад 2025 року становить 1 284 319,18 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав доказів погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за вересень-листопад 2025 року у розмірі 1 284 319,18 грн.

У відзиві на позов, заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період, не надано доказів фактичного понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також не надано доказів того, що саме відповідач зобов'язаний відшкодувати такі витрати.

В матеріалах справи наявні супровідні листи позивача та докази отримання відповідачем поштових відправлень, згідно з якими на адресу відповідача надсилаються розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Вказане спростовує твердження відповідача про відсутність доказів надіслання розрахунків на адресу відповідача.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б» - “з» статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за вересень-листопад 2025 року. Враховуючи наведене, вказані розрахунки є узгодженими.

Норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов'язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам таких підприємств. При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 р. у справі № 813/1375/17, від 29.09.2020 р. у справі № 820/1957/18, від 10.09.2020 р. у справі № 820/6674/15.

Зазначене спростовує твердження відповідача про те, що позивачем не надано доказів фактичного понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а також спростовує твердження відповідача про відсутність у нього обов'язку відшкодувати такі витрати позивачу.

Також суд зазначає, що перебування відповідача у судовій процедурі санації не позбавляє прав інших осіб звертатись до суду із позовами до ПАТ “Львівська вугільна компанія» про стягнення поточної заборгованості.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір у розмірі 19 264,79 грн, відповідно до норм ст. 129 ГПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (80086, Львівська область, Шептицький р-н, с. Сілець, ЄДРПОУ 35879807) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) 1 284 319,18 грн заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком №2 за вересень-листопад 2025 року та 19 264,79 грн судового збору.

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 27.05.2026.

Суддя Чорній Л.З.