79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.05.2026 Справа № 914/114/26
місто Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК», м. Київ
до відповідача: Приватного підприємства «Гал-Євро-Контракт», м. Львів
про: стягнення 11 634 785,79 грн. заборгованості
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
Секретар с/з Надія ВАШКЕВИЧ
Представники сторін:
від позивача: Жигалюк Ю.С. представник (в режимі ВКЗ);
від відповідача: Ватраль М.Д. - представник.
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТАК» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Гал-Євро-Контракт» про стягнення 10 902 163,19 грн заборгованості, з якої: 8236830,13 грн. основного боргу, 794107,59 грн пені, 71837,18 грн 3% річних, 61993,16 грн інфляційних втрат, 1737395,13 грн 0,2% за користування коштами на умовах товарного кредиту.
3. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх.№88/26).
4. З підстав, викладених в ухвалі суду від 12.01.2026 суд відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову.
5. Ухвалою суду від 12.01.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» залишено без руху.
6. 14.01.2026 від позивача поступила заява про усунення недоліків позовної заяви.
7. Ухвалою суду від 19.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.02.2026.
8. 20.01.2026 через систему «Електронний Суд» надійшла заява (вх. №1790/26), про участь представника у підготовчому засіданні призначеному на 18.02.2026 о 10:15 год у справі № 914/114/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через підсистему відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua., яку ухвалою суду від 20.01.2026 року було задоволено.
9. 05.02.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 3317/26).
10. 09.02.2026 через систему «Електронний Суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№ 3519/26).
11. 10.02.2026 через систему «Електронний Суд» від позивача поступила заява про збільшення розміру позовних вимог .
12. Ухвалою суду від 18.02.2026 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх.№587/26 від 10.02.2026); прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№711/26 від 18.02.2026) і постановив у подальшому розгляд справи здійснювати із врахуванням цієї заяви та відклав підготовче засідання на 11.03.2026.
13. 10.03.2026 через систему «Електронний Суд» від позивача поступила заява про збільшення розміру позовних вимог.
14. 11.03.2026 до суду, через систему «Електронний суд», надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Гал-Євро-Контракт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК», про відшкодування упущеної вигоди у розмірі 7854000,00 грн (сформована в системі «Електронний суд» 10.03.2026).
15. З підстав, викладених в ухвалі від 11.03.2026 суд постановив у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Гал-Євро-Контракт» про продовження строку для подання зустрічної позовної заяви відмовити; зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Гал-Євро-Контракт», до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК», про стягнення 7854000,00 грн та додані до неї документи повернути заявнику.
16. Ухвалою суду від 11.03.2026 суд прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог вх.№1081/26 від 10.03.26р. і постановив подальший розгляд справи здійснювати з її врахуванням; продовжив строк підготовчого провадження на 10 календарних днів з 19.03.2026 та відклав підготовче засідання відкласти на 25.03.2026.
17. Ухвалою суду від 25.03.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2026.
18. 21.04.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступило клопотання про доручення доказів часткової оплати заборгованості у розмірі 999 997,33 грн. (вх.№11083/26).
19. 21.04.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступило клопотання про доручення доказів часткової оплати заборгованості у розмірі 2,67 грн. (вх.№11232/26).
20. 22.04.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступило клопотання про доручення доказів часткової оплати заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. (вх.№11083/26).
21. 23.04.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступило клопотання про доручення доказів часткової оплати заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. (вх.№11576/26).
22. 27.04.2026 через систему «Електронний Суд» від позивача поступило клопотання про доручення доказів понесених витрат на правничу допомогу. (вх.№11736/26).
23. 28.04.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступило клопотання про доручення доказів часткової оплати заборгованості у розмірі 100 000,00 грн. (вх.№11904/26).
24. 12.05.2026 через систему «Електронний Суд» від відповідача поступило клопотання про доручення доказів часткової оплати заборгованості у розмірі 400 000,00 грн. (вх.№11904/26).
25. В судове засідання 13.05.2026 з'явився представник позивача в режимі відеоконференції. Підтвердив надходження коштів від відповідача у розмірі 1 700 000,00 грн. Просив позовні вимоги вимоги задоволити з врахуванням оплачених коштів. Заперечив проти клопотання відповідача щодо зменшення штрафних санкцій. Крім того, просив здійснити розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу.
26. Представник відповідача в судове засідання 13.05.2026 з'явився, просив врахувати при винесенні рішення часткову оплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 1700000,00 грн. Просив зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.
27. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
28. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
29. В судовому засіданні 13.05.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
30. АРГУМЕНТИ СТОРІН
31. Аргументи позивача.
32. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 61 від 29.05.2024, в частині своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар.
33. Відтак, з врахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просив стягнути 11 634 785,79 грн заборгованості, з якої: 7 536 830,13 грн суми основного боргу; 1181087,03 грн суми нарахованої за умовами договору пені; 112641,88 грн - 3 % річних від простроченої суми; 73 917,37 грн - суми інфляційних втрат; 2730309,38 грн 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту. Крім того. просить стягнути 81250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та сплачений судовий збір.
34. Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву.
35. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.
36. Відповідач стверджує, що часткове невиконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару спричинене поставкою товару без відповідного замовлення (дострокова поставка), відтак, на думку відповідача, в його діях відсутня вина щодо порушення строків оплати, що виключає відповідальність відповідача.
37. Відповідач не погоджується, з розрахунком пені, оскільки на думку відповідача, позивачем неправильно визначений початок періоду прострочення покупця та не враховано законодавчі обмеження періоду за який можуть бути нараховані штрафні санкції.
38. Поряд з цим, відповідач зазначає, що розмір штрафних санкцій є неспівмірним з розміром збитків Позивача, тому Відповідач просить зменшити такі на 50%.
39. Окрім того, в процесі розгляду справи представник відповідача звертався до суду з усним клопотання про врегулювання спору за участю судді, однак таке клопотання не підпитано представником позивача, і судом відмовлено в задоволенні такого клопотання.
40. Крім того, представником відповідача вживались заходи щодо мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, однак зазначене не знайшло погодженення з боку позивача.
41. Позиція позивача викладена у відповіді на відзив.
42. Позивач не погоджується з позицією відповідача.
43. ТОВ «ІТАК» звертає увагу, що відповідно до вказаних умов договору строк оплати за поставлену продукцію вираховується від дня підписання сторонами видаткової накладної на окрему партію продукції, що підтверджує факт отримання відповідачем продукції.
44. На переконання позивача, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, в тому числі, передбачених п.4.3 Договору щодо не направлення позивачу підтвердження отримання повідомлення про виготовлення продукції та готовності її до передачі, не звільняє відповідача від обов'язку своєчасно здійснювати оплату за поставлену продукцію, у строки передбачені п.2.2 Договору (з урахуванням внесених змін додатковими угодами №1, 2 від 02.12.2024 та 03.03.2025).
45. Заперечує проти зменшення 3% річних, інфляційних втрат 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту, з посиланням на практику Верховного Суду
46. Окрім того, відповідач заперечує проти зменшення розміру пені, оскільки вважає, що відповідач неналежно виконує зобов'язання за договором в частині повної оплати за поставлену продукцію, а в цей час позивач змушений залучати кредитні кошти для забезпечення своєчасного виготовлення продукції для своїх клієнтів та несе збитки.
47. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
48. 29.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТАК» та Приватним підприємством «Гал-Євро-Контракт» було укладено договір поставки № 61.
49. Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник на замовлення покупця зобов'язується виготовити флексографічним способом (з використанням фото полімерного кліше) та передати у власність покупця друковану продукцію (надалі Продукція), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію на умовах даного договору.
50. Поставка продукції за даним договором здійснюється на умовах товарного кредиту. Асортимент, ціни та найменування продукції зазначаються у рахунках фактурах та/або Специфікаціях на кожну окрему партію продукції, що оформляються додатками та є невід'ємною частиною договору (пункти 1.2 1.3 договору).
51. Згідно з пунктом 1.4 договору, вартість фотополімерного кліше, за згодою сторін, може включатися в ціну продукції, а може бути виділено окремо та оплачено в строки згідно п. 2.2 даного договору на підставі виставленого постачальником рахунки-фактури.
52. Пунктом 2.1 договору, ціна на продукцію зазначається в національній валюті України - гривні.
53. Відповідно до пункту 2.2 договору, оплата за окрему партію продукції здійснюється в національній валюті України на підставі рахунку-фактури наступним чином: 100 % вартість продукції протягом 30 (тридцяти) календарних днів після отримання продукції покупцем, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
54. Згідно з умовами додаткової угоди №1 від 02.12.2024 до договору поставки №61 від 29.05.2024 відповідач зобов'язувався здійснювати оплату вартості товару протягом 60 календарних днів з дня отримання Продукції Покупцем, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
55. Умовами додаткової угоди №2 від 03.05.2025 до договору поставки №61 від 29.05.2024 відповідач зобов'язувався здійснювати оплату вартості товару протягом 90 календарних днів з дня отримання Продукції Покупцем, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
56. Згідно п.2.3. договору, у разі несвоєчасної оплати покупцем продукції, постачальник має право нарахувати на підставі ст. 694 ЦКУ відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2 % від вартості поставленої та неоплаченої продукції за кожен день такого користування коштами. При цьому нарахування відсотків здійснюється з дати настання строків оплати Продукції, згідно п.2.2 даного договору і до моменту оплати Покупцем продукції в повному обсязі. Покупець зобов'язується сплатити постачальнику суму заборгованості за поставлену продукцію, а також сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами від дня, коли продукція мала бути оплачена та до дня фактичної оплати в повному обсязі. Сплата відсотків здійснюється в строк на протязі трьох банківських днів після їх нарахування та проводиться в гривнях на поточний рахунок Постачальника.
57. Згідно з пунктом 5.1 договору, передача продукції покупцю відбувається на умовах EXW (склад постачальника, м. Київ, Україна) згідно ІНКОТЕРМС 2020, за адресою: м. Київ, вул. Черчеля Вінстона, 44 або вул.Алматинська, 12.
58. Вважається, що постачальник передав продукцію у власність покупця, а покупець прийняв продукцію з моменту завантаження продукції на транспорт покупця та підписання відповідної видаткової накладної (пункт 5.2 договору).
59. Відповідно до пункту 6.2 договору, за порушення покупцем п. 2.2 договору останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення, до повного виконання зобов'язання.
60. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, проте у будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором (пункт 11.1 договору).
61. На виконання умов договору позивач виготовило та передало у власність відповідачу товар, відповідно до видаткових накладних: № 4071 від 04.10.2024 на суму 106452,82 грн; №4522 від 05.11.2024 на суму 40419,32 грн; №109 від 09.01.2025 на суму 524459,52 грн; №199 від 16.01.2025 на суму 200528,64 грн; №278 від 23.01.2025 на суму 374 008,32 грн; №294 від 24.01.2025 на суму 249338,88 грн; №363 від 03.02.2025 на суму 1 346164,93 грн; №997 від 20.03.2025 на суму 1126903,68 грн; №1043 від 25.03.2025 на суму 1185160,32 грн; №1208 від 04.04.2025 на суму2111284,09 грн; №1537 від 01.05.2025 на суму 336219,12 грн; №1983 від 06.06.2025 на суму 744548,38 грн; №2171 від 24.06.2025 на суму 503 184,10 грн; №2249 від 01.07.2025 на суму 453567,17 грн; №2286 від 11.07.2025 на суму 374009,18 грн; №2698 від 12.08.2025 на суму 2794283,77 грн; №3106 від 12.09.2025 на суму 1021191,71 грн; №3107 від 12.09.2025 на суму 1633849,92 грн; №3292 від 26.09.2025 на суму 1878128,40 грн.
62. Всього товару поставлено відповідачу на загальну суму 17003702,27 грн.
63. Станом на момент подання позову Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 8766872,14 грн, що підтверджується банківською довідкою від 08.01.2026 №998-28/2026.
64. 30.11.2025 між позивачем та відповідачем підписано акт звірки розрахунків.
65. З врахуванням часткових оплат в процесі розгляду справи позивачем враховано дані оплати в рахунок погашення заборгованості та здійснено донарахування заявлених до стягнення сум пені; 3 % річних інфляційних втрат; 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту, а відтак згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 10.03.2026 позивач просив стягнути: 7 536 830,13 грн суми основного боргу; 1181087,03 грн суми нарахованої за умовами договору пені; 112641,88 грн - 3 % річних від простроченої суми; 73 917,37 грн - суми інфляційних втрат; 2730309,38 грн 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту пені; 112641,88 грн - 3 % річних від простроченої суми; 73 917,37 грн - суми інфляційних втрат; 2730309,38 грн 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту.
66. В подальшому в період з 20.04.2026 по 07.05.2026 відповідачем погашено заборгованість у розмірі 1700000 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.
67. ОЦІНКА СУДУ.
68. Щодо правовідносин сторін
69. Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
70. З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
71. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
72. Щодо суми основного боргу
73. За приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
74. Факт прийняття покупцем товару на загальну суму 17003702,27 грн підтверджується матеріалами справи.
75. Відповідно до пункту 2.2 договору, оплата за окрему партію продукції здійснюється в національній валюті України на підставі рахунку-фактури наступним чином: 100 % вартість продукції протягом 30 (тридцяти) календарних днів після отримання продукції покупцем, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника.
76. Згідно з умовами додаткової угоди №1 від 02.12.2024 до договору поставки №61 від 29.05.2024 відповідач зобов'язувався здійснювати оплату вартості товару протягом 60 календарних днів з дня отримання Продукції Покупцем, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
77. Умовами додаткової угоди №2 від 03.05.2025 до договору поставки №61 від 29.05.2024 відповідач зобов'язувався здійснювати оплату вартості товару протягом 90 календарних днів з дня отримання Продукції Покупцем, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
78. Виходячи зі змісту умов договору, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати є таким, що настав.
79. За твердженням позивача, відповідач своє зобов'язання з оплати вартості поставленого йому товару виконав частково, у зв'язку у нього перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 7536830,13 грн.
80. Відповідач зазначив, що після закриття підготовчого провадження у справі ним відповідачем частково сплачено основний боргу у розмірі 1700000,00 грн. Зазначене підтверджується також позивачем.
81. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
82. Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 1700000,00 грн, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
83. Згідно ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
84. Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
85. Проте, суд зазначає, що жодних змін про виключення, або не застосування пункту 2.2 договору поставки до оплати окремих поставок товару сторони не погоджували, зміни в договір не вносились з цього приводу, тому вказаний пункт є обов'язковими до виконання.
86. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
87. Щодо заперечень відповідача про відсутність його вини при порушенні строків оплати за поставлену продукцію, то з цього приводу суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідно до вказаних умов договору строк оплати за поставлену продукцію вираховується від дня підписання сторонами видаткової накладної на окрему партію продукції, що підтверджує факт отримання відповідачем продукції, а не, як стверджує відповідач, від дня отримання позивачем (постачальником за договором) повідомлення, підписаного керівником або уповноваженою особою відповідача (покупця за договором) про отримання повідомлення про виготовлення продукції та готовності її до передачі.
88. Поряд з цим, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, передбачених п.4.3 Договору щодо не направлення позивачу підтвердження отримання повідомлення про виготовлення продукції та готовності її до передачі, не звільняє відповідача від обов'язку своєчасно здійснювати оплату за поставлену продукцію, у строки передбачені п.2.2 Договору (з урахуванням внесених змін додатковими угодами №1, 2 від 02.12.2024 та 03.03.2025).
89. Крім того на спростування доводів відповідача позивачем долучено копію протоколу зустрічі від 04.08.2025 між керівниками сторін, де обумовлено умови оплати наявної заборгованості відповідача, умови відвантаження продукції позивачем та прийняття нового замовлення у виробництво в асортименті та по цінах згідно погоджених специфікацій.
90. Відтак, аргументи відповідача судом відхиляються.
91. На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем боргу за поставлений товар у розмірі 5836830,13 грн, позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
92. Щодо суми пені.
93. Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
94. За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
95. Нарахування пені регулюється ст.549 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
96. Відповідно до пункту 6.2 договору, за порушення покупцем п. 2.2 договору останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення, до повного виконання зобов'язання.
97. Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару в розмірі 1181087,03 грн.
98. Перевіривши правильність розрахунку пені за заявлені позивачем періоди суд встановив, то такий проведено правильно, заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження, відтак сума належної до стягнення з відповідача пені становить 1181087,03 грн..
99. Щодо суми нарахованих відсотків за користування грошовими коштами та інфляційних втрат.
100. Позивач просив суд стягнути з відповідача проценти за неправомірне користування грошовими коштами у розмірі 2730309,38 грн на підставі п. 2.3 договору, а також 112 641,88 грн 3% річних та 73917,37 грн інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
101. Відповідно до ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України, згідно якої якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
102. Згідно з приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
103. У відповідності з пункту 2.3 договору у випадку невиконання чи неналежного виконання договору, сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства та умов цього договору.
104. Проценти за користування чужими грошовими коштами були визначені позивачем в сумі 2730309,38 грн за загальний період з 03.11.2024 по 10.03.2026, , їх розмір є арифметично вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим проценти за користування чужими грошовими коштами підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
105. Перевіривши наданий позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних. Судом встановлено, що такі проведено правильно і до стягнення підлягають 112 641,88 грн 3% річних та 73917,37 грн інфляційних втрат.
106. Щодо зменшення сум штрафних санкцій.
107. Суд зазначає, що позовна заява ТОВ “ІТАК» взагалі не містить вимог щодо стягнення з відповідача штрафу, відтак суд критично ставиться до вимоги відповідача про зменшення розміру штрафу.
108. З приводу зменшення 3% річних, нарахованих на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
109. Суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України , яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. (п.117 постанови Великої Палати Верховного суду від 02.07.2025 року у справі №903/602/24).
110. З приводу зменшення інфляційних втрат, нарахованих на підставі ст.625 Цивільного кодексу України.
111. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 року у справі №903/602/24 також зазначає, що Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат.
112. Щодо зменшення 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту, відповідно до умов п.2.3 договору поставки №61 від 29.05.2024 року та ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України.
113. Верховний суд виклав наступну правову позицію в Постанові від 02.12.2025 року у справі № 910/1595/25: «Пеню необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, що є платою саме за користування ними, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання . Передбачені договором проценти не є неустойкою (штрафом, пенею) та не є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а є саме процентами за користування товарним кредитом відповідно до частини п'ятої статті 694 Цивільного кодексу України та стягуються незалежно від наявності вини боржника, а тому зменшення їх розміру на підставі частини першої та частини третьої статті статті 233 Господарського кодексу України 551 Цивільного кодексу України неможливе.» Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господа рського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2025 року у справі № 916/2098/24, від 21 січня 2025 року у cправі № 916/901/24, від 18.11.2021 у справі № 921/395/20 .
114. Крім того, у постанові Верховного від 20.05.2025 року у справі №916/2098/24 зазначено, що сформувалася усталена правова позиція Верховного Суду щодо необхідності чіткого розмежування відсотків річних, що нараховуються кредитором за прострочення виконання грошового зобов'язання (частина 2 статті 625 ЦК України ), та процентів за користування товарним кредитом (частини 5 статті 694 ЦК України ), в зв'язку з чим зазначені проценти за своєю правовою природою є боргом, а не пенею, що виключає можливість зменшення їх розміру судом на підставі частини 1 статті 233 ГК України .» та частини 3 статті 551 ЦК України.
115. Відтак, вимоги відповідача про зменшення інфляційних втрат, 3% річних та 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту не підлягають до задоволення.
116. Щодо зменшення розміру пені суд зазначає таке.
117. За доводами відповідача, зазначений позивачем обсяг відповідальності не є неспівмірним з розміром збитків та покликане не на компенсацію таких, а задля збагачення позивача.
118. За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.
119. За змістом наведеної вище норми, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому, відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
120. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 922/3613/18, від 08.05.2018 у справі №924/709/17.
121. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22 звертав увагу, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
122. Відповідач, як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, приймаючи поставлений позивачем товар на загальну суму 17003702,27 грн, усвідомлювало необхідність його оплати у передбачені договором строки, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов'язання у погоджені сторонами строки.
123. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених до стягнення штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною зобов'язань, кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів.
124. Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів виняткових обставин для зменшення розміру пені.
125. За таких умов, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення пені.
126. СУДОВІ ВИТРАТИ
127. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
128. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
129. Беручи до уваги те, що судом було закрито провадження у справі в частині стягнення 1700000 грн. основного боргу, судовий збір пропорційно цій частині позовних вимог підлягатиме поверненню позивачеві за ухвалою суду у випадку подання відповідного клопотання.
130. Щодо витрат на правничу допомогу.
131. Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
132. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
133. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
134. Стаття 16 Господарського процесуального кодексу України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
135. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
136. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
137. Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
138. Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
139. Представником ТОВ «ІТАК» на підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 81250,00 грн. надано наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 26.12.2025; додаток до договору від 30.12.2025 про надання правничої допомоги від 26.12.2025; додаток від 22.04.2026 року до договору про надання правничої допомоги від 26.12.2025 року; ордер серії АА №1664621 від 07.01.2026; Акті наданої правничої допомоги від 22.04.2026р, платіжні інструкції №64 від 07.01.2026 на суму 55000,00 грн. та №2210 від 04.04.2026 на суму 26250,00 грн. - на підтвердження факту здійснення оплати ТОВ «ІТАК» за правничу допомогу у даній справі.
140. За змістом додатку до договору про надання правничої допомоги, витрати пов'язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу (із розрахунку 2500 грн за 1 годину роботи адвоката) складаються:
- зустріч, консультація клієнта (ТОВ «ІТАК»), узгодження правової позиції (2 години) 5000 грн;
- вивчення судової практики та документів, необхідних для складання позовної заяви ТОВ «ІТАК» про стягнення заборгованості з ПП «Гал-Євро-Контракт» за договором поставки № 61 від 29.05.2024 (3 години) 7500 грн.
- підготовка проекту позовної заяви ТОВ «ІТАК» про стягнення з ПП «Гал-Євро-Контракт» за договором поставки № 61 від 29.05.2024 з розрахунками пені, 3% річних, інфляційних втрат, 0,2 відсотків за ст.694 ЦК України. (9 години) -22500 грн;
- обговорення з клієнтом проекту позовної заяви ТОВ «ІТАК» про стягнення з ПП «Гал-Євро-Контракт» за договором поставки № 61 від 29.05.2024 (2 година- 5000 грн;
- коригування тексту позовної заяви ТОВ «ІТАК» про стягнення з ПП «Гал-Євро-Контракт» за договором поставки № 61 від 29.05.2024 (1 година) 2500 грн;
- складання заяви про забезпечення позову (1 година) 2500 грн;
- дослідження практики Верхового Суду щодо зменшення 3% річних, розміру інфляційних втрат , відсотків за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту (3 години) 7500 грн;
- складання відповіді на відзив ПП «Гал-Євро-Контракт» (3 години) 7500 грн;
- складання заяви про збільшення позовних вимог від 09.02.2026 (1 година) 2500 грн;
- складання заяви про зменшення позовних вимог від 17.02.2026 (1 година) 2500 грн;
- складання заяви про збільшення позовних вимог від 10.03.2026 (1 година) 2500 грн;
- складання заяви про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (30 хвилин) 1250 грн;
- участь у 5 судових засіданнях по справі 12500 грн.
141. Загальна вартість наданих виконавцем послуг згідно додатку до договору про надання правничої допомоги складає 81250 грн.
142. На виконання умов договору, між адвокатом та клієнтом на загальну суму 81250 грн, підписано обома сторонами акт наданої правничої допомоги від 22.04.2026.
143. З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до платіжних інструкцій № 64 від 07.01.2026 та №2210 від 24.04.2026 ТОВ «ІТАК» сплатило 81250 грн за правничу допомогу адвокату Жигалюк Юлії Сергіївні.
144. Таким чином, розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 81250,00 грн. є підтвердженим.
145. Відповідач письмових заперечень щодо поданої заяви позивача про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу не подав.
146. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката надані суду в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 129 ГПК України.
147. Суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
148. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у пунктах 6.46, 6.48, 6.49, 6.52 постанови від 02.02.2024р. у справі №910/9714/22 зазначив, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
-не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022р. у справі №922/1964/21);
-при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021р. у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №775/9215/15ц);
-суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №775/9215/15ц);
-у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019р. у справі №916/2102/17, від 25.06.2019р. у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019р. у справі №922/928/18, від 30.07.2019р. у справі №911/739/15 та від 01.08.2019р. у справі №915/237/18);
-у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023р. у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг;
-із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи, тощо.
149. Дослідивши обсяг фактично наданих адвокатом позивачу у даній справі професійних правничих послуг, які відображені в Акті наданої правничої допомоги, виконаних адвокатом, факт надання яких підтверджується матеріалами справи №914/114/26, суд дійшов висновку, що витрати позивача в сумі 81250,00 грн. на оплату цих послуг відповідають обсягу виконаної адвокатом роботи (складеної адвокатом позовної заяви, кількості судових засідань, подання заяв (клопотань) у яких взяв участь адвокат), не є завищеними, відповідають критерію розумності та помірному рівню цін на аналогічні послуги. У зв'язку з цим суд визнав дані витрати обґрунтованими.
150. Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
151. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 81250 грн., які визнані судом обґрунтованими, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 126, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Гал-Євро-Контракт» (79044, місто Львів, вулиця Джорджа Вашингтона, будинок 5А, код ЄДРПОУ 27800786) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» (02092, місто Київ, вулиця Алматинська, будинок 12, код ЄДРПОУ 16476839) 5836830,13 грн. основного боргу, 1181087,03 грн пені, 112641,88 грн 3% річних, 73 917,37 грн інфляційних втрат, 2730309,38 грн 0,2 % за користування чужими коштами на умовах товарного кредиту, 81250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 119217,43 грн судового збору
3.Провадження у справі в частині стягнення 1 700 000,00 грн основного боргу закрити.
4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2026.
Суддя Щигельська О.І.