просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
14 травня 2026 року м.Харків Справа № 913/266/20(727/9591/19)
Провадження №10/913/266/20(727/9591/19)
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши клопотання без номеру від 17.04.2025 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про залишення позову без розгляду у справі №913/266/20(727/9591/19) за позовом Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» (місцезнаходження: вул.Січових Стрільців, буд. 17, м.Київ, 04053)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Столицяінвест 2008» (місцезнаходження: вул.Пироговського, буд. 19, корп. 6, м.Київ, 03110)
відповідача-2: ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 )
відповідача -3: Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович (місцезнаходження: пров.Музейний, буд. 10, оф. 505, м.Київ, 01001)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: реєстратор Комунального підприємства “Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу» Жар Ілля Георгійович (місцезнаходження: вул. Центральна, 43/24, с.Перківці, Кельменецький район, Чернівецька область, 60122),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 (місце перебування: АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 (місце перебування: АДРЕСА_3 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: вул.Січових Стрільців, буд. 17, м.Київ, 04053)
про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю
в межах справи №913/266/20 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮС-Металл» (місцезнаходження: вул. Чавдар Єлизавети, буд. 13, кв. 37, м. Київ, 02140)
до боржника Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» (місцезнаходження: вул. Сметаніна, буд. 3-А, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404)
про банкрутство.
Секретар судового засідання Богуславська Є.В.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник Коваль Л.Л., діє на підставі довіреності №56/26 від 01.05.2026;
від відповідача 3 - адвокат Пилип В.М., (ордер серії АА №1275875 від 06.02.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000253 від 22.12.2011)
від третьої особи ОСОБА_3 в режимі відеоконференції: адвокат Оберемко Р.А., (ордер серії КВ №469414 від 11.10.2021).
Публічне акціонерне товариство “Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» звернулося до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Столицяінвест 2008», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, реєстратор Жар Ілля Георгійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якому просить:
- визнати недійсним правочин, вчинений на підставі акту між ПАТ “Українська інноваційна компанія» та ТОВ “Столицяінвест 2008» приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по вул.Євгена Максимовича (колишня вул.Куйбишева) 16-а у м.Чернівці, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 08.11.2017, зареєстрований у реєстрі за №26312-26313;
- визнати недійсним правочин, вчинений на підставі акту між ТОВ “Столицяінвест 2008» та ОСОБА_1 приймання-передачі нерухомого майна нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по вул.Євгена Максимовича (колишня вул.Куйбишева) 16-а у м.Чернівці, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 21.11.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 27266-27267;
- скасувати державу реєстрацію права власності нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_4 , здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 08.11.2017, індексний номер 38024848, номер запису про право власності 23263502;
- скасувати державу реєстрацію права власності нежитлової будівлі оздоровчого комплексу з кафе-баром по АДРЕСА_4 , здійснену реєстратором комунального підприємства “Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу» Жар І. Г. 24.11.2017, індексний номер 38373550, номер запису про право власності 23595750.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 передано справу №727/9591/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний Банк" до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Столицяінвест 2008", 2. ОСОБА_1 , 3. Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, 2. Реєстратор Комунального підприємства "Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу" Жар Ілля Георгійович , 3. ОСОБА_2 , 4. ОСОБА_3 , про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області для розгляду в межах справи №913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №727/9591/19 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 у справі №727/9591/19 залишено без змін.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2024 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №727/9591/19 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.04.2024.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2024 матеріали справи №913/266/20(727/9591/19) передано на розгляд судді Масловському С.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.10.2024 справу №913/266/20(727/9591/19) прийнято до провадження. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Провадження у справі №913/266/20(727/9591/19) за позовом Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Столицяінвест 2008», ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: реєстратор Комунального підприємства “Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу» Жар Ілля Георгійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю - зупинено до оприлюднення судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №913/266/20.
08.11.2024 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача 2 ОСОБА_1 надійшов відзив на позову заяву без номеру від 01.11.2024 в якому відповідач проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості, посилаючись зокрема на те, що в судовому порядку скасовані та визнані протиправними рішення Національного банку України та Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії, запровадження тимчасової адміністрації у банку та делегування повноважень, про початок ліквідаційної процедури, а тому у позивача відсутні правові підстави щодо здійснення ним функцій повного та виняткового управління ПАТ «Український інноваційний банк», та відповідно відсутня необхідність узгодження відчуження спірного майна з Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
18.11.2024 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив, в якому третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та зазначає про підтримку позовних вимог, та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.01.2025 поновлено провадження у справі №913/266/20(727/9591/19). Підготовче засідання призначено на 07.02.2025 о 12 год. 15 хв.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.02.2026 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 06.03.2025 о 12 год. 00 хв.
У судовому засіданні 06.03.2025 постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 03.04.2025 о 12 год 15 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
19.03.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» надійшло клопотання без номеру від 19.03.2025 про заміну сторони, в якому відповідач - 3 просить суд: замінити найменування позивача у справі №913/266/20(727/9591/19) з ПУТ “Укрінбанк» на ПАТ “Укрінком» та виключити з відповідачів у справі ПАТ “Українська інноваційна компанія».
03.04.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ “Укрінбанк» з ринку надійшли пояснення без номеру від 03.04.2025, в яких проти заяви відповідача -3 про заміну сторони у справі заперечено з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 по справі №925/698/16, в яких зазначено про відсутність правонаступництва ПАТ “Українська інноваційна компанія» за ПАТ “Український інноваційний банк».
Також позивачем зазначено, що постанова палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2024 по справі №913/266/20 носить суперечливий характер щодо висновків Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 по справі №925/698/16, та спирається на невірні фактичні обставини.
Зокрема, позивачем зазначено про те, що не всі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо продовження ліквідації ПАТ “Український інноваційний банк» є скасованими, строки ліквідації банку продовжені рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №536 від 15.02.2018, №622 від 21.03.2019, №616 від 17.03.2020, №1485 від 10.08.2020. Також, палатою для розгляду справ про банкрутство при розгляді справи №913/266/20 не враховано наявності в Державному реєстрі банків відомостей про триваючу процедуру ліквідації ПАТ “Український інноваційний банк», вказана інформація є публічною та загальнодоступною. Крім того, викладені висновки у постанові від 16.10.2024 по справі №913/266/20 щодо бездіяльності НБУ, не скасування в судовому порядку реєстраційних дій щодо ПАТ “Українська інноваційна компанія», сплив, на думку суду, строків ліквідації банку, тощо не є встановленими законом підставами припинення банку.
Позивачем зазначено, що стосовно ПАТ “Український інноваційний банк» не завершено ліквідаційну процедуру Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яка завершується складенням ліквідаційного балансу та звіту про виконання ліквідаційної процедури (ч.9 ст.77 Закону України “Про банки і банківську діяльність», ст. 53 Закону України “про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Крім того, зазначено про пріоритет правових висновків Великої Палати Верховного Суду над висновками палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
17.04.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» надійшли додаткові письмові пояснення без номеру від 17.04.2025, в яких відповідачем-3 зазначено, що 14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019, задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 по справі №826/4471/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 та постановою Верховного Суду від 18.12.2022 позовні вимоги ПАТ “Укрінком» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №536 від 15.02.2018 “Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ “Укрінбанк» строком на один рік з 23.03.2018 по 22.03.2019 включно».
Рішенням Окружного адміністративного суду України від 25.01.2021 по справі №640/5446/19 визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №622 від 21.03.2019 “Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ “Укрінбанк» строком на один рік з 23.03.2019 до 22.03.2019 включно».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 скасовано, провадження у справі №640/5446/19 за адміністративним позовом ПАТ “Українська інноваційна компанія», ОСОБА_4 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії закрито. При цьому, Верховний Суд постановою від 01.06.2022 скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 залишено без змін.
Враховуючи викладені обставини, відповідачем -3 зазначено про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
17.04.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» надійшли додаткові пояснення без номеру від 17.04.2025 щодо необхідності залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 ГПК України, зокрема відповідачем -3 наведена судова практика щодо скасування та визнання протиправними відповідних рішень Національного банку України та Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У судовому засіданні 17.04.2025 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 29.04.2025 о 14 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
29.04.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ “Укрінбанк» з ринку надійшли письмові заперечення без номеру від 29.04.2025 щодо заяви відповідача -3 про залишення позову без розгляду, в яких зазначено про необґрунтованість вказаної заяви, посилаючись на висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 по справі №925/698/16.
У судовому засіданні 29.04.2025 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 22.05.2025 о 12 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.05.2025 у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» без номеру від 19.03.2025 про заміну сторони у справі у зв'язку з перейменуванням позивача відмовлено.
Залучено до участі у справі №913/266/20(727/9591/19) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 12.06.2025 о 14 год. 00 хв.
У судовому засіданні 26.11.2025 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 28.01.2026 о 12 год 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
Судове засідання, призначене на 28.01.2026 о 12 год 20 хв., не відбулось, оскільки суддя Масловський С.В. з 26.01.2026 по 30.01.2026 перебував на лікарняному у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.
Про те, що судове засідання не відбудеться, учасників справи було повідомлено телефонограмою від 28.01.2026.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.02.2026 повідомлено учасників справи про призначення підготовчого засідання на 19.02.2026 о 12 год. 20 хв.
У судовому засіданні 19.02.2026 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 19.03.2026 об 11 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 19.03.2026 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 23.04.2026 об 11 год 20 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 23.04.2026 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 14.05.2026 о 12 год 30 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
08.05.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли додаткові пояснення №60-4399/26 від 08.05.2026, в який третьою особою зазначено судову практику щодо відсутності правонаступництва ПАТ «Українська інноваційна компанія», та наведено нормативне обґрунтування щодо подальшого виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку оскільки ліквідаційна процедура триває відповідно до прямих приписів Закону України №590-ІХ. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності».
13.05.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло клопотання №б/н від 13.05.2026 про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника у щорічній відпустці.
14.05.2026 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення №б/н від 14.05.2026, в яких зазначено що незалежно від скасування рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо початку та продовження процедури ліквідації банку, єдиним повноважним органом управління такого банку у будь - якому випадку залишається Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки підстави для початку процедури ліквідації банку (визнання проблемним) не зникли, нове рішення НБУ про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, не прийнято, банківську ліцензію банку не повернуто; існувати в іншому правовому полі, ніж під контролем НБУ як діючий банк, або під контролем НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як банк в стані ліквідації, банк не може, в тому числі не може виходити з - під такого контролю шляхом зміни назви та керівника з порушенням встановленого законом порядку (без згоди НБУ).
Розглянувши подане представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кузьміка Д.В. клопотання про відкладення розгляду справи, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 Господарського процесуального України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами.
У главі 3 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суд від 12.08.2021 у справі №910/17567/19, від 09.11.2021 у справі №913/20/21.
Суд зазначає, що у поданому клопотанні представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кузьміком Д.В. не обґрунтовано необхідність відкладення підготовчого засідання, зокрема у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів, заяв чи клопотань, які належить розглядати у підготовчому засіданні та неможливості проведення підготовчого засідання без його участі.
Крім того, ухвалою суду від 09.06.2025 також забезпечено участь представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченка Юрія Анатолійовича у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами суду у даній справі. Втім, у судове засідання, яке призначено на 14.05.2026 о 12 год.30 хв. представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченко Ю.А. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не з?явився, причини неявки суду не повідомив.
Водночас суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду. Основною підставою для відкладення підготовчого судового засідання є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість виконання завдань підготовчого провадження у відповідному судовому засіданні. Таким чином, неявка представника учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
За таких обставин, оскільки відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість виконання завдань підготовчого провадження у відповідному судовому засіданні, враховуючи, тривалий розгляд справи у зв'язку із зупиненням її розгляду, та те, що сторони у справі скористались своїми процесуальними правами на подання заяв по суті справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи слід відмовити за необґрунтованістю.
Розглянувши подане Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» клопотання без номеру від 17.04.2025 про залишення позову без розгляду у справі №913/266/20(727/9591/19), господарський суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому порядок здійснення судочинства у господарських судах встановлено ГПК України (стаття 1 цього Кодексу).
Отже, реалізація права на судовий захист у господарському судочинстві здійснюється у випадках та в порядку, встановлених процесуальним законом - ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
Частиною другою цієї статті ГПК України передбачено, що фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи здатні особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (процесуальна дієздатність).
Тобто здатність мати процесуальні права та обов'язки визначена процесуальним законом (частина перша статті 44 ГПК України) як процесуальна правоздатність, а здатність особисто набувати та здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді - як процесуальна дієздатність (частина друга статті 44 ГПК України).
Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, особа, яка за правилами статті 4 ГПК України належить до учасників господарського процесу, в силу закону наділяється процесуальною правоздатністю (що є потенційною, безумовною та встановленою Законом можливістю мати процесуальні права та обов'язки відповідного учасника, які визначені процесуальним законом).
Тоді як процесуальна дієздатність (тобто можливість суб'єкта безпосередньо реалізувати передбачені ГПК України як загальні - стаття 42 цього Кодексу, так і визначені окремими нормами Кодексу спеціальні процесуальні права та виконати обов'язки у конкретних процесуальних правовідносинах) обумовлена відповідними конкретно-визначеними законом факторами у відповідних процесуальних правовідносинах, зокрема:
- доведення особою (суб'єктом звернення) належності його до відповідної категорії учасників із відповідним процесуальним статусом (сторона, учасник, особа яка не брала участь у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки тощо);
- обґрунтованістю підстав для звернення саме цієї особи;
- стадією судового розгляду справи, що допускає відповідне звернення тощо.
Відсутність (недоведеність) цих факторів має наслідком відсутність у особи заявника процесуальної дієздатності у відповідних процесуальних правовідносинах.
Отже, наявність та можливість особою реалізувати право на звернення із заявою (позовом, скаргою) до господарського суду (процесуальна право- та дієздатність) має першочергове (первинне) значення для можливості подальшого переходу суду до розгляду справи - порушеного у заяві (позові, скарзі) питання по суті, оскільки відсутність цього права виключає розгляд судом по суті порушених в заяві (скарзі, позові) питань.
Належність особи до категорії учасників господарського процесу, що мають право звертатись до господарського суду у господарській справі (із заявою, скаргою, позовом) насамперед визначається з урахуванням тих загальних критеріїв, які визначають право звернення до господарського суду згідно з частиною другою статті 4 ГПК України, тобто з урахуванням переліку осіб, яким належить право звернення до господарського суду, якими є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
При цьому належність особи до будь-якої із наведених категорій осіб та виникнення у неї відповідного статусу визначається, в свою чергу, спеціальним законодавством (такі правові висновки підтверджуються усталеною практикою Верховного Суду, зокрема викладеною у постановах від 23.07.2021 у справі № 913/567/19, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б(910/12422/20)).
Відповідно до ч.1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до п.5 ч.2, ч.3 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.
Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Ліквідація банку має бути завершена не пізніше двох років з дня початку процедури ліквідації банку. Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року (ч.1, ч.5 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
З дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку (п.1 ч.2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.
Ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку. Не пізніше наступного робочого дня після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію банку Фонд оприлюднює на офіційному веб-сайті Фонду інформацію про завершення процедури ліквідації банку та припинення банку як юридичної особи (ч.3-5 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії (стаття 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Судом встановлено, що 01.10.2015 Правлінням Національного Банку України було прийнято Постанову №659/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії проблемних" строком на 180 днів.
24.12.2015 Правлінням Національного банку України було прийнято Постанову №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
22.03.2016 Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" винесено постанову №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК".
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №536 від 15.02.2018 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» на один рік з 23.03.2018 до 22.03.2019 включно; продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк» провідному спеціалісту з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Оберемку Роману Анатолійовичу строком на один рік з 23.03.2018 до 22.03.2019 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №622 від 21.03.2019 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» строком на один рік з 21.03.2019 до 22.03.2020 включно; продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк», визначені ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», крім повноважень в частині підписання всіх договорів, пов?язаних з реалізацією активів банку у порядку визначеному законом, в частині організації реалізації активів банку та крім повноважень щодо звернення до пов?язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з законом прирівнюються до вкладів, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Міхну Сергію Семеновичу строком на один рік з 23.03.2019 до 22.03.2020 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1044 від 24.04.2019 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ «Український інноваційний банк», делеговані заступнику начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь Матвійчуку Олексію Юрійовичу з 02.05.2019.
Також, відповідно до вказаного рішення, з 02.05.2019 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» призначено начальника відділу безпеки департаменту розслідування протиправних діянь Дурдиєва Романа Вікторовича і делеговано йому повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк», визначені п.п. 4, 5, 6 частини другої статті 37, п.4 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №616 від 17.03.2020 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» на один рік з 23.03.2020 до 22.03.2021 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1485 від 10.08.2020 продовжено процедуру виведення» ПАТ «Укрінбанк» (на теперішній час найменування - Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія») з ринку шляхом виконання заходів щодо управління майном (активами) банку та задоволення вимог кредиторів; призначено уповноваженою особою Фонду стосовно продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Караченцева Артема Юрійовича.
Повноваження ліквідатора ПАТ «УКРІНБАНК» визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов?язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень щодо звернення до пов?язаної з банком особи з вимогою про відшкодування шкоди та звернення з такою вимогою до суду, а також з вимогою до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів, та повноважень в частині організації реалізації активів банку, до моменту внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Цим же рішенням визначено, що процедура виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку здійснюватиметься з урахуванням вимог Закону України №590-X від 13.05.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» (далі - Закон №590) та відповідно до частини п?ятої статті 44 Закону.
Рішення виконавчої дирекції Фонду №1485 від 10.08.2020 «Про продовження процедури виведення ПАТ «УКРІНБАНК» з ринку і призначення уповноваженої особи» прийняте на підставі пункту 2 частини п?ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п?ятої статті 44, статті 48 Закону, пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №590.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №826/5325/16 від 29.04.2016 залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 по справі №826/5325/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 по справі №826/5325/16 залишено без змін.
На виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 у справі №826/5325/16, яка залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, було видано виконавчий лист №826/5325/16 від 15.07.2016 про зобов'язання Національного банку України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в якості банківської установи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 у справі №826/5325/16, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, змінено спосіб виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 у справі № 826/5325/16 в частині зобов'язання Національного банку України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству "Український Інноваційний Банк" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у зазначених вище системах) на наступний спосіб: "Виключити відомості про Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - "Український інноваційний банк") (ідентифікаційний код 05839888) із Державного реєстру банків України".
Задовольняючи зазначену заяву, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що застосування такого способу виконання рішення, призведе до відновлення прав заявника, оскільки Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" (попередня назва - "Український інноваційний банк") завершить процедуру припинення банківської діяльності, передбаченої законодавством та продовжить свою діяльність як юридична особа, яка немає статусу банку, а також до повного виконання рішення суду у даній справі.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 19.10.2021 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 у справі №826/5325/16.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 визнано протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 по справі №826/1162/16 апеляційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 залишені без задоволення, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 по справі №826/1162/16 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 по справі №826/1162/16 та ухвалу Київського адміністративного суду від 14.04.2016 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 скасовані та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Постанова Верховного Суду України була мотивована тим, що провадження у даній справі було розпочате акціонером, який є власником простих іменних акцій в розмірі 0,0003%, а тому рівень його зацікавленості та сутність інтересу в діяльності банку якісно відрізняється від акціонера банку, який може бути ініціатором оскарження дій чи бездіяльності Національного банку України.
Враховуючи викладене, до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся з позовом мажоритарний акціонер Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" про визнання протиправними та скасування рішень.
Відтак, 14.12.2017 Окружний адміністративний суд м. Києва постановою по справі №826/14033/17 задовольнив позовні вимоги ПАТ "Українська інноваційна компанія", визнав незаконним та скасував Постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Постановою від 20.02.2018 по справі №826/14033/17 Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019 відмовлено у задоволенні касаційних скарг, залишені без змін постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 щодо визнання незаконним та скасування Постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Відповідно до висновку викладеному у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у справі №826/14033/17 від 09.08.2019, ПАТ "Укрінком" є тією ж юридичною особою, яке довело свою ідентичність та безперервність юридичної особи, а зміна організаційно-правової форми не відбувалась, тому відсутній факт реорганізації юридичної особи, в ході якої згідно з ст. 27, 28 Закону України “Про банки і банківську діяльність» необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ.
В даному випадку мало місце транслятивне (підсумоване) правонаслідування юридичної особи, враховуючи зміну назви, збереження ідентифікаційного коду юридичної особи та вступ у цивільний оборот нової, замість правопопередника зі збереженням обсягу правосуб'єктності в порядку правонаступництва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2020 у справі №826/14033/17 заяву Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" про роз'яснення судового рішення задоволено частково.
Роз'яснено постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 у справі № 826/14033/17, таким чином, що:
- постанова Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року №239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», які були визнані протиправними та скасовані за рішенням суду, є протиправними та скасованими з моменту їх прийняття, не породжують жодних правових наслідків з дати їх прийняття та не є законними дозвільними правовими актами, які можуть бути підставою для запровадження та здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «УКРІНБАНК»;
- визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» до категорії неплатоспроможних та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24 грудня 2015 року №239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» зумовлювало відновлення стану ПАТ «Укрінбанк», який передував їх винесенню.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі №826/14033/17 апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2020 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія»» про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року відмовлено.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2016 у справі №826/18320/16, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2017, визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 17 листопада 2016 року №3255/5 про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2016 у справі №826/18320/16 зроблено висновок, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та відповідна уповноважена особа не має будь - яких повноважень щодо ПАТ "Укрінбанк" у зв'язку зі скасуванням судами рішень про запровадження тимчасової адміністрації та ліквідації у банку.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 16.10.2024 у справі №913/266/20 зазначає, що статус банку набувається з моменту прийняття Національним банком України рішення про видачу банківської ліцензії з одночасним внесенням регулятором запису до Державного реєстру банків, тоді як втрата юридичною особою такого статусу відбувається у результаті завершення реорганізації банку або його ліквідації за спеціальною процедурою, здійснюваною (за винятком процедури добровільної ліквідації) державною спеціалізованою установою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у визначеному банківським законодавством порядку, кінцевим наслідком чого (реорганізації чи ліквідації) є здійснення Національним банком України запису в Державному реєстрі банків про припинення банку. При цьому відкликання банківської ліцензії не є самостійною підставою для втрати юридичною особою статусу банку.
Правовою підставою для запровадження Фондом тимчасової адміністрації або здійснення ним ліквідації банку є відповідні рішення цього органу. Такі рішення (про запровадження тимчасової адміністрації та про початок процедури ліквідації) виконавча дирекція Фонду має право прийняти виключно на підставі рішень Правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних чи про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію відповідно. Зазначені рішення виконавчої дирекції Фонду та Правління НБУ не є нормативно правовими актами, адже мають характер індивідуальних.
У разі скасування судом індивідуального акта державного чи іншого спеціалізованого органу такий акт не породжує жодних правових наслідків.
У зв'язку з цим, судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначено, що неодноразові рішення органу управління ПАТ “Український інноваційний банк» про внесення відповідних змін щодо зміни назви, місцезнаходження акціонерного товариства, нової редакції статуту, видів діяльності товариства та призначення органів управління, не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цією юридичної особи, які виникли раніше у зв'язку із здійсненням нею банківської діяльності в межах своєї спеціальної правосуб'єктності як банківської установи, оскільки внаслідок цього не створився новий учасник правовідносин, а отже ПАТ “Укрінбанк» та ПАТ “Українська інноваційна компанія» є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888 і єдиним обсягом прав та обов'язків.
Також, судовою палатою зазначено, що Велика Палата Верховного Суду в пункті 257 (аналогічний пункту 235) постанови від 10.12.2019 у справі №925/698/16 виснувала, що скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом.
Такий висновок (саме щодо випадку, коли також скасовано рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації) не має нормативного підтвердження, однак був сформульований Великою Палатою Верховного Суду у спірних правовідносинах за відсутності правової регламентації порядку відновлення банківської діяльності установи у зв'язку з тим, що рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії було скасоване у судовому порядку через юридично-організаційні порушення його прийняття, в тому числі за умов подальшої фактичної невідповідності проблемного банку вимогам банківського законодавства, та виконання яких є передумовою наявності у банку зазначеної ліцензії.
Усупереч наведеному висновку Великої Палати Верховного Суду (щодо повноважень Фонду на управління банком попри скасування у судовому порядку як рішення Фонду про початок процедури ліквідації, так і рішення про запровадження тимчасової адміністрації) здійснення Фондом ліквідації ПАТ Український інноваційний банк (наразі ПАТ "Українська інноваційна компанія") виявилося неможливим, позаяк єдиною встановленою законом підставою для початку такої процедури є відповідне рішення Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Судова палата враховує, що за відсутності нормативного регулювання продовження процедури виведення банку з ринку шляхом ліквідації у випадку скасування у судовому порядку рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії саме НБУ як уповноваженому суб'єкту на здійснення банківського нагляду належало прийняти у межах своєї компетенції відповідні рішення, чого зроблено не було.
Під час розгляду справи №913/266/20(913/111/21) перед Касаційним господарським судом в складі Верховного Суду постало питання щодо наявності/відсутності правових підстав для закриття провадження у справі за позовом ПАТ "Українська інноваційна компанія" до ПАТ "Український інноваційний банк".
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 07.08.2025 зазначив, що Господарський процесуальний кодекс України взагалі не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу в одній особі, не передбачає цей Кодекс і поняття "неналежний позивач", не визначає й механізму заміни останнього, позаяк положення Кодексу спрямовані на вирішення спору, якого не може бути із "самим собою".
Позивач і відповідач, окрім вирішення питання компетенції між державними органами у відповідному провадженні, не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.
За змістом оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевий господарський суд, за результатами дослідження наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань інформації встановив, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою з різними назвами, що в свою чергу унеможливлює розгляд справи по суті через відсутність спору між сторонами, при цьому нормами процесуального кодексу не передбачено можливість поєднання сторін судового процесу в одній особі.
При цьому, учасниками справи в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, які б спростовували висновок місцевого суду про те, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією і тією ж юридичною особою, не надано.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та зазначив, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк", з огляду на наявну судову практику, є різними юридичними особами.
При цьому, суд апеляційної інстанції не зазначив номери справ та дати ухвалення судових рішень, за наслідком дослідження змісту яких суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання ПАТ "Український інноваційний банк" як існуючої самостійної юридичної особи, за якою, в силу специфіки банківського законодавства, залишилось право кредиторської вимоги за вищезазначеними правочинами.
Колегія суддів зазначила, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд неправильно кваліфікував поєднання в одній особі позивача та відповідача, оскільки суд першої інстанції застосував пункт 2 частини першої статті 231 ГПК України, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у своїй постанові від 07.08.2025 у справі №913/2660(913/111/21), з рахуванням правових позицій, викладених в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.10.2024 у справі №913/266/20, дійшов висновку, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою, з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків цієї юридичної особи щодо зобов'язань, які виникли до внесення відповідних змін до статуту зазначеної юридичної особи.
Аналогічний правовий висновок також викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2025 у справі №465/6061/19-ц.
З урахуванням викладеного, господарський суд зазначає, що Верховний Суд послідовно та неодноразово у своїй судовій практиці висновує, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, а зміни до статуту товариства не є реорганізацією в розумінні банківського законодавства і не впливають на обсяг прав та обов'язків відповідної юридичної особи щодо зобов'язань, які виникли до внесення відповідних змін до її статуту (постанови: від 11 серпня 2025 року cправа №913/266/20(908/387/19); від 21 серпня 2025 року справа №913/266/20(913/119/21); від 07 серпня 2025 року cправа №913/266/20(913/111/21), від 29.10.2025 справа №913/266/20(442/1520/18), від 28.10.2025 справа №913/266/20(711/8269/17, від 11.08.2025 справа №913/266/20(908/387/19, від 20.03.2025 справа №902/538/16, від 20.03.2025 справа №909/578/17, від 18.02.2025 справа №915/741/21, від 26.02.2025 справа №908/401/18, від 28.01.2025 справа №921/534/23).
Господарський суд звертає увагу, що обов'язковим є врахування правового висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь - якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема має місце тоді коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в інший спосіб витлумачив тощо) ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
При встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини побідними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин. У такому випадку правовий висновок розглядається “не відірвано» від самого судового рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних норм права.
В Ухвалі про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія» від 03 червня 2020 року справа №3-88/2020(175/20), Конституційним Судом України зазначено, що постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 6 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 грудня 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року не можна вважати остаточним судовим рішенням у справі.
В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/2144/16 від 25 листопада 2020 року зазначено, що посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду №925/698/16 від 10.12.2019 є безпідставним, оскільки зазначеною постановою справу №925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них.
В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/11199/16 від 19.04.2019 зазначено, що з огляду на вищевикладені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо того, що повноваження щодо повного та виняткового управління банком виникає у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та в подальшому - рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
В той же час, станом на дату виникнення спірних правовідносин вказані рішення Правління НБ України скасовані в судовому порядку, що, в свою чергу, відновлює повноваження органів управління банку.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 17.09.2025 у справі №913/266/20(826/15260/17) зазначив, що на момент вчинення оспорюваних реєстраційних дій Постанова №934 (про віднесення ПАТ “УкрІнБанк» до категорії неплатоспроможних), Рішення №239 (про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “УкрІнБанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку), Постанова №180 (про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “УкрІнБанк») та Рішення №385 (про початок процедури ліквідації ПАТ “УкрІнБанк» та делегування повноважень ліквідатора банку) були визнані незаконними та скасовані відповідними судовими рішеннями у справах №№ 826/1162/16, 826/14033/17, 826/5325/16, тобто скасовано юридичну підставу для введення тимчасової адміністрації та початку ліквідації ПАТ “УкрІнБанк».
Поряд з цим, правовою підставою для запровадження Фондом тимчасової адміністрації або здійснення ним ліквідації банку є відповідні рішення цього органу. Такі рішення (про запровадження тимчасової адміністрації та про початок процедури ліквідації) виконавча дирекція Фонду має право прийняти виключно на підставі рішень Правління НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних чи про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію відповідно. Зазначені рішення виконавчої дирекції Фонду та Правління НБУ не є нормативно правовими актами, адже мають характер індивідуальних.
У разі скасування судом індивідуального акта державного чи іншого спеціалізованого органу такий акт не породжує жодних правових наслідків.
Отже, оскільки були відсутні чинні рішення Виконавчої дирекції Фонду як правові підстави для запровадження тимчасової адміністрації або здійснення ліквідації банку, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано керувалися безпідставністю доводів Фонду про порушення його прав чи інтересів спірними реєстраційними діями.
Також, господарським судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 по справі №826/4471/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2022 визнано протиправним та скасовано Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 лютого 2018 року № 536 “Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК» строком на один рік з 23 березня 2018 року до 22 березня 2019 року включно».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 по справі №640/5446/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 визнано протиправним та скасовано Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.03.2019 року № 622 “Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК» строком на один рік з 23.03.2019 року до 22.03.2020 року включно» відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення ЄСПЛ від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України», заява № 48553/99, пункт 77, та від 05.07.2005 у справі "Агротехсервіс проти України", заява № 62608/00, пункт 42).
В основі принципу юридичної визначеності, як одного із істотних елементів принципу верховенства права, лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися; та який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Відповідно до приписів ч.3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Аналогічний підхід застосовується і щодо дії процесуальної норми права. Зокрема, у ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. При цьому закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Це положення процесуального закону узгоджується з підходами Європейського суду з прав людини, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).
На підставі аналізу наведених вище рішень Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у час, суд під час розгляду справи має застосовувати той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.
Загальні способи захисту права у публічно-правових відносинах визначені положеннями статті 245 КАС України (в редакції станом на момент оскарження рішень НБУ та Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).
Виходячи зі змісту приписів частини другої статті 245 КАС України в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача, а саме: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
При цьому скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.
У постанові від 08.02.2022 у справі №1540/3828/18 Верховний Суд також вказав, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно - правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконними (протиправними) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно - правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 у справі №520/12022/17 зробила такий висновок, що у разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття. Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд у постанові від 05.02.2024 у справі №140/5638/23.
Як вже було зазначено судом раніше, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 визнані протиправними та скасовані Постанова Правління Національного банку України №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК" та Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Також, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 по справі №826/14033/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2018, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 визнано незаконним та скасовані Постанова Правління Національного банку України від 24.12.2015 №934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" до категорії неплатоспроможних" та Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2018 по справі №826/4471/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2022 визнано протиправним та скасовано Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 лютого 2018 року №536 “Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК» строком на один рік з 23 березня 2018 року до 22 березня 2019 року включно».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2021 по справі №640/5446/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2023 визнано протиправним та скасовано Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.03.2019 року № 622 “Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК» строком на один рік з 23.03.2019 року до 22.03.2020 року включно» відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Визнаючи протиправними та скасовуючи рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» №536 від 15.02.2018 та №622 від 21.03.2019 суди адміністративної юрисдикції дійшли висновку про відсутність у виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб правових підстав для прийняття таких рішень, оскільки вони мають похідний характер від попередніх рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №385 від 22.03.2016 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УКРІНБАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку" та Постанови Правління Національного банку України №180 від 22.03.2016 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УКРІНБАНК", які є такими, що скасовані з моменту їх прийняття.
Крім того, господарський суд зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звертаючись до суду в межах справи №913/266/20 про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» із заявою про визнання грошових вимог, реалізував право на захист своїх порушених майнових прав та ухвалою Господарського суду від 12.06.2025, з урахуванням постанови Східного апеляційного Господарського суду від 15.09.2025, залишеною без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.01.2026, визнано грошові вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у загальному розмірі 1 640 909 362 грн 47 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
В силу приписів статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
За таких обставин, враховуючи сталу судову практику Верховного Суду відповідно до якої ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією й тією ж юридичною особою з одним й тим самим ідентифікаційним кодом 05839888, відомості щодо якої внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та становлять спростовну презумпцію їхньої достовірності; реалізацію Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, як забезпеченим кредитором, захисту свого порушеного права, шляхом визнання в межах справи №913/266/20 про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія» грошових вимог до боржника, господарський суд дійшов висновку про відсутність у Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» процесуальної дієздатності, у зв'язку з чим позов Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» слід залишити без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи вищевикладене, оскільки господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, сплачений позивачем в сумі 3073 грн 00 коп. підлягає поверненню після звернення до суду із відповідним клопотанням.
Керуючись ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання без номеру від 17.04.2025 Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2. Позов Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Український інноваційний Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Столицяінвест 2008», ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: реєстратор Комунального підприємства “Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу» Жар Ілля Георгійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю - залишити без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 26.05.2026.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ