Справа № 752/27089/25
Провадження №: 1-кс/752/10792/25
29 грудня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про продовження строку тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010003031 від 03 листопада 2025 року,
Слідчий слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010003031 від 03 листопада 2025 року.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010003031 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.11.2025 приблизно о 21:00 год, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував поблизу розважального закладу «Бавовна», що за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72. У цей час він помітив раніше незнайому йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння та мала намір дістатися до місця свого проживання.
Усвідомлюючи вразливий стан потерпілої, її знижені захисні реакції, а також усвідомлюючи протиправність сексуального насильства та той факт, що ОСОБА_5 є особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 153 КК України, що свідчить про сформовану протиправну сексуальну поведінку та відсутність виправлення після відбуття покарання за сексуальне насильство, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на вчинення насильницьких дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло ОСОБА_8 з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчиненого особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.153 КК України.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_8 та запропонував відвезти її додому, на що остання погодилась, через неправильне сприйняття ризику та зниженої критичності мислення у зв'язку із перебування у стані алкогольного сп'яніння. Після цього ОСОБА_5 провів потерпілу до автомобіля марки «FORD FUSION», реєстраційний номер НОМЕР_1 , синього кольору, який перебував у користуванні останнього, посадив її на переднє пасажирське сидіння, сів за кермо автомобіля та почав рух у невідомому напрямку.
Цього ж дня приблизно о 22:00 год, ОСОБА_5 , рухаючись на вказаному автомобілі у Голосіївському районі м. Києва, в салоні якого знаходилась ОСОБА_8 , зупинився у малолюдному місці, точна адреса якого встановлюється. В цей час ОСОБА_5 усвідомлюючи, що ОСОБА_8 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, зачинив салон автомобіля із середини, чим позбавив останню реальної можливості залишити автомобіль та чинити опір його злочинним діям та створив умови для реалізації свого злочинного наміру
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи всупереч волі та без дозволу ОСОБА_8 , яка перебувала у фізичної безпорадності та не могла чинити опір, застосовуючи психологічне насильство, почав торкатися руками до внутрішньої поверхні стегон та інтимної зони ОСОБА_8 , не зважаючи на чіткі вимоги останньої припинити його дії. Після чого ОСОБА_5 розстібнув застібку своїх штанів, оголив статевий орган та використовуючи стан потерпілої і психологічне насильство відносно неї, примусив ОСОБА_8 до вчинення орально-генітальних дій щодо нього, що супроводжувалися проникненням його статевого органу до порожнини рота ОСОБА_8 без її добровільної згоди, до моменту настання еякуляції, яку він здійснив у порожнину рота останньої.
Після завершення насильницьких дій цього ж дня близько 23:30 год ОСОБА_5 продовжив рух за кермом автомобіля та привіз потерпілу поруч з місцем її проживання, останній висловив ОСОБА_8 погрозу застосування відносно неї фізичної розправи для укриття злочину та уникнення кримінальної відповідальності, які остання сприйняла як реальні, після чого вийшла із автомобіля та ОСОБА_5 поїхав у невідомому напрямку.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування), вчиненого особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
Працівниками поліції 03.11.2025 о 23 год 42 хв ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.152 КК України.
Під час проведення допиту підозрюваний відмовився надавати показання, відповідно до ст. 63 Конституції України.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 276 КПК України 04.11.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
У вчиненні даного правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Києва, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 1)11.03.2010 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років; 2)17.09.2020 Дніпровським районниим судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 3) 19.03.2021 Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт; 4) 06.02.2023 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70, ст. 71, ст. 72 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 8 500 грн., відносно якого Голосіївським районним судом міста Києва розглядається обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024100010000944 за ч. 4 ст.185 КК України (справа № 752/11499/24), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.11.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний зіхід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів, тобто до 01.01.2026 включно.
Постановою керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва від 24.12.2025 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 03.11.2025; протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_8 від 03.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 03.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.11.2025; протоколом обшуку житла за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , під час якого виявлено і вилучено спідню білизну, одяг та особисті засоби гігієни; протоколом обшуку автомобіля «FORD FUSION» д.н.з. НОМЕР_1 синього кольору за адресою: м. Київ, вул. Добруська, 8, яким користується ОСОБА_5 , під час якого у салоні вилучено мікрочастини з передньої панелі зі сторони пасажира, водія та змиви з місця водія, з ручки коробки передач, з підлокітника, з місця пасажира, з ручки зі сторони пасажира; протоколом огляду місця події від 03.11.2025 за участі ОСОБА_8 , яка надала чорну сукню, у якій була одягнена 02.11.2025 та жіночу сумку чорного кольору; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 04.11.2025 та іншими доказами в своїй сукупності.
Строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного закінчується 04.01.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не представляється можливим, оскільки необхідно провести ряд слідчих дій та процесуальних рішень, необхідних для беззаперечного доведення вини підозрюваного ОСОБА_5 у інкримінованому останньому кримінальному правопорушенні та виконати наступне: отримати відеозаписи з системи відеоспостереження у м. Києві «Безпечне місто» щодо руху автомобіля марки «Ford Fusion» синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 02.11.2025 після 21 год 00 хв.; допитати як свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо права користування вищевказаним автомобілем 02.11.2025 ОСОБА_5 або іншими особами; оглянути відеозапис з зовнішньої камери відеоспостереження розважального закладу «Бавовна» за 02.11.2025; звернутися до суду з клопотанням про надання тимчасового доступу до документів, а саме доступу до інформації від мобільних операторів ПрАТ «Київстар» та ТОВ «Лайфселл» щодо місцеперебування ОСОБА_8 та ОСОБА_5 02.11.2025 після 21 год. 00 хв. для встановлення місця вчинення кримінального правопорушення, результати якого надіслати до Управління оперативно-технічних заходів ГУ НП у м. Києві разом з інформацією про маршрут руху автомобіля марки «Ford Fusion» синього кольору д.н.3. НОМЕР_1 ; допитати як свідка ОСОБА_12 щодо часу прибуття до квартири 02.11.2025 чи 03.11.2025 вночі ОСОБА_5 , з яким остання проживає; отримати довідки від лікарів нарколога та психіатра стосовно ОСОБА_5 та призначити і отримати висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи стосовно підозрюваного ОСОБА_5 ; отримати висновки молекулярно-генетичних експертиз по зразку букального епітелію ОСОБА_8 , по жіночій сумці та сукні потерпілої, по зразку букального епітелію ОСОБА_5 , по зрізам нігтів з обох рук ОСОБА_5 ; отримати висновок судової експертизи матеріалів, речовин та виробів по вилученій таблетці у ОСОБА_5 ; отримати висновок судово-медичної експертизи (цитологічної) по зрізами нігтьових пластин підозрюваного ОСОБА_5 ; отримати висновок судово-медичної експертизи по спідній білизні підозрюваного ОСОБА_5 ; отримати висновок судово-медичної експертизи (імунологічної) по змиву з ручки зі сторони пасажира, з підлокітника, з керма, з ручки коробки передач, з місця пасажира, по залізній банці з-під пива, які вилучені під час обшуку автомобіля марки «Ford Fusion» синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 , по куртці чорного кольору, по футболці білого кольору, по кросівкам сірого кольору, по штанам синього кольору, по шкарпеткам сірого кольору, по кофті сірого кольору, які належить ОСОБА_5 ; підготувати проект про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 для уточнення фактичних обставин кримінального правопорушення та додаткової кваліфікації дій підозрюваного за ознакою «повторність»; в межах строку досудового розслідування виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України, а саме: прокурору або слідчому за дорученням прокурора надати доступ до матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику та потерпілій; ознайомити підозрюваного, його захисника та потерпілого із матеріалами досудового розслідування; слідчому підготувати проект обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування, для звернення прокурором до суду.
Зокрема, в обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, покладається необхідність запобігання вказаним можливостям підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України, під час досудового розслідування зазначені ризики не зменшились, продовжують й надалі існувати, а тому виправдовують подальше тримання особи під вартою.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний не має постійних джерел доходу та належних засобів для існування, підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості, має не зняті і не погашені судимості за різні злочини, серед яких за ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України, за які Дніпровським районниим судом м. Києва 11.03.2010 засуджений до 6 років позбавлення волі; 17.09.2020 Дніпровським районниим судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання 4 років позбавлення волі і востаннє 06.02.2023 Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 70, ст. 71, ст. 72 КК України до 4 років позбавлення волі і штрафу у розмірі 8 500 грн., що свідчить про тривале постійне вчинення кримінальних правопорушень і неможливість його виправлення після засудження за вказані злочини.
У провадженні судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_13 з 29.04.2025 перебуває на розгляді обвинувальний акт №12024100010000944 за обвинуваченням ОСОБА_5 ч. 4 ст.185 КК України, наступне судове засідання призначено на 09.02.2026 (справа № 752/11499/24).
Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що підозрюваний, усвідомлюючи міру покарання за кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу є те, що 02.11.2025 пізно ввечері підозрюваний підвіз потерпілу до будинку, де остання мешкає, тобто знає де остання проживає і з копій документів також та враховуючи заяву потерпілої від 03.11.2025 про погрози фізичної розправи від нападника після вчинення кримінального правопорушення, отже у разі зміни міри запобіжного заходу підозрюваний шляхом вмовляння, погрози або підкупу може схиляти ОСОБА_8 до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що вкрай негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, зазначених в ньому та просив його задовольнити.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у задоволенні клопотанння про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Згідно з ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, долучені до клопотання, вислухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про його обґрунтованість та необхідність задоволення, виходячи з наступного.
В провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010003031 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України.
04 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152 КК України.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 січня 2025 року.
Постановою керівника Голосіївської окружної прокуратури м. Києва від 24.12.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010003031 від 03 листопада 2025 року продовжено до трьох місяців.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Суд наголошує, що ст. 183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначено вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 2 вказаної статті покладає обов'язок на слідчого суддю постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як свідчать матеріали провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 04 листопада 2025 року відповідає вимогам ст. 277 КПК України, за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо її законності або порушення порядку вручення не викликає.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування в кримінальному провадженні доказами, зокрема: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 03.11.2025; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 03.11.2025; протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками за участі потерпілої ОСОБА_8 від 03.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 03.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.11.2025; протоколом обшуку житла за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , під час якого виявлено і вилучено спідню білизну, одяг та особисті засоби гігієни; протоколом обшуку автомобіля «FORD FUSION» д.н.з. НОМЕР_1 синього кольору за адресою: м. Київ, вул. Добруська, 8, яким користується ОСОБА_5 , під час якого у салоні вилучено мікрочастини з передньої панелі зі сторони пасажира, водія та змиви з місця водія, з ручки коробки передач, з підлокітника, з місця пасажира, з ручки зі сторони пасажира; протоколом огляду місця події від 03.11.2025 за участі ОСОБА_8 , яка надала чорну сукню, у якій була одягнена 02.11.2025 та жіночу сумку чорного кольору; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 04.11.2025 та іншими доказами в своїй сукупності.
При цьому, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання підозрюваного винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і, відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, яка не є сама по собі актом притягненням особи до відповідальності, а є лише сукупністю даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане кримінальне правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно вимог чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованої підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Звертаючись з клопотанням прокурор вказав на наявність у даному випадку ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею враховуються як такі, що заслуговують на увагу посилання прокурора на те, що щодо підозрюваного ОСОБА_5 існують ризики:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілу;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
Перебування на волі підозрюваного ОСОБА_5 , який усвідомлюючи невідворотність, тяжкість та реальність покарання за вчинені злочини, надасть можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, незаконного впливу на потерпілу.
Викладені обставини слід враховувати як достатньо вірогідні дії підозрюваного, оскільки ОСОБА_5 чітко розуміє та усвідомлює категорію інкримінованого йому кримінального правопорушення, його тяжкість та покарання у разі визнання його винуватим.
Також необхідно зазначити, що підозрюваний раніше судимий, не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, тобто зв'язок із зовнішнім світом є досить слабким.
На те, що підозрюваний може впливати на потерпілу, з метою змінною останною показань в частині фактичних обставин, вказує те, що перебуваючи на свободі він буде мати можливість зустрічатись з потерпілою поза межами кримінального процесуального судочинства, що дає йому можливість незаконно впливати на неї та психологічним чином або умовляннями змушувати її змінити свої показання, надати нові або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності.
В даній конкретній ситуації тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження ним злочинної діяльності.
Отже, при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує особу останнього, судимість (неодноразово), соціальне положення (відсутність стійких соціальних зв'язків), а також те, що є реальні підстави вважати, що з боку підозрюваного може мати місце повторення/продовження протиправної поведінки.
Приймаючи рішення, слідчий суддя враховує, що в судовому засіданні на час його розгляду не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору, у тому числі за станом здоров'я.
Також не надано доказів того, що підозрюваний має хронічні захворювання, що у відповідності до «Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 № 1348/5/572 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 і можуть бути підставою для звільнення особи з під варти.
В матеріалах провадження відсутні будь-які об'єктивні дані про те, що підозрюваний за станом здоров'я не може перебувати у місцях попереднього ув'язнення.
Вирішуючи клопотання, слідчий суддя також враховує позицію Європейського суду з прав людини про те, що позбавлення свободи і тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості. (Рішення Європейського Суду «Марченко проти України» від 10.02.2011).
Під суспільним інтересом в даному конкретному випадку слідчий суддя розуміє обставини даної конкретної справи та особу підозрюваного.
Продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 необхідно для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків, що мають місце.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 04 лютого 2026 року включно.
Строк дії ухвали до 04 лютого 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1