Провадження № 11-сс/4823/224/26 Слідчий суддя
Доповідач ОСОБА_1
25 травня 2026 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
з участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2026 року,
встановила:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_7 , вилучене в ході обшуку 07.05.2026 на земельній ділянці з кадастровим номером 7425580800:13:000:2011, якою користується ОСОБА_7 та яка на праві власності в цілому належить Територіальній громаді села Боровики в особі Боровиківської сільської ради, код ЄДРПОУ: 04416602, а саме: заготовки для піддонів довжиною 1 м - 68 складометрів; шильовка необрізана довжиною 1 м - 14 складометрів; шильовка необрізана довжиною 2 м - 6 складометрів; обрізана дошка довжиною 1 м - 3 складометри; брус розміром 7х9 довжиною 1 м - 22 складометри; брус розміром 7х9 довжиною 1.9 м 5 - складометрів; брус розміром 9х7 довжиною 2,5 м - 2 складометри; заготовки для піддонів довжиною 2 м - 23 складометри; шильовка необрізана довжиною 1, 2 м - 21 складометр, з метою забезпечення їх збереження в якості речового доказу, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Слідчий суддя зазначив, що наявні всі правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, оскільки є підстави вважати, що таке майно стосується кримінального провадження, яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246, КК України і вказані речі можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлююся під час кримінального провадження, тобто бути речовими доказами. Постановою слідчого від 08.05.2026 вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42025272010000130 від 11.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Не погодившись із рішенням суду, адвокат ОСОБА_8 в інтересах власника майна ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно відмовити.
Обґрунтування апеляційних вимог зводяться до того, що захисник вважає рішення слідчого судді незаконним та необґрунтованим, оскільки органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження за ст. 246 КК, тоді як вилучене майно, є фактично переробленою деревиною, внаслідок чого утворився пиломатеріал, який не є індивідуально визначеним предметом матеріального світу, який не можна ніяким чином, у тому числі шляхом проведення експертизи, співставити із деревиною, що залишилася на місці порубки. Тому вважає, що вилучення майна є не співмірним з порушенням права власності ОСОБА_7 на нього і за потреби, слідчий може оглянути пиломатеріали, зафіксувати місцезнаходження та повернути власнику і потреба у арешті такого майна, відсутня.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, котрий просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З матеріалів провадження вбачається, що СУ ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025272010000130 від 11.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, в ході якого встановлено, що на території Чернігівської області діє група осіб, які здійснюють порубку дерев у захисних і лісових насадженнях, а також перевезення незаконно спиляної деревини задля подальшого її зберігання та збуту. Також встановлено, що незаконно здобута деревина перевозиться на пилораму, що належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 де здійснюється її переробка. В ході проведення санкціонованого обшуку 07.05.2026 земельної ділянки з кадастровим номером 7425580800:13:000:2011, якою користується ОСОБА_7 та яка на праві власності в цілому належить територіальній громаді села Боровики в особі Боровиківської сільської ради, код ЄДРПОУ: 04416602, виявлено та вилучено майно, а саме: заготовки для піддонів довжиною 1 м - 68 складометрів; шильовка необрізана довжиною 1 м - 14 складометрів; шильовка необрізана довжиною 2 м - 6 складометрів; обрізана дошка довжиною 1 м - 3 складометри; брус розміром 7х9 довжиною 1 м - 22 складометри; брус розміром 7х9 довжиною 1.9 м 5 - складометрів; брус розміром 9х7 довжиною 2,5 м - 2 складометри; заготовки для піддонів довжиною 2 м - 23 складометри; шильовка необрізана довжиною 1, 2 м - 21 складометр.
Постановою слідчого від 08.05.2025 вилучені речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та в цей же день прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, яке визнано речовими доказами.
З огляду на приписи ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
В силу ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
За таких обставин, з урахуванням встановленого факту незаконної порубки, наявності у ОСОБА_7 технічної можливості переробки деревини, а також виявлення значних обсягів продукції, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих підстав вважати, що вилучена продукція могла бути отримана внаслідок переробки деревини здобутої внаслідок протиправної діяльності, а відтак відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею перевірено дії слідчого під час проведеного обшуку на предмет відповідності їх межам, наданим дозволом слідчого судді, який дійшов обґрунтованого висновку про законність таких дій.
Звернення слідчого до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту також здійснено без порушення строків, передбачених КПК.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що накладення арешту на майно є необхідним, оскільки встановлено, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та визнано речовим доказом, тому відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту.
Що стосується доводів про неможливість використання вилученого пиломатеріалу, як речового доказу апеляційний суд зазначає, що стороною захисту не надано документів про законність походження деревини, з якої була отримана продукція, що вилучена в ході обшуку. З урахуванням встановленого факту незаконної порубки дерев у декількох місцях, наявності у ОСОБА_7 виробничих потужностей для їх переробки, а також виявлення значних обсягів пиломатеріалів, наявні обґрунтовані підстави вважати, що така продукція може бути виготовлена, зокрема, з деревини незаконного походження.
За таких обставин арешт зазначеного майна не є надмірним втручанням у право на мирне володіння майном, а є розумним і співмірним заходом, спрямованим на забезпечення дієвості кримінального провадження.
При цьому, апеляційний суд враховує й те, що накладення арешту на майно націлене не на позбавлення володільців їх майна, а виключно на те, тільки щоб тимчасово припинити їх можливості користуватися та розпоряджатися цим майном на час досудового розслідування.
Тому цей захід явно слід розцінювати як тимчасовий і такий, що відповідає необхідності потребам досудового розслідування.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки вилучені речі та майно можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як правильно встановив слідчий суддя.
Слідчий суддя дотримався вимог п. п. 5, 6 ч.2 ст. 173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів зазначає, що якщо потреба в арешті майна відпаде, то особа в порядку ст. 174 КПК України, має право подати клопотання про скасування арешту майна.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах власника майна ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 травня 2026 року про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_7 , вилучене в ході обшуку 07.05.2026 на земельній ділянці з кадастровим номером 7425580800:13:000:2011 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3