Справа № 442/7443/24 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б.
Провадження № 22-ц/811/136/26 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
27 травня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Костюк С.
з участю: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2024 року,-
у вересні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося зі скаргою про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №60968222, винесену старшим державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В.
В обгрунтування скарги покликається на те, що постановою старшого державного виконавця Дрогобицького відділу ДВС Федурко Н.В. ВП №60968222 від 31.08.2020 року закінчено виконавче провадження за стягненням заборгованості з ОСОБА_1 , з підстав сплати боргу (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»), про яку банк дізнався лише 07.08.2024 року. Вважає постанову ВП №60968222 від 31.08.2020 року передчасною та незаконною, оскільки рішення суду не виконане, станом на дату подання скарги інформація про виконавче провадження щодо ОСОБА_2 невідома. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду від 26.11.2010 року у справі №2-3145/10 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку 10 570,75 доларів США, що еквівалентно 83 918,01 грн. по курсу НБУ станом на 26 листопада 2010року, та судові витрати в розмірі 927,44 грн. За час виконання рішення стягувач отримав лише 3 068,84 доларів США, залишок боргу становить 7 501,91 доларів США та судові витрати.
З наведених підстав просить визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.08.2020 року по виконавчому провадженню №60968222, винесену старшим державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурком Н.В. з виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-3145/2010р. від 26.11.2010 року, виданого 27.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Універсал Банк» у розмірі 10 570,75 дол. США та 927,44 гривень судових витрат.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2024 року скаргу задоволено.
Визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №60968222 від 31.08.2020 року, винесену старшим державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. з виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-3145/2010р. від 26.11.2010 року, виданого 27.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Універсал Банк» у розмірі 10 570,75 доларів США та 927,44 грн. судових витрат.
Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 ,в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що постановою Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції за №60968222 від 31.08.2020 року, на підставі п.9 частини першої статті 39 Закону України», закінчено виконавче провадження, оскільки заборгованість сплачено у повному обсязі. Покликається на ст. ст. 447, 449 ЦПК України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» згідно яких, перебіг десятиденного строку для оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов?язано його початок, тобто фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її праві свобод. Вважає, що отримання АТ «Універсал Банк» чи/або його представником листа у відповідь на адвокатський запит, в якому не зазначено про надсилання оскаржуваного рішення, не змінює момент, з якого АТ «Універсал Банк» повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов?язується з початком перебігу строку звернення до суду. Акціонерне товариство «Універсал Банк» не зверталося до суду з клопотанням про поновлення строку, не зазначено поважної причини поновлення строку на подання скарги, судом першої інстанції не вирішувалось питання про поновлення строку. Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу суду, не пересвідчився належним чином, що 10 денний строк на звернення до суду банком пропущено. Поновлення процесуального строку звернення до суду, який сплив більш як 4 роки тому, за відсутності клопотання про його поновлення, порушує принцип правової визначеності та є свідченням наданню Акціонерному товариству «Універсал Банк» привілеїв, не передбачених законом. З огляду на викладене просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк», визнаючи незаконною та скасовуючи постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.08.2020 року у виконавчому провадженні №60968222, винесену старшим державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що старшим державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. не надано суду доказів вчинення всіх дій, необхідних для виконаннярішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2010 року у справі №2-3145/10, оскільки згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» №5843 від 08.08.2024 року залишок заборгованості за Кредитним договором на виконання рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2010 року у справі №і 3145/10 становить 7 501,91 доларів США, а також не сплачені судові витрати в розмірі 927,4 гривень.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами 1,2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
У частині п'ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Таким чином, аналіз частини першої статті 449 ЦПК України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20).
За загальним правилом строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, або відсутні докази поважності причин пропуску такого строку, скарга залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку на оскарження постанови державного виконавця, необхідно виходити з фактичних обставин справи, поведінки заявника та особливостей правозастосовчої практики з питань розгляду такої категорій справ. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.11.2010 року у справі №2-3145/10 вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банку» заборгованість за Кредитним договором №034-2902/840-0727 від 19.12.2007 року у розмірі 10 570,75 доларів США в еквіваленті до гривні становить 83918,01 грн. (по курсу НБУ станом на 26.11.2010 року), а також судові витрати в сумі 927,44 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на примусовому виконанні у Дрогобицькому ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження № 60968222 з примусового виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-3145/2010 від 26.11.2010 року, виданого 27.01.2011 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості на користь АТ «Універсал Банк» у розмірі 10570,75 доларів США, що в еквіваленті до гривні становить 83918,01 грн. та 927,44 грн. судових витрат.
Постановою старшого державного виконавця Дрогобицького ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. від 31.08.2020 року виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Згідно довідки АТ «Універсал Банк» № 584-3 від 08.08.2024 року залишок заборгованості ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором № 034-2902/840-0727 від 19.12.2007 року станом на 07.08.2024 року складає 7501,91 доларів США.
Як вбачається з запиту АТ «Універсал Банк» від 11.07.2024 року за № 041/24-564 представник банку просив Дрогобицький ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомити про стан ведення виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 2-3145/2010 від 26.11.2010 року, виданого 27.01.2011 року, надати номер ВП та індетифікатор доступу у вказаній справі.
Листом Дрогобицького ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 37796 від 31.07.2024 року повідомлено банк, що з виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області № 2-3145/2010, 17.01.2020 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, а 31.08. 2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
У зв'язку з вищенаведеним, 09.09.2024 року АТ «Універсал Банк», як стягувач у виконавчому провадженні, звернувся до суду із скаргою, у якій просить визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 31.08.2020 року у виконавчому провадженні №60968222, пропустивши передбачені законодавством строки для оскарження рішень державного виконавця.
В скарзі АТ «Універсал Банк» зазначає, що про порушення прав йому стало відомо лише 31.07.2024 року, коли банком отримано відповідь на адвокатський запит від 11.07.2024 року, у якій зазначено, що постановою від 31.08.2020 року закінчено виконавчого провадження у справі.
Зі змісту скарги та з матеріалів справи не вбачається, що АТ «Універсал Банк» звертався до суду з клопотанням про поновлення строку, не зазначив поважності причин пропуску строку на подання скарги, судом першої інстанції питання про поновлення строку не вирішувалося.
За змістом статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи скаргу АТ «Універсал Банк» по суті, вважаючи наявними підстави для скасування постанови старшого державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. про закінчення виконавчого провадження від 31.08.2020 року у виконавчому провадженні №60968222, суд першої інстанції не звернув увагу та не перевірив, чи скарга подана скаржником АТ «Універсал Банк» в межах строку, визначеного статтями 449 ЦПК України та частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», та за наявності пропуску зазначеного строку не з'ясував питання, чи зверталося АТ «Універсал Банк» до суду із заявою про поновлення цього строку із зазначенням поважності причин його пропуску, чи зазначила про це в скарзі, чи просила в скарзі поновити цей строк.
Зміст оскаржуваної ухвали свідчить про те, що судом першої інстанції питання про поновлення АТ «Універсал Банк» строку на звернення до суду зі скаргою на постанову старшого державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. про закінчення виконавчого провадження№60968222 від 31.08.2020 року, не вирішувалося.
Колегія суддів звертає увагу на те, що строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця не є строком позовної давності, а процесуальним строком.
Тому навіть у випадку підставності чи безпідставності скарги, вона мала бути розглянута по суті лише після вирішення питання щодо поновлення цього строку, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків передбачених цим Кодексом.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі №461/1150/19 (провадження №61-11015св21).
Задовольняючи скаргу АТ «Універсал Банк» про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. про закінчення виконавчого провадження№60968222 від 31.08.2020 року, суд першої інстанції виходив з того, що старший державний виконавець Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. не вчинивши всіх дій, необхідних для виконання рішення суду у справі, тобто розглянувши скаргу по суті, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що скаржник АТ «Універсал Банк» пропуств передбачений законом десятиденний строк на оскарження постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження і не звертався до суду з клопотанням про його поновлення.
А відтак, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, висновок суду по суті вимог скарги є передчасним.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів, приходить до висновку, що скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №60968222 від 31.08.2020 року, винесену старшим державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В., слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 126, 127, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 449 ЦПК України, суд, -УХВАЛИВ:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №60968222 від 31.08.2020 року, винесену старшим державним виконавцем Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. з виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області №2-3145/2010р. від 26.11.2010 року, виданого 27.01.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Універсал Банк» у розмірі 10 570,75 доларів США та 927,44 грн. судових витрат - залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Постанова складена 27 травня 2026 року.
Головуючий: Н.О. Шеремета
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк