Справа №672/339/26
Провадження №2/672/399/26
27 травня 2026 року м. Городок
Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Шинкоренко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу №672/339/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
ТОВ «ФК «Позика» звернулося в суд з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості, вказавши суду, що відповідно до кредитного договору №40607886 від 22.01.2022 р., відповідачка отримала визначену суму коштів.
Однак всупереч підписаній угоді, відповідачка не виконала умови договору, не сплатила відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснила повне погашення коштів за договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості.
Ухвалою судді від 23.03.2026 було відкрито провадження у справі (а.с.37).
Ухвалою судді від 21.04.2026 р. було витребувано з АТ КБ «ПриватБанк» відомості щодо підтвердження факту належності картки ОСОБА_1 та підтвердження факту зарахування їй коштів на платіжну картку (а.с. 46).
В порядку ч.5 ст.279 ЦПК України, суддя розглядає дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки відсутні клопотання будь-якої із сторін про інше.
Суддя, дослідивши подані докази, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Суддею об'єктивно встановлено, що 22.01.2022 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» було укладено кредитний договір №40607886, відповідно до якого товариство надає позичальнику кредит у розмірі 4300 грн., а позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (а.с.16-22).
Відповідно до п.п.3.1-3.2 Договору, за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 4300 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов'язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.
Графік (порядок та умови надання кредиту). За користування кредитом Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта.
При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору:
пільговий період, 30 календарних днів з 22.01.2022 по 21.02.2022, пільгова процентна ставка (знижка) 2.6%;
Стандартний період, 60 календарних днів з 22.02.2022 по 22.04.2022, стандартна процента ставка 3%.
Згідно п.5.1 Договору, клієнт зобов'язаний сплачувати Товариству проценти за користування Кредитом, за процентною ставкою, зазначеній у пунктах 3.1, 3.2 цього Договору, але з урахуванням положень, передбачених пунктом 3.2 цього Договору.
Згідно витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що 22.01.2022 р. на банківську платіжну картку відповідачки було зараховано кошти на суму 4300 грн. 00 коп. (а.с.51-53).
01.09.2025 р. між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено договір факторингу №01092025/01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Позика» за плату, а ТОВ «Фінансова компанія «Позика» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 23-28).
Відповідно до умов вищезазначеного Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим Договором, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» заміняє ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс'у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» за цим кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Відповідно до реєстру боржників від 01.09.2025 р. ТОВ ТОВ «Фінансова компанія «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі: 15394 грн. 00 коп. (а.с. 10).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №40607886 від 22.01.2022 р., заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 15394 грн. 00 коп.: з яких 4300 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основним боргом; 11094 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками, (а.с.32-33).
Відповідачка зобов'язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеної угоди не виконала в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов'язання має виконуватися належним чином...
Проте відповідачка не повернула суму позики, тим самим порушила умови договору.
У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ст. 207 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
Ч.1 ст.634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Ч.1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суддя приходить до висновку про неможливість їх стягнення з відповідачки на користь позивача виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з договору про надання правової допомоги від 02.01.2026 р. №39493634/01, він був укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Позика» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (а.с.13).
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ФОП Лівак І.М. необхідних для надання правничої допомоги для ТОВ «ФК «Позика», підставою для надання вищевказаних послуг є договір про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 р., укладеним між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП ОСОБА_2 (а.с.11).
Згідно акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 16.02.2026 р., виконавцем наданої правової допомоги для ТОВ «ФК «Позика» значиться саме ФОП Лівак І.М. (а.с.9).
В матеріалах справи також міститься копія свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю Лівак І.М. (а.с.34).
Відповідно до п.п.1-3 ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Однак матеріали справи не містять жодного з перерахованих вище документів, які б підтверджували повноваження саме адвоката Лівак І.М. як представника позивача у вказаній цивільній справі.
Натомість матеріали справи містять вищевказаний договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт, а також акт надання послуг, з яких вбачається, що надані послуги з правової допомоги були здійсненні саме фізичною особою-підприємцем Лівак І.М.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування (частина п'ята статті 135 ЦПК України).
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.
Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у малозначній справі здійснювати представництво особи в суді може особа, яка не є адвокатом.
Проте поняття «надання професійної правничої допомоги» не тотожне поняттю «представництво особи в суді». Надання професійної правничої допомоги здійснюють лише адвокати, натомість представництво особи у суді може бути здійснене за вибором особи адвокатом або іншим суб'єктом (абзац другий підпункту 2.2.1 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини висновку Конституційного Суду України (Велика палата) у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам статей 157 і 158 Конституції України від 31 жовтня 2019 року № 4-в/2019).
Таким чином, витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 ЦПК України.
Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 р. у справі № 496/3134/19 (14-44цс21).
За таких обставин суддя приходить до висновку про неможливість стягнення витрат на правничу допомогу з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 236-265 ЦПК України, суддя
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за кредитним договором від 22.01.2022 р. №40607886 у розмірі 15394 грн. 00 коп. (п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто чотири грн. 00 коп.): з яких 4300 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту; 11094 грн. 00 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634) судовий збір в сумі - 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634), 07406, вул. Симона Петлюри, буд.21/1, м. Бровари, Київської області.
Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: