Копія:
26 травня 2026 року Справа № 608/2247/25
Номер провадження1-кп/608/196/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Чорткові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12025210000000577 від 06 липня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Суходіл, Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні донька - дитина з інвалідністю та хвора дружина - особа з інвалідністю 3 групи загального захворювання, старшого водія взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , учасника бойових дій, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
його захисника адвоката ОСОБА_7 ,
05.07.2025 близько 22 год. 45 хв., водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем «Peugeot Partner» р.н. НОМЕР_2 , рухався автомобільною дорогою М-19 «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече», у напрямку м. Заліщики, Чортківського району, Тернопільської області.
Рухаючись в межах с. Ягільниця, Чортківського району, Тернопільської області вказаної автодороги М-19, водій ОСОБА_3 не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10 (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі Правил дорожнього руху або ПДР).
Під час руху у зазначеному напрямку прямою ділянкою автодороги зі швидкістю близько 90 км/год., водій ОСОБА_3 , не обрав такі прийоми керування транспортним засобом та безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним у конкретних дорожніх умовах, обстановці, внаслідок чого допустив зміну напрямку руху керованого автомобіля «Peugeot Partner» р.н. НОМЕР_2 , ліворуч та подальший його виїзд на зустрічну смугу руху, при цьому він не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим грубо порушив вимоги пунктів: 1.10 (в частині визначення поняття «маневрування (маневр)», і належне виконання його вимог), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху.
У вказаний час назустріч автомобілю «Peugeot Partner» р.н. НОМЕР_2 рухався автомобіль «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_8 , який постійно рухався в межах своєї смуги руху автодорогою М-19 до м. Чортків, Чортківського району, Тернопільської області.
Після виїзду на зустрічну смугу водій ОСОБА_3 не забезпечивши безпеку дорожнього руху та порушуючи вимоги п. 11.3 ПДР, не надав перевагу в русі зустрічному автомобілю «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_3 , як наслідок допустив зіткнення в межах смуги руху до м. Чортків, передньої правої частини керованого автомобіля «Peugeot Partner» р.н. НОМЕР_2 з передньою лівою частиною автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_3 .
У результаті даного зіткнення транспортних засобів водій автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: масивної травми тіла з численними переломами кісток скелета та ушкодженнями внутрішніх органів, які і стали безпосередньою причиною настання смерті.
Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», «маневрування (маневр)», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху, перебуває у прямому причинному зв'язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричинення загибелі потерпілого ОСОБА_8 .
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, за ознаками: порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, суду пояснив, що про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення вірно вказано в обвинувальному акті, оголошеному прокурором. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, волі не позбавляти та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки він є водієм військової частини та це його основне місце служби та врахувати той факт, що в нього на утриманні знаходиться хворі дружина та дитина.
Суд вказує, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Потерпіла ОСОБА_5 під час її допиту в судовому засіданні підтвердила обставини та факти, що викладені в обвинувальному акті. Суду пояснила, що вона не була очевидцем ДТП, однак в результаті ДТП вона втратила чоловіка та в цьому винен саме обвинувачений. Просила не позбавляти волі обвинуваченого, проте пожиттєво позбавити його прав керування транспортними засобами. При цьому, зазначила, що він відшкодував спричинену їй моральну шкоду за домовленістю, до початку розгляду справи, а тому в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_3 , вона відмовилась від позовних вимог та просила розглядати її позовну заяву тільки в частині позовних вимог до АТ «Страхова група ТАС» та стягнути з АТ «Страхова група ТАС» 200000 гривень моральної та 104157 гривень 04 копійки матеріальної шкоди, а в іншій частині закрити провадження.
Крім повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, доводиться також і дослідженими в судовому засіданні та долученими до матеріалів кримінального провадження, документами: висновками експертиз, протоколами процесуальних дій та додатками до них складених в порядку, передбаченому кримінальним процесом; які відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать іншим зібраним у справі доказам, а тому судом в розумінні положень ст.ст.84-86 КПК України визнаються належними і допустимими доказами, а саме:
Висновком експерта від 03.09.2025 № СЕ-19/120-25/10071/БД, з таблицею 1.1, за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, з якого вбачається, що:
«1-4. Встановлено генетичні ознаки зразків рідкої крові у флаконах №№ 1, 2 (об'єкти №№ 1, 2), що збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_3 (об'єкт № 3), які наведено в таблиці результатів дослідження (таблиця 1.1 додатку 1).
Ймовірність походження генетичних ознак зразків рідкої крові у флаконах №№ 1,2 (об'єкти №№1.2) від ОСОБА_3 (об'єкт 3) становить не менше ніж 99, 99999999%».;
Висновком експерта від 25.08.2025 № СЕ-19/120-25/10599-ІТ за результатами проведення інженерно - транспортної експертизи, з якої вбачається, що:
1. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля «Peugeot Partner» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п.10.1,12.4,12.9 (б), 12.1 ПДР.
3. У цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_8 з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем автомобіля «Peugeot Partner» р.н. НОМЕР_2 застосуванням екстренного гальмування.
4. У діях водія автомобіля «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_8 не вбачається не відповідностей вимогам ПДР, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку з подією ДТП.
5. У діях водія автомобіля «Peugeot Partner» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1,12.1 ПДР, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди;
Висновком експерта від 30.07.2025 № СЕ-19/120-25/8803 - АВ, за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи з ілюстративною таблицею до нього, з якого вбачається, що :
« 1. Ринкова вартість автомобіля «DAEWOO LANOS TF69 Y» р.н. НОМЕР_3 , станом на момент ДТП, тобто на 05.07.2025 року, становить 69287,05 гривень.
2. Сума матеріального збитку, завдана (заподіяна) власнику автомобіля «DAEWOO LANOS TF69 Y» р.н. НОМЕР_3 , внаслідок пошкодження КТЗ під час ДТП, тобто на 05.07.2025 року, становить 69287,05 гривень.»;
Висновком експерта від 15.07.2025 року № СЕ-19/120-25/8617-ІТ за результатами проведення судової інженерно - транспортної експертизи, з якої вбачається, що швидкість руху автомобіля Peugeot Partner (номерний знак НОМЕР_2 ), виходячи із довжини залишених ним слідів гальмування, становила не менше ніж 53,7…56,9 м/год.;
Висновком експерта від 23.07.2025 року № СЕ-19/120-25/8615-ІТ, за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи, з ілюстративною таблицею 1 до нього, з якої вбачається, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, відбулось перехресне-попутне-косе-блокувальне-ексцентричне зіткнення між автомобілем Daewoo та Peugeot, під час якого в первинний момент автомобіль Daewoo своєю передньою лівою частиною контактував із передньою правою кутовою частиною автомобіля Peugeot. Місце зіткнення автомобіля Daewoo LANOS (номерний знак НОМЕР_3 ) та автомобіля Peugeot Partner (номерний знак НОМЕР_2 ), знаходиться в поперечному напрямку відносно елементів проїзної частини дороги вул. Чортківської с. Ягільниця на смузі руху автомобіля Daewoo, у поздовжньому напрямку - наближено в місці пошкодження асфальтобетонного покриття та осипу грунту та зафіксованого в протоколі огляду місця події та на план-схемі до нього під умовним позначенням № 3.;
Висновком експерта № 41 від 07 липня 2025-31 липня 2025 року судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що:
1. 3. При судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_8 виявлені такі травматичні зміни: відкрита черепно-мозкова травма, з переломом основи черепа та крововиливами під м'яку мозкову оболонку; закрита травма грудей з переломами 1-9 лівих та 1-11 правих ребер, ушкодженнями обох легень та забоєм верхньої частки лівої легені; закрита травма живота з ушкодженнями печінки; закриті переломи кісток таза; закритий перелом кісток спинки носа; відкриті переломи обох кісток правого передпліччя, правої стегнової кістки та
правого надколінника; крововилив в м'які тканини голови; рани на обличчі, правому передпліччі, правому стегні та обох колінах; садна на обличчі, шиї, спині, грудях, лівому плечі, в ділянці лівого ліктьового суглоба, на лівому передпліччі, лівій кисті, правому плечі, правому передпліччі, правій кисті, в ділянці правого кульшового суглоба, на обох колінах, на спинці статевого члена та на лівому стегні; синці на шиї, в поперековій ділянці, на грудях, лівому плечі, передній поверхні живота та на спинці статевого члена, на правій кисті, правому стегні та правій гомілці, в ділянці правого гомілково-стопного суглоба та на правій стопі, в ділянці лівого гомілково-стопного суглоба, на лівому коліні та лівому стегні.
Також, при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_8 виявлені ознаки різкого загального струсу тіла у вигляді крововиливів в клітковину заднього середостіння, у великий сальник, в брижу тонкого і товстого кишечника, у правий купол діафрагми, у передню стінку шлунка.
Види ушоджень (садна, синці, крововиливи, переломи кісток та ушкодження внутрішніх органів, забій верхньої частки лівої легені), властивості ран вказують на спричинення їх внаслідок значної за силою дії тупих предметів незадовго до настання смерті гр-на ОСОБА_8 .
Масивність та тяжкість внутрішніх ушкоджень в поєднанні з відносно незначними зовнішніми ушкодженнями та ознаками різкого загального струсу тіла, численність та різноманітний характер ушкоджень, розташування їх на різних анатомічних ділянках тіла, в сукупності дають підстави стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, не виключено - зіткнення двох автомобілів, водієм одного з яких був громадянин ОСОБА_8 (як зазначено у постанові слідчого).
4. Смерть гр-на ОСОБА_8 настала від масивної травми тіла з численними переломами кісток скелета та ушкодженнями внутрішніх органів.
Викладений висновок про причину смерті підтверджується виявленими при експеризі трупа ушкодженнями, виявленням крові в черевній та плевральних порожнинах, малокрів'я внутрішніх органів; даними судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів з трупа, при якому встановлено: крововиливи, ділянки деструкції в легенях, печінці, брижі товстого кишківника, дрібні крововиливи в речовині головного мозку, крововиливи в товщі м'яких тканин з місця переломів правих ребер з проявами слабо вираженої судинної реакції, морфологічні прояви шокової реакції в печінці.
2. 5. Виявлений при судово-медичній експертизі трупа гр-на ОСОБА_8 комплекс тілесних ушкоджень знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті і за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
6. При судово-медичній експертизі крові із трупа гр-на ОСОБА_8 метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено.
7. При серологічному дослідженні крові від трупа гр-на ОСОБА_8 встановлено, що його кров належить до групи В(ІП) з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.
8. Враховуючи стадію трупних плям (стаз), вираженість трупного заклякання,
рівномірне охолодження трупа, відсутність видимих ознак гниття тіла можна дійти висновку,
що смерть гр-на ОСОБА_8 настала, приблизно, за 24-48 годин до розтину.»;
Висновком експерта № 593 від 06.07.2025 -14.07.2025 року судово-медичної експертизи взірця крові від трупа ОСОБА_8 , 1979 року народження, з якого встановлено, що при газохромтографічному дослідженні взірця крові від трупа ОСОБА_8 -метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів, не виявлено.;
Висновком експерта № 375 від 10.07.2025-21.07.2025 судово-медичної експертизи шматочків з трупа, з якого вбачається, що потерпілий помер в машині швидкої допомоги при доставці в лікарню після ДТП 05.07.2025 року, причина смерті: масивна травма тіла з численними переломами кісток скелета та ушкодженнями внутрішніх органів.;
Висновком експерта № 307 від 10.07.2025 року, з якого вбачається, що кров від трупа ОСОБА_8 належить до групи В 111 з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.;
Висновком експерта від 08.08.2025 № СЕ-19/120-25/8619-ІТ , з якого вбачається, що:
«1. На момент експертного дослідження система рульового керування наданого на дослідження транспортного засобу перебуває в стані повної відмови та не відповідає вимогам п.п. 31.1 та 31.4.2 (б), (г) Правил дорожнього руху.
2. На момент експертного дослідження робоча гальмова система наданого на дослідження транспортного засобу перебуває в стані повної відмови та не відповідає вимогам п. 31.4.1 (а) Правил дорожнього руху.
3. На момент експертного дослідження фари головного світла наданого на дослідження транспортного засобу перебуває в стані повної відмови та не відповідає вимогам п.п. 31.1,31.4.3 (а) Правил дорожнього руху.
4. На момент експертного дослідження система рульового керування наданого на дослідження транспортного засобу перебуває у стані повної відмови та не відповідає вимогам Правил дорожнього руху.
На момент експертного дослідження робоча гальмова система наданого на дослідження транспортного засобу перебуває у стані повної відмови та не відповідає вимогам Правил дорожнього руху.
На момент експертного дослідження фари головного світла наданого на дослідження транспортного засобу перебувають в стані повної відмови та не відповідають вимогам Правил дорожнього руху.
Провівши трасологічний аналіз, враховуючи характерні особливості пошкоджень та їх; розташування, напрямки деформуючих зусиль у передній частині транспортного засобу, експерт дійшов до висновку про те, що виявлені невідповідності системи рульового керування та робочої гальмової системи транспортного засобу носять аварійний характер та виникли в ході розвитку дорожньо-транспортної пригоди під час дії динамічного зусилля.
5. Вирішення запитань про, можливість виявлення несправностей водієм до моменту настання дорожньо-транспортної пригоди та перебування несправностей в причинному зв'язку з моментом настання дорожньо-транспортної пригоди щодо аварійних (тобто таких, які виникли в ході розвитку дорожньо-транспортної пригоди) несправностей (невідповідностей) та у випадку їх відсутності - технічного змісту не має, а тому не проводилось.»;
Висновком експерта від 08.08.2025 року № СЕ-19/120-25, з якого вбачається, що: « 1. На момент експертного дослідження система рульового керування наданого на дослідження автомобіля PEUGEOT PARTNER (номерний знак НОМЕР_4 ) перебуває в стані повної відмови та не відповідає вимогам п.п. 31,1 та 31.4.2 (б), (г) Правил дорожнього руху.
2. На момент експертного дослідження робоча гальмівна система наданого на дослідження автомобіля PEUGEOT PARTNER (номерний знак НОМЕР_4 ), перебуває в працездатному стані. Невідповідностей вимогам п. 31.4.1 (Гальмові системи) Правил дорожнього рух, не виявлено.
3. На момент експертного дослідження фари головного світла, наданого на дослідження автомобіля PEUGEOT PARTNER (номерний знак НОМЕР_4 ), перебувають в стані повної відмови та не відповідають вимогам п.п. 31.1, 31.4.3 (а) Правил дорожнього руху.
4. На момент експертного дослідження, несправностей робочої гальмової системи з якими, згідно з нормами п. 31.4.1 (Гальмові системи) Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортного засобу, не виявлено, слід вважати, що робоча гальмова система автомобіля PEUGEOT PARTNER (номерний знак НОМЕР_4 ), перебуває в працездатному стані.
На момент експертного дослідження система рульового керування наданого на дослідження транспортного засобу перебуває у стані повної відмови та не відповідає вимогам Правил дорожнього руху.
На момент експертного дослідження фари головного світла наданого на дослідження транспортного засобу перебувають в стані повної відмови та не відповідають вимогам Правил дорожнього руху.
Провівши трасологічний аналіз, враховуючи характерні особливості пошкоджень та їх розташування, напрямки деформуючих зусиль у передній частині транспортного засобу, експерт дійшов до висновку про те, що виявлені невідповідності системи рульового керування та фар головного світла транспортного засобу носять аварійний характер та виникли в ході розвитку дорожньо-транспортної пригоди під час дії динамічного зусилля.
5. Вирішення запитань про, можливість виявлення несправностей водієм
до моменту настання дорожньо-транспортної пригоди та перебування
несправностей в причинному зв'язку з моментом настання дорожньо-
транспортної пригоди щодо аварійних (тобто таких, які виникли в ході
розвитку дорожньо-транспортної пригоди) несправностей (невідповідностей) та
у випадку їх відсутності - технічного змісту не має, а тому не проводилось.»
Протоколом огляду місця події від 06 липня 2025 року, з таблицею ілюстрацій до нього, складеного слідчим ВРЗСТ СУ ГУНП в Тернопільській ОСОБА_9 , з якого вбачається, що проведено огляд місця ДТП, а саме проїздної частини автодороги за адресою: с. Ягільниця, вул. Чортківська Чортківського району Тернопільської області навпроти будинку 25, звідки виявлено та вилучено об'єкти під № № 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 Кримінального кодексу України, суд призначає покарання у межах, встановлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час, суд зазначає, що згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати одне одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного кримінального правопорушення і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується, як джерело права, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
З врахуванням таких вимог закону, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. ст. 50, 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та обирає щодо обвинуваченого покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на певний строк.
Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 добровільно відшкодував завдану потерпілій ОСОБА_5 моральну шкоду, щоб компенсувати їй перенесені моральні страждання втратою чоловіка та у судовому засіданні щиро просив вибачення.
14 січня 2026 року потерпіла ОСОБА_5 подала суду письмову заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення спричиненої їй моральної шкоди в сумі 800000 гривень та просила розглядати позов лише в частині заявленого до АТ «Страхова група ТАС» на суму 200000 моральної шкоди та 104157 гривні 04 копійки матеріальної шкоди.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, одружений, має на утриманні дитину з інвалідністю та дружину з інвалідністю, є учасником бойових дій та служить у в/ч НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , позитивно характеризується за місцем служби та проживання.
Також, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, тяжкі невідворотні наслідки, що настали у вигляді загибелі ОСОБА_8 , думку потерпілої ОСОБА_5 , яка просить призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, однак позбавити його права керування транспортними засобами пожиттєво, а тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та вважає за можливе, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання ,з випробуванням без покладення на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки такий вид кримінального покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Судом встановлено, що скоєне обвинуваченою кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України віднесено до злочинів проти безпеки руху, крім того порушення Правил дорожнього руху України, допущені обвинуваченим ОСОБА_3 , знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.
Відтак, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, оскільки даний злочин пов'язаний з експлуатацією транспортного засобу, а протиправні дії обвинуваченого пов'язані з грубим порушенням вимог Правил дорожнього руху України, призвели до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого наступила смерть потерпілого.
Суд вважає, що згадане вище покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ч. 4 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального право порушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст. 9 КПК України.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1)подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
Суд вважає, що прокурором доведено поза усяким сумнівом подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у його вчиненні, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу, та пом'якшують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до вимог ст. 66 КК України суд вважає, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивна характеристика за місцем проживання та служби, а також той факт, що обвинувачений раніше не судимий та має на утриманні дитину з інвалідністю та хвору дружину з інвалідністю, а також є учасником АТО та бойових дій.
Суд вважає, що питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Суд вважає, що питання судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
Що стосується заявленого потерпілою ОСОБА_5 цивільного позову у кримінальному провадженні, то суд зазначає наступне:
Частинами 1,2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
Порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, коли винна особа застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, врегульовано ст.ст. 22, 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.
Питання відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, врегульовано статтею 30 Закону № 1961, згідно з яким:
30.1. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
30.2. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Суд зазначає, що цивільним позивачем не надано суду достатньо належних та допустимих доказів, які б дали можливість вирішити цивільний позов, в частині позовних вимог до Акціонерного Товариства «СГ «ТАС» (приватне), при винесенні вироку, а тому, цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 , в частині стягнення з Акціонерного Товариства «СГ «ТАС» (приватне) на її користь матеріальної шкоди в розмірі 104157 гривень 04 копійки та моральної шкоди в розмірі 200000 гривень - залишити без розгляду.
Роз'яснити цивільному позивачу ОСОБА_5 та її представнику адвокату ОСОБА_6 право звернення з вказаним позовом в порядку цивільного судочинства, після набрання вироком законної сили та усуненням нею причин, які стали підставою для суду, для залишення позову, в цій частині, без розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Оскільки потерпіла ОСОБА_5 , яка визнана цивільним позивачем у справі, подала суду письмову заяву про закриття провадження у справі, в частині заявленого позову до цивільного відповідача у кримінальному провадженні обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 800000 гривень, суд вказує, що підстав для неприйняття відмови від позову та закриття провадження у справі представника позивача судом не встановлено, тому у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 255 вищезазначеного Кодексу, провадження у справі закривається.
Таким чином, суд вважає, що провадження у справі, в частині цивільного позову, заявленого до цивільного відповідача у кримінальному провадженні обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 800000 гривень слід закрити, за відмовою цивільного позивача ОСОБА_5 від позовних вимог, згідно поданої нею суду письмової заяви, яка зареєстрована 14 січня 2026 року, за відшкодуванням обвинуваченим (цивільним відповідачем) моральної шкоди до початку розгляду справи в суді, в повному обсязі.
З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного виду покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Обов'язки, визначені ст. 76 КК України, на ОСОБА_3 не покладати.
Скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_10 від 10.07.2025 року про накладення арешту, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, на тимчасово вилучене під час огляду місця події 06 липня 2025 року майно, а саме: автомобіль марки «Peugeot Partner», номерний знак НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_3 та автомобіль марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_3 , що на праві власності належав загиблому ОСОБА_8 .
Речовий доказ - автомобіль марки «Daewoo Lanos», номерний знак НОМЕР_3 , повернути потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - дружині загиблого ОСОБА_8 .
Речовий доказ - автомобіль марки «Peugeot Partner», номерний знак НОМЕР_2 , повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .
Провадження у справі, в частині цивільного позову, заявленого до цивільного відповідача у кримінальному провадженні обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 800000 гривень закрити, за відмовою цивільного позивача ОСОБА_5 від позовних вимог, згідно поданої нею суду письмової заяви, яка зареєстрована 14 січня 2026 року, за повним відшкодуванням обвинуваченим шкоди, до початку розгляду справи в суді.
Цивільний позов ОСОБА_5 , в частині стягнення з Акціонерного Товариства «СГ «ТАС» (приватне) матеріальної шкоди в розмірі 104157 гривень 04 копійки та моральної шкоди в розмірі 200000 гривень - залишити без розгляду.
Роз'яснити цивільному позивачу ОСОБА_5 та її представнику адвокату ОСОБА_6 право звернення до суду з вказаним позовом, в порядку цивільного судочинства, після набрання вироком законної сили та усуненням причин, які стали підставою для суду для залишення позову в цій частині без розгляду.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Суходіл, Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , старшого водія взводу охорони роти охорони батальйону охорони військової частина НОМЕР_1 АДРЕСА_1 на користь держави витрати за проведення судових експертиз, а саме: судової автотехнічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/120-25/8619-ІТ від 08.08.2025) в сумі 3565,60 гривень; судової автотехнічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/120-25/8631-ІТ від 08.08.2025) в сумі 3565,60 гривень; судової транспортно-трасологічної експертизи (висновок експерта СЕ-19/120-25/8615-ІТ від 23.07.2025) в сумі 6239,80 гривень; судової автотехнічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/120-25/8617-ІТ від 15.07.2025) в сумі 891,40 гривень; судової автотехнічної експертизи (висновок експерта № СЕ-19/120-25/10599-ІТ від 25.08.2025) в сумі 5348,40 гривень та судової транспортно-товарознавчої експертизи (висновок експерта № СЕ-19/120-25/8803-АВ від 30.07.2025) в сумі 8914,00 гривень, а всього на загальну суму 28524 (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривні 80 копійок.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: (підпис)
Згідно з оригіналом:
Оригінал вироку знаходиться в матеріалах справи № 608/2247/25.
Вирок набрав законної сили " " ____________________ року.
Суддя: ОСОБА_1
Копію вироку видано " " __________________ року.
Секретар: