22.05.2026Справа №607/24866/25 Провадження №2/607/1517/2026
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Бойко О.В.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Позивач, ТОВ «Фінфорс» 27.11.2025 через систему «Електронний Суд» звернулось із позовом до відповідача ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , Відповідач) простягнення заборгованості за кредитним договором № 1788052-А від 11.01.2022в сумі 34 265,20 грн.
Ухвалою судді від 02 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін, призначено судове засідання.
04.03.2026 року Відповадач Макух Н.В. подала заяву про закриття провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки 04.02.2026 ухвалою Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/543/25, яка набрала законної сили, закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені у спосіб, передбачений Законом, вважаються погашеними.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінфорс» не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутності їх представника.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином повідомлялась про місце та час розгляду справи, що підтверджено документально.
Суд розглянувши подану заяву відповідачем про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 19 ЦПК України, передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Будь-якого виключення з цього правила Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства не містять.
Отже, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства по своїй суті та змісту встановлює виключну підсудність всіх справ за участі боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в межах справи про банкрутство.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.10.2025 відкрито провадження у справі №921/543/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу України з процедур банкрутства, наслідками відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника:
1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом;
2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду;
3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника;
4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;
5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів;
6) строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав;
7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №922/928/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц викладено правовий висновок про те, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Відповідно частини шостої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника фізичної особи від боргів.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.02.2026 у справі № 921/543/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , яка набрала законної сили, суд ухвалив:
«1.Затвердити звіт фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 19.01.2026 (вх.№449 від 20.01.2026) про виконання плану реструктуризації боргів боржника.
2.Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , адреса листування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
3.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, введеного ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.10.2025.
4.Закрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , адреса листування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 у зв'язку з виконанням боржником Плану реструктуризації боргів.
5.Звільнити боржника-фізичну особу ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , адреса листування - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 від боргів, крім вимог, зазначених у ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.
6.Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.».
Як встановлено судом, позивач у справі №921/543/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , не скористався своїм правом на пред'явлення вимог до боржника, як конкурсний кредитор, а тому його вимоги вважаються погашеними.
Таким чином, суд вважає, що заборгованість ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» є погашеною в силу вимог ст. 45, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, що встановлено судовим рішенням, а відтак предмет спору у справі відсутній.
Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.
Судом встановлено, що між сторонами у справі виник спір стосовностягнення заборгованості за кредитним договором № 1788052-А від 11.01.2022 в сумі 34 265,20 грн., яку відповідачем погашено.
З урахуванням наведених вище обставин, суд вважає, що на даний час відсутні невиконані зобов'язання з боку відповідача, у зв'язку з чим відсутній спір в цій справі, а відтак провадження у справі підлягає закриттю.
Окрім того, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам норму ч. 2 ст. 256 ЦПК України, відповідно до якої повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст. 255, 260, 261, 352, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити у зв'язку з відсутністю предмета спору, тобто на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя В. В. Ромазан