Справа № № 585/1949/26
Номер провадження 1-кс/585/502/26
26 травня 2026 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Роменського РВП ГУНП в Сумській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До слідчого судді Роменського місьрайонного суду Сумської області надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій просить зобов'язати Роменський РВП ГУНП в Сумській області внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його повідомленням про вчинення злочину вхід. № 28913 від 07.05.2026 та розпочати досудове розслідування.
Свою скаргу особа, яка її подала, мотивує тим, що 07.05.2026 за вхід. № 28913 Роменським РВП ГУНП в Сумській області було отримано його повідомлення про вчинення державними виконавцями та посадовими особами державної виконавчої служби кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 162, ст. 358, ст. 364, ст. 365-2, ст. 367 КК України, та злочину проти охорони дитинства в Україні. 30.04.2026, відразу після нанесення тілесних ушкоджень та мордування пристарілих власників домоволодіння і порушення - через відсутність належно оформлених документів, конституційного права на недоторканності житла, злочину, передбаченого ст.162 КК України - членами виконавчої групи, з метою уникнення їхньої кримінальної відповідальності, було направлено заяву до Роменського РВП ГУНП в Сумській області. За наслідком чого, було миттєво, для відведення їх від відповідальності, слідчим відділом поліції відкрито кримінальне провадження №12026200470000288 по ч.2 ст.350 КК України, той же час, його повідомлення про вчинені злочини з боку начальника Недригайлівського ВДВС ОСОБА_4 і супроводжуючих їх працівників поліції Роменським РВП ГУНП в Сумській області були до цього часу злочинно проігнорованими. Наявний же в ОСОБА_4 документ не відповідав жодним вищезазначеним критеріям оформлення судового документу, передбаченим вимогами до вищезазначеного нормативно-правового акту і, відповідно, цей документ не міг бути законною підставою для силового проникнення до домоволодіння вчителя-пенсіонера, та, згідно вимог ст.60 Конституції України, не підлягав виконанню. Про це він 30.04.2026 докладно офіційно повідомляв членів виконавчої групи під запис на бодікамери працівників поліції. І, якщо врахувати той факт, що Наказом швейцарської служби захисту дітей розпочата процедура відбору його сина у його колишньої дружини по скарзі керівництва швейцарської школи, яку відвідує його син, через жорстоке - поводження і неналежний догляд за ним зі сторони його матері, то дії державної виконавчої служби стосовно нього носять явно знущальницький характер, оскільки він зараз повинен займатися якнайшвидшим поверненням його сина додому в Україну, а не потерпати від завданих тортур ОСОБА_4 і, супроводжуючими її, працівниками поліції. Починаючи з 2022 року, коли його сину в Швейцарії були нанесені переломи кісток зі зміщенням, він багаторазово звертався до Мін'юсту України про повернення його сина в Україну в порядку Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, але до цього часу отримував від Мін'юсту України злочинну бездіяльність. Натомість, з боку підпорядкованої Мін'юсту України державної виконавчої служби, отримав грабіж його коштів, рейдерський захват його землі, злочинну заборону у виїзді за кордон до своєї дитини і фізичні та психологічні мордування.
Скаржник в клопотанні до суду від 25 травня 2026 року просив розгляд справи провести без його участі, скаргу задовольнити.
Із урахуванням того, що для розгляду вказаної категорії скарг встановлено скорочені терміни, а скаржник до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового засідання, у такий спосіб реалізувавши своє право на участь у судовому розгляді та доведення обґрунтованості скарги, тому з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, слідчий суддя вважає за доцільне розглянути скаргу у його відсутність.
Повноважна особа Роменського РВП ГУ НП в Сумській області у судове засідання не з'явилась, про розгляд скарги була повідомлена належним чином.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на вказане, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги за відсутності скаржника та уповноваженої посадової особи Роменського РВП ГУ НП в Сумській області.
Дослідивши скаргу та додані до неї документи, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.05.2026 ОСОБА_3 направив повідомлення начальнику Роменського РВП ГУНП в Сумській області про вчинення державними виконавцями та посадовими особами державної виконавчої служби кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 162, ст. 358, ст. 364, ст. 365-2, ст. 367 КК України, та злочину проти охорони дитинства в Україні.
Відповідно до листа начальника відділення поліції № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 18.05.2026 вбачається, що вказаним відділенням поліції отримано матеріали звернення ОСОБА_3 щодо можливих неправомірних дій державних виконавців. Дану подію було зареєстровано до Інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за №2662 від 07.05.2026 року. Заява подана поштовим листом, не містить підпису автора. Згідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про звернення громадян» письмове звернення не підписане автором визнається анонімним і розгляду не підлягає. Ураховуючи не встановлення у події ознак кримінального правопорушення у відповідності до вимог ЗУ «Про звернення громадян» та п. 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, за результатами проведеної перевірки прийнято рішення про припинення подальшого розгляду звернення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як зазначено в листі начальника відділення поліції № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 18.05.2026 заява ОСОБА_3 подана поштовим листом, не містить підпису автора.
Згідно п. 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930, за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ вказаного вище Порядку, після розкриття конвертів працівник служби діловодства перевіряє правильність оформлення звернення. У разі якщо у зверненні не вказано прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, не викладено суті порушеного питання та відсутній підпис, таке звернення протягом десяти днів від дня його реєстрації працівниками служби діловодства повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями. Копія такого звернення та конверта залишається в провадженні того органу (підрозділу) поліції, до якого громадянин звернувся.
Згідно п. 22 розділу ІІ вказаного вище Порядку, у разі якщо заявник не називає свого прізвища, імені, по батькові, звернення реєструється як анонімне і розгляду не підлягає.
Підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Анонімна заява не реєструється як підстава для відкриття кримінального провадження, а лише є підставою для перевірки викладеної в ній інформації, після чого відомості до ЄРДР може бути внесено за рапортом працівника поліції, який встановив наявність ознак злочину в заяві чи повідомленні. Про це зазначив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі № 556/450/18 (провадження № 51-4229км20).
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженим Наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298.
Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.
Так, відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного кримінального правопорушення. Якщо таких даних немає, то такі відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При розгляді питання, що стосується невнесення відомостей в ЄРДР, слідчий суддя також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, відповідно до якого підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник ОСОБА_3 звернувся до Роменського РВП ГУНП в Сумській області з повідомленням про вчинення державними виконавцями та посадовими особами державної виконавчої служби кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 162, ст. 358, ст. 364, ст. 365-2, ст. 367 КК України, та злочину проти охорони дитинства в Україні.
Так, обставини, викладені у заяві ОСОБА_3 носять узагальнений характер та зводяться до незгоди з діями працівників виконавчої служби, здійснення заходів пов'язаних з виконавчими діями.
У той же час незгода з діями працівників Недригайлівського ВДВС може бути підставою для звернення скаржника до суду в порядку ст. 447-453 ЦПК України (судовий контроль за виконанням судових рішень).
Слідчий суддя наголошує, що закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених раніше.
Вирішальним чинником для внесення відомостей до ЄРДР за повідомленням є саме наявність у цьому повідомленні обставин, які свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документа. Ініціювати процедуру кримінального переслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, а також є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно з ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Розглядаючи скаргу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), №15007/02, пп.74-75, рішення від 7 грудня 2006), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. theUnitedKingdom) від 28 травня 1985, п. 57, Series A, № 93 право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
Одним із таких обмежень є неможливість ініціювання кримінального провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР без належних на те підстав.
У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 р., заява N 37437/97).
При цьому скаржником у будь-який спосіб слідчому судді не спростовано твердження суб'єкта оскарження щодо визнання його заяви анонімною (без підпису заявника).
За таких обставин слідчий суддя доходить висновку щодо відсутності в заяві достатніх об'єктивних даних, які б свідчили про те, що описані в ній події свідчать, що було вчинено кримінальне правопорушення, оскільки така заява, окрім іншого, визнана суб'єктом оскарження анонімною (без підпису заявника) та за нею проведено відповідну перевірку у порядку, визначеному п. 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930.
На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Роменського РВП ГУНП в Сумській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1