Справа № 585/1477/26
Номер провадження 2/585/1088/26
18 травня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у підготовчому судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків,-
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків та просять: Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , користь аліменти на її утримання у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , користь аліменти на його утримання у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно. В обґрунтування позову вказали, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у них - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася дитина ОСОБА_3 . ОСОБА_3 є єдиною їхньою дитиною. Вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є непрацездатною особою, досягла пенсійного віку та потребує матеріальною підтримки від свого сина. Будь-яких доходів не отримує, їй 68 років - потребує підтримуючого лікування, належного харчування, допомоги у оплаті житлово - комунальних послуг (газ, світло). Син надає матеріальну підтримку (кошти) час від часу, але ці суми мінливі і не покривають її базових потреб навіть частково. Він не заперечує сплачувати аліменти, але виключно і лише на підставі рішення суду. Вважає, що розмір аліментів, визначений у частці до стягнення - 1/10 (однієї десятої) частини від усіх видів його заробітку (доходу) буде справедливим і по відношенню до неї, ОСОБА_1 , і по відношенню до самого сина - ОСОБА_3 . Він, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , також є непрацездатною особою, досяг пенсійного віку та потребує матеріальною підтримки від свого сина. Отримує від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області соціальну допомогу, яка є недостатньою для його існування, забезпечення базового прожиткового мінімуму, встановленого ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік», йому 62 роки - потребує також підтримуючого лікування, належного харчування, оплати житлово - комунальних послуг (газ, світло). Син надає матеріальну підтримку (кошти) час від часу, але ці суми мінливі і не покривають його базових потреб. Він не заперечує сплачувати аліменти, але виключно і лише на підставі рішення суду. Вважає, що розмір аліментів, визначений у частці до стягнення - 1/10 (однієї десятої) частини від усіх видів його заробітку (доходу) буде справедливим і по відношенню до нього, ОСОБА_2 , і по відношенню до самого сина - ОСОБА_3 . Відносно їхньої спільної дитини - ОСОБА_3 вони батьківських прав ніколи не були позбавлені, з самого народження їхньої дитини і на протязі усього його життя до досягнення ними непрацездатного, пенсійного віку про нього піклувалися, забезпечували усім необхідним, дбали, підтримували, були опорою і підтримкою у складних життєвих ситуаціях. Їх син працездатний, отримує постійні доходи та може сплачувати на їхню користь аліменти, присуджені судом.
17 квітня 2026 року провадження в справі було відкрито та призначено підготовче засідання. Позивач ОСОБА_1 , в підготовче судове засідання не з'явилася, повідомлена про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві просить даний позов розглянути у її відсутності.
Позивач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. В позовній заяві просить даний позов розглянути у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 , в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позов визнає в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення.
За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 квітня 1987 року Василівською сільською радою Сумської області, актовий запис № 3, відповідач ОСОБА_3 , 26.01.1987 є сином позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).
Згідно відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.03.2026, відсутня інформація щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відносно ОСОБА_1 (а.с.15).
Як вбачається з відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 10.03.2026, ОСОБА_2 отримував дохід за період з жовтня 2025 по грудень 2025 року, а саме: жовтень 2 352,12 грн., листопад 784,04 грн., грудень 784,04 грн. (а.с. 16).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Частиною 1 ст. 202 СК України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав, таких як непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.
Як роз'яснено у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року, обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (ст.204 СК).
У відповідності до ч. 1 ст. 204 СК України, дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більше як три роки.
Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.
Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків, що передбачено ч. 1 ст. 204 СК України.
Судом не встановлено обставин щодо звільнення відповідача від обов'язку утримувати своїх батьків з підстав, викладених у ст. 204 СК України.
Обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.
Пленум Верховного Суду України у п. 16 Постанови "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року № 3 роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Водночас зазначені чинники, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
З огляду на встановлені обставини справи та визнання позову відповідачем, суд вважає можливим задоволити позов і стягнути з відповідача на користь позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , аліменти на їх утримання, у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на користь кожного з позивачів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути 1331,20 грн. судового збору на користь держави.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батьків, - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), аліменти на її утримання у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), аліменти на його утримання у розмірі 1/10 (однієї десятої) частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь держави судовий збір в розмірі одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок (1331,20 грн.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 27 травня 2026 року.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга