Справа № 577/2800/26
Провадження № 1-кп/577/357/26
"27" травня 2026 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Конотопа кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024050010002225 від 12.05.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, м. Конотоп, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, тимчасово не працюючого, раніше судимого:
1) 08.11.2024 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 263 КК України, до покарання у вигляді 150 годин громадських робіт;
2) 12.02.2025 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 389 КК України, до покарання у вигляді пробаційного нагляду терміном на 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 41 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду від 08.11.2024 - 112 годин громадський робіт, остаточне покарання 1 рік 14 днів пробаційного нагляду,
за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України.
В провадженні Конотопського міськрайонного суду Сумської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024050010002225 від 12.05.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ознаками скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч. 5 ст. 407 КК України з реєстром матеріалів досудового розслідування.
Відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає 28.05.2026 року.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою підтримав, вважає, що запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою слід продовжити, оскільки на даний час кримінальне провадження стосовно останнього перебуває на стадії судового розгляду та завершити його до 28.05.2026 року неможливо, ризики, які малися на час обрання запобіжного заходу передбачені п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не зменшились, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою. Про існування вказаних ризиків свідчать такі обставини: ОСОБА_4 обвинувачується вчиненні умисного тяжкого злочину за який, згідно санкції ч. 5 ст. 407 КК України, загрожує суворе покарання до 10 років позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ухилятися від слідства та суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження строку тримання під вартою заперечував, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Суд заслухавши учасників процесу виходить з наступного.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідка, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченим переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується вчиненні умисного тяжкого злочину за який, згідно санкції ч. 5 ст. 407 КК України, загрожує суворе покарання до 10 років позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, ухилятися від слідства та суду, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд приходить до висновку, що на даний час саме цей запобіжний захід є таким, що забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого та є пропорційним тим обставинам, що прийняті судом до уваги.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Отже, враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 спливає 28.05.2026 року, судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку, підстав для зміни обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який на даний час не має і учасниками процесу докази на підтвердження цих підстав суду надані не були; продовжують існувати ризики зазначені в ухвалі судді та на підставі яких був обраний цей запобіжний захід.
Таким чином, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 необхідно продовжити на строк до двох місяців.
Приписами абз. 8 п.5 ч.4 ст. 183 КПК України унормовано, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, зокрема передбаченого ст.407 КК України.
З огляду на викладене, враховуючи підстави та обстави наведені вище, суд вважає за можливе не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178,183,201, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше встановлений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк до двох місяців, тобто до 23 липня 2026 року до 24:00 год., без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення через Конотопський міськрайонний суд Сумської області, а обвинуваченому з моменту отримання її копії.
СуддяОСОБА_1