27 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 308/2855/26 пров. № А/857/21275/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
з участю секретаря судового засідання- Волчанського А. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2026 року у справі №308/2855/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора УПП в Закарпатській області майора поліції Сафронова Євгена Юрійовича, Департаменту патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області про скасування постанови,-
суддя в першій інстанції - Шумило Н. Б.,
дата ухвалення рішення - 01 квітня 2026 року,
місце ухвалення рішення - м. Ужгород,
дата складання повного тексту рішення - 01 квітня 2026 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів - старшого інспектора УПП в Закарпатській області майора поліції Сафронова Євгена Юрійовича, Департаменту патрульної поліції України в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, третя особа: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6647429 від 11 лютого 2026 року, складену старшим інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області майором поліції Сафроновим Євгеном Юрійовичем та закрити провадження по справі.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2026 року позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6647429 від 11 лютого 2026 року винесену старшим інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області майором поліції Сафроновим Євгеном Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що під час здійснення перевірки за дотриманням норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг та вулиць 09 лютого 2026 року поліцейськими відділу безпеки дорожнього руху УПП в Закарпатській області ДПП виявлено неналежне утримання автомобільної дороги М-24 (Велика Добронь - Мукачево - Берегове - КПП «Лужанка») км. 37-41, км. 34-36, км. 28-34, км. 26, відповідальна особа за експлуатаційний стан автомобільної дороги - Фартушок І. І. не вжив заходів щодо ліквідації ям та напливів на зазначених ділянках дороги, не огородив, не позначив дорожніми знаками, чим порушив п.1.5. ПДР України, за яке встановлена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.140 КУпАП. Зазначає, що з огляду на те, що виконуючий обов'язків начальник Служби Фартушок Ігор Іванович є посадовою особою, яка відповідно до Положення та розподілу посадових обов'язків несе персональну відповідальність за виконання покладених на Службу завдань, у тому числі щодо забезпечення належного утримання автомобільних доріг та контролю за виконанням відповідних робіт, наявність на автомобільній дорозі державного значення дефектів дорожнього покриття у вигляді вибоїн, що свідчить про неналежне утримання дороги, є підставою для притягнення такої посадової особи до адміністративної відповідальності у випадках, передбачених законодавством. Таким чином, оскаржувана постанова прийнята правомірно та підстави для її скасування відсутні. Просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, відповідно до положень ст.268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду; неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 лютого 2026 року старшим інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області майором поліції Сафроновим Євгеном Юрійовичем винесено постанову серії ЕНА №6647429 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1020 грн за те, що 09 лютого 2026 року, він будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації ям та напливів на автомобільній дорозі державного значення М-24 з км. 37 по км 26, з км.37-41, з км34-36, з км.28-34 та км.26, зокрема, не огородив ділянку та не позначив дорожніми знаками, у зв'язку з чим порушив п.1.5. ПДР України - не прийняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Додано копії акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі 09 лютого 2026 року на автомобільній дорозі М-24 з км. 37-41, в якому вказано що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-22, покриття проїзної частини має ями та напливи та схему до вказаного акту обстеження; акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі 09 лютого 2026 року на автомобільній дорозі М-24 з км.28 по км.34, в якому вказано, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-22, покриття проїзної частини має ями та схему до вказаного акту обстеження; акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі 09 лютого 2026 року на автомобільній дорозі М-24 з км. 34 по км.36, в якому вказано, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-22, покриття проїзної частини має ями, та схему до вказаного акту обстеження; акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі 09 лютого 2026 року на автомобільній дорозі М-24, км.26 (міст), в якому вказано, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-22, покриття проїзної частини має ями глибиною 12Х15 см. та схему до вказаного акту обстеження. Вказані акти та схеми складено та підписано інспектором ВБДР УПП у Закарпатській області Сафронов Є.Ю. та двома свідками.
Позивачем додано копію договору №16 на закупівлю послуг з Поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, згідно з переліком №1 від 24 вересня 2024 року, з додатками, який укладено між Службою відновлення та розвитку інфраструктури Закарпатської області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр» (Виконавець), за яким Виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених, цим Договором, своїми силами i засобами на власний ризик надати послуги з Поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно з переліком №1, згідно з відомостями обсягів робіт і дефектного акту та за рахунок коштів державного бюджету та в обумовлений цим договором термін, Замовник зобов'язується прийняти надані згідно із цим договором чи чинним законодавством України належним чином послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.(п.1.1. договору).
Послуги надаються відповідно до чинних норм і правил (п.1.3. договору).
Виконавець приймає на себе зобов'язання на надання послуг iз Поточного ремонту автомобiльних дорiг державного значення (згiдно перелiку) у Закарпатськiй областi, технічних засобів органiзацii дорожнього руху, об'єктів дорожнього cepвicy, iнженерних споруд та придорожнiх насаджень на них, що знаходяться на балансi Замовника, у вiдповiдностi до вимог ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» (п.1.5. договору).
На перiод дiї договору та протягом гарантiйного перiоду, Виконавець вiдповiдно до Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» та норми Глави 82 Цивільного кодексу України в повнiй мipi вiдповiдає за належне утримання дорiг, забезпечення умов безпеки руху i несе повну безумовну майнову та iншу юридичну вiдповiдальнiсть в частинi вiдшкодування майнової (матерiальноi) i нематерiальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсацiї витрат власникам транспортних засобiв, iншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо транспортна пригода сталася з причини незадовiльного експлуатацiйного утримання, допущених з вини Виконавця. У разi заподiяння збиткiв користувачами автомобiльних дорiг, внаслiдок пошкодження (знищення) складових автомобiльних дорiг, Виконавець зобов'язаний забезпечити оперативне надання Замовнику iнформацii та документiв, необхiдних для вiдшкодування збиткiв з винних осiб (п. 1.6 договору).
У пункті 1.8. договору передбачено, що Виконавець за письмовим розпорядженням (завданням) Замовника виконує роботи:
-з усунення загрози безпечного проїзду автотранспорту;
-з виконання звернень (приписiв) уповноважених органiв Нацiональної полiцii за завданням Замовника;
-з лiквiдацii наслiдкiв дорожньо-транспортних пригод; з лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха, надзвичайних та аварiйних ситуацiй; у разi надходження конкретних письмових розпоряджень (заявок) про усунення загрози безпечного руху автотранспорту;
-при надходженнi звернень (приписiв) уповноважених органiв Нацiональної полiцiї, виданих на iм'я Виконавця, останнiй зобов'язаний приступити до виконання аварiйних робiт з обов'язковими письмовими повiдомленнями та згодою Замовника.
У п.5.2. договору вказане місце надання послуг, серед іншого в пункті «3» зазначено: М-24 Велика Добронь-Мукачево-Берегове-КПП «Лужанка», у відрізку км 22+600 - км 27+600.
В п.11.1. договору зазначено що договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 жовтня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. А згідно з п.11.2. договору дія договору про закупівлю може продовжуватися шляхом укладення додаткової угоди.
З копії наказу №1330-К/ТР від 03 березня 2025 року «Про покладення обов'язків на ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до п.8.1. Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, затвердженого наказом Агентства відновлення від 10 лютого 2025 року №Н-50, у зв'язку із кадровими змінами у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, наказано покласти з 04 березня 2025 року на Фартушка Ігоря Івановича, першого заступника начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, за його згодою, виконання обов'язків начальника зазначеної Служби з наданням йому права першого підпису на час виконання обов'язків.
Додано копію Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області.
Відповідачем до відзиву додано також копію вимоги (припис) від 11 лютого 2026 року №10 інспектора ВБДР УПП в Закарпатській області Сафронова Є.Ю. Фартушок І., в якій вимагає відновити дорожнє покриття на ділянках автомобільної дороги М-24 км. з 37-41, км з 34-36, км з 28-34, км. 26, яке має ями та напливи згідно з актами обстеження до вимог ДСТУ 3587-2022, такий зареєстрований Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області 11 лютого 2026 року за №239.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем поставленого позивачу у вину адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП у спосіб визначений законом, а тому постанову серії ЕНА №6647429 від 11 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 гривень необхідно скасувати та закрити провадження у справі.
Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.12 Закону України “Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) обов'язки посадових осіб, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, а саме: - забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; - при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; - впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; - у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; - обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; - своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.
За змістом ст.14 Закону №3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.1,2 ст.24 Закону №3353-XII власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Згідно з п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
За змістом п.1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Згідно з ч.1 ст.140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб'єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
За змістом ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9, 10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з п.5 ч.1 ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Приписами ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п.11 Постанови Кабінету Міністрів України №198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» від 30.03.1994 року власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об'єктів, зобов'язані серед іншого, своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об'єктів відповідно до технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 року №54, ДСТУ 3587:22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт»: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальним, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.
За змістом ст.9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів серед іншого належить, зокрема, передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.
Пунктом 1.1. Положення про Службу, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 07.07.2023 року № Н-292 визначено, що Служба - державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та відновлення та розвитку інфраструктури України (далі-Уповноважений орган управління), що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 року № 29 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано з Державного агентства автомобільних доріг України на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, та яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 року № 456 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.
Відповідно до п.6.1.7 вищевказаного Положення Служба має право передавати підрядним підприємствам, установам та організаціям, з якими укладаються відповідні договори, об'єкти будівництва, ремонту, облаштування та модернізації, які закріплені за Службою на праві оперативного управління (обліковуються на її балансі) в експлуатаційне утримання на період дії договору. Пунктом 6.1.8 Положення, закріплено право Служби делегувати підрядним підприємствам, установам та організаціям, з якими укладаються договори, повну безумовну майнову, іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху.
Експлуатаційне утримання автомобільних доріг охоплює комплекс заходів, що повинні здійснюватися на постійній основі з метою забезпечення належного стану автомобільних доріг відповідно до встановлених нормативів та забезпечення безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2026 року старшим інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області майором поліції Сафроновим Євгеном Юрійовичем винесено постанову серії ЕНА №6647429 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 1020 грн у зв'язку з тим, що 09 лютого 2026 року, він будучи посадовою особою, відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив заходів щодо ліквідації ям та напливів на автомобільній дорозі державного значення М-24 з км. 37 по км 26, з км.37-41, з км34-36, з км.28-34 та км.26, зокрема, не огородив ділянку та не позначив дорожніми знаками, у зв'язку з чим порушив п.1.5. ПДР України - не прийняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
При цьому, позивач, заперечуючи правомірність оформлення постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.140 КУпАП, покликається на Договір №16 про закупівлю послуг з Поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно з переліком №1 від 24 вересня 2024 року, який був укладений між Службою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр».
Так, відповідно до умов цього договору, Товариство здійснює своїми силами і засобами на власний ризик надати послуги з Поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Закарпатської області згідно з переліком №1 (п.1.1. Договору).
Згідно з п.1.3 Договору послуги надаються відповідно до чинних норм і правил.
За змістом п.1.5 Договору виконавець приймає на себе зобов'язання на надання послуг із поточного ремонту автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі Замовника, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про дорожній рух».
Відповідно до п.1.8. цього Договору виконавець за письмовим розпорядженням замовник зобов'язаний подати виконавцю письмовий припис про усунення допущених недоліків, а за необхідності про призупинення наданих послуг. Матеріали (устаткування), що не відповідають нормативним вимогам, мають негайно усуватися з ділянки виконання робіт і замінюватись за рахунок виконавця. Неякісно виконані послуги (роботи), виконані з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають установленим вимогам, замовником не оплачуються виконавець у визначені замовником терміни зобов'язаний привести їх у відповідність до встановлених вимог. Зазначені аварійні роботи мають бути виконані, крім випадку надходження письмової заборони Замовника на виконання окремих конкретних робіт.
Ділянка автомобільної дороги М-24 Велика Добронь-Мукачево-Берегове-КПП «Лужанка», у відрізку км 22+600 - км 27+600 входить до списку доріг, яким відповідно до договору №16 повинні надаватися послуги поточного ремонту.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, у даному випадку, виконує функції замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та їх складових та, зокрема, не володіє необхідними матеріально-технічними ресурсами.
Щодо доводів апелянта про закінчення строку дії укладеного договору, то такі правильно не взято судом першої інстанції до уваги, оскільки відповідно до положень цього договору, відомостей, що такий є нечинним, визнаний недійсним - немає. Умовами договору визначено гарантійний період згідно з чинним законодавством, виконавець відповідно до Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» та норми Глави 82 Цивільного кодексу України в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущених з вини виконавця.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, до матеріалів справи додані чотири акти обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, що складені 09 лютого 2026 року без доказів вручення позивачу чи виконавцю за договором, вимога (припис) складений 11 лютого 2026 року із підписом одержувача, однак без зазначення такого прізвища у день складення постанови, а тому відсутня можливість у позивача довести до виконавця за договором про ліквідацію пошкоджень.
Крім того, у наданих копіях актів обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 09 лютого 2026 року, форма якого є додатком до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, містяться дані про невідповідність обстеженої ділянки дороги ДСТУ 3587:2022 із зазначенням розміру ям.
При цьому, сам по собі факт фіксації наявності на певній ділянці дороги ями не доводить вину позивача у невжитті своєчасних заходів щодо належного експлуатаційного стану цієї ділянки, що є порушенням ДСТУ 3587:2022. При виявленні гранично допустимих строків проведення робіт із ліквідації недоліків дорожнього покриття з моменту виявлення, законодавець визначив спочатку можливість усунення недоліків, зокрема, згідно з вимогами ДСТУ 3587:2022.
Разом з тим, доказів вручення актів від 09 лютого 2026 року матеріали справи не містять, а тому позивач зазначене у постанові порушення 09 лютого 2026 року не мав можливість усунути недоліки, визначені ДСТУ 3587:2022. У актах також працівники патрульної поліції для обстеження вказаних ділянок автомобільної дороги не вказано про виклик відповідальних осіб за виявлені недоліки, відсутній запис працівників поліції, який саме пункт ДСТУ 3587:2022 було порушено позивачем, а отже, акти обстеження вулично-шляхової мережі від 09 лютого 2026 року не відповідають вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395.
Так, згідно з п.3 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395 (далі- Інструкція) при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.
Додатком 2 до Інструкції, яким затверджено форму акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, передбачено проведення обстеження поліцейським у присутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання обстежуваної ділянки, та двох свідків, разом з тим, в порушення вказаних вимог Інструкції у даному випадку обстеження ділянок вулично-шляхової мережі проведено поліцейським в присутності двох свідків, однак за відсутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання обстежуваної ділянки.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем поставленого позивачу у вину адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП у спосіб визначений законом, а тому постанову серії ЕНА №6647429 від 11 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 гривень необхідно скасувати та закрити провадження у справі.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 229, 242, 243, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 квітня 2026 року у справі №308/2855/26 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 27 травня 2026 року.