Іменем України
26 січня 2011 року Справа № 5002-5/4366-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Видашенко Т.С.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
прокурор - Ковалевич О.М., посвідчення № НОМЕР_1 від 01.02.2010 (прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);
позивача - Чмарова Л.О., довіреність № 412/1 від 04.01.2011 (Державний концерн "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра");
позивача - Гущак С.І., довіреність № 59 від 28.05.2010 (Державне підприємство "Гурзуф");
позивача - не з'явився (Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим);
відповідача - Апресова Н.Г., довіреність № 1 від 04.01.2011 (Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі);
відповідача - Ломейко Є.В., довіреність № 5 від 20.12.2010 (Дочірнє підприємство "Черномор'є);
третьої особи - не з'явився (Міністерство аграрної політики України);
розглянувши апеляційні скарги заступника прокурора міста Ялта та Державного підприємства "Гурзуф" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 11 листопада 2010 року у справі № 5002-5/4366-2010
за позовом прокурора міста Ялти (вул. Кірова, 18, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600; вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі: 1. Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" (вул. Миру, 6, смт. Масандра, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98650)
2. Державного підприємства "Гурзуф" (вул. Привітна, 4, смт. Гурзуф, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640)
3. Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95038)
до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)
2. Дочірнього підприємства "Черномор'є" (вул. Полянської, 6, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Міністерство аграрної політики України (вул. Хрещатик, 24, місто Київ 1, 01001)
про визнання недійсним договору оренди майна
Прокурор міста Ялти звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра», Державного підприємства «Гурзуф», Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідачів - Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, дочірнього підприємства «Черномор'є», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства аграрної політики України, з посиланням на статті 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, про визнання недійсним договору оренди № 1058 індивідуально визначеного майна, мотивуючі позовні вимоги тим, що між відповідачами укладено договір оренди індивідуально визначеного майна - виноградників, які у відповідності з положеннями статті 2 Закону України «Про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»та статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 року N 2269 не можуть бути об'єктами оренди.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року у справі № 5002-5/4366-2010 (суддя Гаврилюк М.П.) прокурору міста Ялта в інтересах держави в особі Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра", Державного підприємства "Гурзуф", Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим у позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що до відносин стосовно передачі в оренду виноградників не має застосовуватися положення земельного законодавства, оскільки зазначеним законодавством не передбачена умова обов'язкового одночасного оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташовані виноградники із укладенням договору оренди.
Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство "Гурзуф" звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов прокурора міста Ялта задовольнити.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Заявник скарги вказує на те, що суд першої інстанції при прийняті рішення не прийняв до уваги, що фактична площа земельної ділянки на який зростає виноградники становить 11,14 га, але при розрахунку оцінки вартості було зроблено помилку в 0,5 га, також в договорі вказано 11,64 га, замість 11,14 га. Отже, на думку заявника в оренду відповідачу було додатково передано 0,5 га земель зайнятих під технологічними дорогами.
Крім того, апелянт зазначив, що усе майно державного підприємства «Гурзуф»входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2010 року у справі № 5002-5/4366-2010 апеляційна скарга державного підприємства «Гурзуф»була прийнята до апеляційного провадження.
Також, не погодившись з рішенням суду, заступник прокурора міста Ялта звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов прокурора міста Ялта задовольнити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Заявник скарги вказує на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що виноградники не є індивідуально визначеним майном, а входить до складу майнового комплексу.
Крім того, заступник прокурора міста Ялти в скарзі зазначив, що усе майно державного підприємства «Гурзуф»входить до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягає приватизації, а не тільки цілісні майнові комплекси.
Також, в апеляційній скарзі зазначено, що самі по собі насадження винограду не можуть бути предметом оренди, а укладення спірного договору фактично являється договором оренди земельної ділянки з насадженнями винограду.
Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2010 року у справі № 5002-5/4366-2010 апеляційна скарга заступника прокурора міста Ялта прийнята до апеляційного провадження.
Міністерством аграрної політики України було надано пояснення до апеляційних скарг.
Дочірнім підприємством «Черномор'є»було надано відзив на апеляційні скарги, в якому відповідач просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Державним концерном «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра»було надано пояснення до апеляційних скарг, в яких сторона просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду скасувати.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 січня 2011 року у справі № 5002-5/4366-2010 внаслідок реорганізації позивача - Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»його було замінено на правонаступника - Державний концерн «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра».
У судовому засіданні 26 січня 2011 року прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, представник Державного підприємства «Гурзуф», представник Державного концерну «Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра»підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та представник дочірнього підприємства «Черномор'є»відхилили доводи апеляційних скарг як такі, що суперечать вимогам законодавства та спростовуються доказами, наданими під час судового розгляду дійсного спору, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Представник Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та представник Міністерства аграрної політики України у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Отже, сторони не скористались своїм процесуальним правом на участь своїх представників у засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність даних представників за наявними доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство „Гурзуф” входить до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання „Масандра”, засноване на державній власності та підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном).
Як вбачається з матеріалів справи 23 листопада 2006 року Міністерство аграрної політики України за результатами розгляду заяви дочірнього підприємства «Черномор'є»від 08 вересня 2006 року, листом за № 37-11-1-13/17031 повідомило про те, що не заперечує проти передачі останньому в оренду 12 га виноградників Державного підприємства «Гурзуф»(а.с. 47).
Також, листом № 37-11-4-15/5999 від 23 квітня 2010 року Міністерство аграрної політики України повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, що не заперечує стосовно передачі в оренду дочірньому підприємству «Черномор'є»виноградників Державного підприємства «Гурзуф»площею 12 га (а.с. 46).
01 червня 2010 року за результатами конкурсу між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - орендодавець за договором) та дочірнім підприємством «Черномор'є»(далі - орендар за договором) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 1058 (а.с. 6-8).
Відповідно до пункту 1.1 договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно, а саме: багаторічні насадження - виноградники загальною площею 11,64 га, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт. Гурзуф, поблизу село Данилівка, що перебувають на балансі Державного підприємства «Гурзуф».
Майно передано в оренду для зрощування винограду (пункт 1.2 договору).
Договір укладено строком на 49 років з 01 червня 2010 року до 01 червня 2059 року включно (пункт 10.1 договору).
01 червня 2010 року між сторонами був підписаний акт прийому-передачі орендованого майна (а.с. 10).
Проте, прокурор міста Ялти вважає, що договір оренди індивідуально визначеного майна - виноградників не може бути об'єктом оренди. Крім того, зазначив, що між сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки, але рішення органу місцевого самоврядування стосовно відчуження земельної ділянки згідно з земельним законодавством не приймалося, що явилось підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним договору оренди.
Дослідивши всі обставини справи, встановивши предмет доказування у даній справі, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.
Спірні правовідносини виниклі з приводу виконання договору оренди.
Предметом договору оренди є державне майно -багаторічні насадження -виноградники загальною площею 11,64 га за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт. Гурзуф, поблизу села Данілівка, яке знаходиться на балансі Державного підприємства «Гурзуф».
Дане майно описане та оцінене у встановленому законом порядку незалежним суб'єктом оціночної діяльності. Акт оцінки є невід'ємним додатком до спірного договору оренди державного майна.
Дані правовідносини підлягають регулюванню положеннями глави 58 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про найм (оренду).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»об'єктами оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств; майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності та інших видів діяльності.
Земельним кодексом України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст.79 3емельного кодексу України).
Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19 серпня 1997 року N 507 «Щодо затвердження Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів" до основних фондів віднесені насадження багаторічні з кодом КОФ 330000 відокремо від земельної ділянки.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна»та Законом України «Про оренду землі»не встановлений прямий обов'язок одночасного оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташовані виноградники із укладенням договору оренди.
Недійсність договору оренди державного майна не може встановлюватися на підставах дотримання або недотримання процедури, передбаченої для отримання права на земельну ділянку, оскільки об'єкти оренди, вказані у статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та об'єкт оренди землі не є тотожні один одному.
Також, статтею 1 Закону України «Про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра"»передбачено, що Державне підприємство „Гурзуф” входить до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра".
Відповідно до частини 7 статті 2 Закону України «Про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання «Масандра»до майнового комплексу НВАО «Масандра»належать земля, яка перебуває в постійному користуванні НВАО «Масандра»та підприємств, що входять до його складу, та усі матеріальні і нематеріальні активи, що перебувають на балансі НВАО «Масандра»і підприємств, що входять до його складу, та закріплені державою за ними на праві господарського відання або придбані за рахунок бюджетних коштів, коштів від фінансово-господарської діяльності та в інший спосіб, не заборонений законом.
Із положень вищезазначеного Закону України не вбачається заборони на передавання у оренду окремого майна підприємств, які входять до його складу.
Колегія, вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно того, що виноградники по суті є індивідуально визначеним майном, щодо якого законодавством не встановлено обмежень на передачу в оренду.
Як було встановлено господарським судом по даній справі виноградники залишилися власністю держави, тобто вони не відчужені, а лише взяті в оренду, тому судова колегія вважає, що ніяких порушень Закону України «Про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра"»з боку відповідачів не відбулося.
Згідно з пунктом 3 Указу Президента України „Про надання виробничо-аграрному об'єднанню "Масандра" статусу національного»від 06 жовтня 1999 року на який посилається позивач у апеляційній скарзі, не допускається вилучення та передача майна, що перебуває у державній власності та закріплене за підприємствами, які входять до складу Національного виробничо-аграрного об'єднання України "Масандра", судова колегія вважає за необхідне зазначити, що дана норма забороняє одночасне вилучення і (та) передачу майна підприємств НВАО "Масандра". Однак при цьому немає прямої заборони на здавання майна в оренду, яка згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»є заснованим на договорі строкове платним користуванням майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
З цього офіційного визначення не слідує, що оренда є вилученням або передачею майна. І тим більше вона не є одночасно вилученням та передачею, які забороняються вищезазначеним Указом Президента.
Таким чином, оренда виноградників не може вважатися їх відчуженням, оскільки виноградники залишаються власністю держави.
Також, матеріалами справи підтверджено, що оспорюваний договір оренди індивідуально визначеного майна, що належать до державної власності, а саме, виноградників добросовісно виконується орендарем дочірнім підприємством «Черномор'є», усі орендні платежі вносяться своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 59-74).
Судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що оскільки на час укладення договору, тобто на 01 червня 2010 року Державний концерн „Національне виробничо-аграрне об'єднання «Масандра»” як юридична особа ще не існував (згідно витягу з ЄДРПОУ НВАО „Масандра” як державний концерн було створено 03.06.2010), тому згідно із статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передача в оренду спірних виноградників була узгоджена з органом управляння -Міністерством аграрної політики України, що не суперечило вимогам діючого законодавства.
Крім того, судова колегія вважає за необхідним зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 22 грудня 2010 року залишені без змін постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року у справі № 5002-12/3883-2010 (а.с. 77-84), згідно з якими визнаний законним конкурс на право оренди майна, яке знаходиться у власності держави: виноградники загальною площею 11,64 га, що перебувають на балансі Державного підприємства «Гурзуф»і знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, село Гурзуф поблизу с. Данилівка, який проводився Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, та визнаний дійсним договір оренди індивідуально визначеного майна № 1058 від 01 червня 2010 року, укладений між дочірнім підприємством „Черномор'є" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
У постанові Вищий господарський суд України зазначив, що відповідно до норм Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», та статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», не може бути об'єктом оренди, зокрема, - 412843 Радгосп «Гурзуф»розташований за адресою: місто Ялта, смт. Гурзуф, вул. Привітна, 4, а не виноградники, як це передбачено умовами конкурсу та спірного договору.
Інші доводи апелянтів не приймаються апеляційним судом до уваги як такі, що не впливають на дійсність спірного договору і сутність спору та не обґрунтовані конкретними нормами діючого законодавства.
Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
За таких обставин вимоги заступника прокурора міста Ялта та Державного підприємства „Гурзуф”, що викладені в апеляційних скаргах, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялта залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Гурзуф” залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року у справі № 5002-5/4366-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.С. Видашенко
Судді Ю.М. Гоголь
В.І. Гонтар