Іменем України
01 лютого 2011 року Справа № 5002-4/5616-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Євдокімова І.В.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
заявника: не з'явився, державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим;
боржник: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
учасника провадження у справі про банкрутство: не з'явився, Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
учасника провадження у справі про банкрутство: не з'явився, відділ Державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 07 грудня 2010 року у справі № 5002-4/5616-2010
за заявою: Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенка, 40, місто Керч, 98300)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,98300)
учасники провадження у справі про банкрутство:
Управління з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополі (вул. Київська, 150, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)
відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції в Автономній Республіці Крим (вул. Кірова, 5, місто Керч, 98300)
про визнання банкрутом
В провадженні господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа за заявою Державної податкової інспекції в місті Керч Автономної Республіки Крим про банкрутство фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, порушена відповідно до вимог статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2010 року (суддя Бєлоглазова І.К.) провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що предмет спору відсутній.
Стверджуючи, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2010 року скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишились вимоги Законів України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та „Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, згідно з якими штрафна санкція є також податковим зобов'язанням, яке підтверджено розрахунковими документами, і тому може бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство.
Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий -суддя антонова І.В., судді Євдокімов І.В., Котлярова О.Л.
У судове засідання, призначене на 01 лютого 2011 року, сторони у справі не з'явилися, про час та місце розгляд справи сповіщалися належним чином.
До початку судового засідання від Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника.
Оскільки явка в судове засідання представників - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
19 листопада 2010 року на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява про порушення відносно фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв'язку з наявністю боргу перед бюджетом в сумі 301,64 грн. у вигляді штрафних санкцій і пені за порушення податкового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2010 року вказану заяву прийнято до розгляду.
07 грудня 2010 року господарським судом Автономної Республіки Крим винесена ухвала, якою провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Вказана ухвала є предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим з огляду на наступне.
Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, є Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 складається із штрафних санкцій в сумі 5,95 грн. та пені в сумі 295,69 грн., нарахованих за порушення податкового зобов'язання, та становить 301,64 грн., що підтверджується довідкою Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (а.с. 10).
Статтею 2 Закону України „Про систему оподаткування” передбачено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону України „Про систему оподаткування” будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.
Відповідно до статті 13 Закону України „Про систему оподаткування” в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).
Перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) міститься у статтях 14, 15 Закону України „Про систему оподаткування”.
З цього переліку вбачається, що Закон не відносить суми неустойки (штрафу, пені) і фінансових санкцій , що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства, до категорії податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України N 15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” судам необхідно враховувати, що під податком, збором (обов'язковим платежем) на підставі статті 2 Закону України від 25 червня 1991 р. N 1251-XII "Про систему оподаткування" (в редакції Закону від 18 лютого 1997 р. N 77/97-ВР) слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Вичерпний перелік загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлено статтями 14 та 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено зазначеним Законом, сплаті не підлягають..
Згідно з вимогами статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Пунктом 29 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство” N 15 від 18 грудня 2009 року визначено, що у разі подання органами державної податкової служби заяв про порушення справи про банкрутство безспірними слід вважати лише вимоги про стягнення податкового боргу (недоїмки), визначення якого наведено в пункті 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Аналіз наведених правових норм та обставини справи свідчать про правильність висновку місцевого господарського суду про те, що заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені не може розглядатися як основне грошове зобов'язання боржника та бути підставою для визнання боржника банкрутом.
Оскільки наявність ознак неплатоспроможності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відсутня, що унеможливлює подальшу судову процедуру банкрутства, господарський суд Автономної Республіки Крим обґрунтовано припинив провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Таким чином, оскільки ухвала суду винесена при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної республіки Крим від 07 грудня 2010 року у справі № 5002-4/5616-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді І.В. Євдокімов
О.Л. Котлярова