Іменем України
01 лютого 2011 року Справа № 5002-19/5081.1-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Балюкової К.Г.,
суддів Видашенко Т.С.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
- прокурора, Шульга Антона Миколайовича (посвідчення № НОМЕР_1 від 18.11.08 року), старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;
- третьої особи, ОСОБА_3 (довіреність № 6 від 05.01.11 року), представника ОСОБА_2;
- третьої особи, ОСОБА_3, (довіреність № 10 від 05.01.11 року), представника ОСОБА_1;
- представник позивача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Імідж";
- представник відповідача, не з'явився, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації;
- представник третьої особи, не з'явився, виконавчий комітет Алуштинської міської ради;
- представник третьої особи, не з'явився, заклад Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак",
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на окрему ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 20 грудня 2010 року у справі №5002-19/5081.1-2010
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж" (вул. Перекопська, 9,м. Алушта,98510)
до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації (вул. Некрасова, 11, м. Сімферополь,95000)
треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. виконавчий комітет Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м. Алушта,98500)
2. заклад Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" (вул. Перекопська, 9, м.Алушта,98510)
3. ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
4. ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
за участю прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь,95015)
про визнання права власності та спонукання до реєстрації права власності
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Імідж”, звернувся до господарського суду з позовом до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання права власності на недобудоване нерухоме майно - будівлю кафе по АДРЕСА_3 та спонукання до реєстрації права власності.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2004 року позовні вимоги були задоволені частково: за позивачем визнано право власності на недобудоване нерухоме майно будівлю кафе по АДРЕСА_3, решта позовних вимог залишена без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 вересня 2010 року задоволено касаційне подання Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2004 р. по справі № 2-20/8248-2004 скасовано та справа передана на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2010 р. до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як співвласників об'єкту нерухомості по АДРЕСА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15.04.2010 р.
При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року провадження у справі припинено по підставах п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з ліквідацією підприємства позивача. Одночасно з цим судом першої інстанції була постановлена окрема ухвала на адресу Алуштинської міської ради, яку зобов'язано розглянути питання стосовно об'єкта самовільного будівництва - кафе по АДРЕСА_3 та про результати розгляду окремої ухвали і вжиті заході зобов'язано повідомити господарський суд Автономної Республіки Крим не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Не погодившись з окремою ухвалою, третя особа ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, яка мотивована порушенням норм процесуального права у вигляді зазначення в тексті ухвали висновку суду про самовільність будівництва кафе, тоді як справа судом по суті не розглядалась через припинення провадження та її обставини не встановлювалися, а відповідно до ст.82 Господарського процесуального кодексу України прийняття окремої ухвали можливе лише при вирішенні господарського спору по суті.
У судовому засіданні апеляційної інстанції 01 лютого 2011 року представник третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Прокурор вважав окрему ухвалу обґрунтованою та такою, що відповідає нормам процесуального законодавства.
У судове засідання представник відповідача Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації не з'явився, надав до суду заяву про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
У судове засідання представник третій особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову - закладу Федерації професійних спілок України "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" не з'явився, надав телеграму про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку зі знаходженням його представника у відпустці.
У судове засідання представники товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж" та виконавчого комітету Алуштинської міської ради не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
З урахуванням наявних у справі доказів, з урахуванням строків розгляду справи, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез'явившихся сторін.
При цьому слід зазначити, що наявність певних обставин, які перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.03.2009 у справі № 2-5/8274-2008 (2-24/8274-2008).
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Імідж” до Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації про визнання права власності на недобудоване нерухоме майно - будівлю кафе по АДРЕСА_3 та спонукання до реєстрації права власності припинено по підставах п.6 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України - у зв'язку з ліквідацією підприємства.
Разом із ухвалою про припинення провадження судом була постановлена окрема ухвала на адресу Алуштинської міської ради. Окремою ухвалою Алуштинську міську раду зобов'язано розглянути питання стосовно об'єкта самовільного будівництва - кафе по АДРЕСА_3 та про результати розгляду окремої ухвали і вжиті заході зобов'язано повідомити господарський суд Автономної Республіки Крим не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
З зазначених в ухвалі підстав припинення провадження у справі, а також з тексту відповідної ухвали від 20.12.2010 р. вбачається відсутність висновків суду щодо встановлених ним на підставі норм матеріального права обставин справи, що дозволяє дійти висновку про те, що розгляд справи по суті після скасування попереднього судового рішення новим складом суду (суддя Мокрушин В.І.) не проводився, ухвала заснована виключно на нормах процесуального законодавства. Таким чином, вирішення спору по суті в сенсі частини 1 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, що згідно частини 1 статті 90 того ж кодексу дає підстави для прийняття судом окремої ухвали новим складом суду при розгляді справи 20.12.2010 р. не проводилося.
Викладене в свою чергу дає судовій колегії підстави дійти висновку, що при зазначенні в окремій ухвалі про правовий статус кафе по АДРЕСА_3 як самовільного будівництва, суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому Господарським процесуальним кодексом України повноважень.
На користь цього висновку свідчить також та обставина, що предметом спору в даній справі була вимога товариства з обмеженою відповідальністю „Імідж” про визнання права власності на незавершене будівництвом нерухоме майно - будівлю кафе по АДРЕСА_3, визнання якого на час звернення до суду, за зазначенням позивача, було необхідно для отримання кредиту та у самому тексті позову посилань на самочинність цього будівництва не міститься, при цьому вимоги позову містять їх правове обґрунтування положенням статті 331 Цивільного кодексу України (набуття права власності на новостворене майно), без обґрунтування їх положеннями статті 376 того ж кодексу, що регулює самочинне будівництво.
Також жодних висновків щодо правової природи будівництва спірного об'єкту кафе, в тому числі й його самочинності не містить й чинна постанова Вищого господарського суду України від 14.09.2010 року ухвалена по цій справі, яка мотивована лише порушеннями суду першої інстанції вимог процесуального законодавства відносно розгляду вимог про визнання права власності із неналежним відповідачем - Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації.
Судова колегія вважає за необхідне зауважити на те, що наряду із викладеним вище, в окремій ухвалі судом взагалі не зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (в тому числі його статті, пункт тощо), вимоги яких порушено, в чому саме полягає порушення. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання, що відсутнє в оскарженій ухвалі.
Перелічені обставини у сукупності дають судовій колегії підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування окремої ухвали від 20 грудня 2010 року у справі № 5002-19/50181.1-2010 як не відповідної положенням статті 90 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 90, 101, 104 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Окрему ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2010 року у справі № 5002-19/50181.1-2010 скасувати.
Головуючий суддя К.Г. Балюкова
Судді Т.С. Видашенко
К.В. Волков