79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
07.02.11 Справа № 3/110
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010р.
у справі № 3/110
за позовом: підприємця ОСОБА_2
до: Калуської міської ради
про: визнання недійсним п. 5 та п. 9 додатку №3 до договору оренди землі №040629600274 від 03.10.2006р.
за участю представників:
від позивача -не з'явився.
від відповідача -не з'явився.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010р., суддя: Фрич М.М., в позові підприємця ОСОБА_2 було відмовлено.
З даним рішенням не погодився позивач - підприємець ОСОБА_2 і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом не було повно і всебічно з'ясовано всі обставини справи та порушено норми матеріального та процесуального права.
Розгляд справи відкладався за клопотанням апелянта. Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, про що свідчить реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції апеляційного суду від 25.01.2011р.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010р. у справі №3/110 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2006р. між Калуською міською радою та підприємцем ОСОБА_2 було підписано договір оренди землі, який зареєстровано у Калуському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що зроблено відповідний запис 3 жовтня 2006р. за № 040629600274.
12.05.2009р. сторони підписали додаток № 3 до названого договору оренди землі. п.5 якого було збільшено нормативну грошову оцінку земельної ділянки до 958 111,25 грн., а п.9 якого було збільшено розмір орендної плати до 28 742,34 грн.
Підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання недійсними п.п.5,9 додатку № 3 до договору оренди землі. Підставою визнання спірних пунктів договору недійсними позивач вважає факт введення його в оману, з посиланням на ч.1 ст.215 Цивільного кодексу. Позивач посилається на порушення сторонами постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006р. 3 1724 "Деякі питання оренди землі", відповідно до якої при укладенні договору оренди землі здійснюється розрахунок орендної плати за землю та такий розрахунок додається до договору, чого в спірному випадку не зроблено. Крім того, позивач посилається на той факт, що нормативно-грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5-7 років, а несільськогосподарського - не рідше як один раз у 7-10 років.
Відповідно до п.1 ст.12 Цивільного кодексу України - особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Вчинений сторонами вільно правочин відповідно до ст.ст. 215, 203 Цивільного кодексу може бути визнано недійсним в судовому порядку за умови, що зміст правочину суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач-орендар був проінформований про зміну умов договору оренди, оскільки в додатку до договору чітко було зазначено про збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 958 111,25 грн. та про збільшення розмір орендної плати до 28 742,34 грн. Позивач, підписуючи спірний додаток до договору мав можливість ознайомитись з його текстом. За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з думкою суду першої інстанції про відсутність умисних дій з боку відповідача для введення апелянта в оману щодо істотних умов договору.
Відсутність розрахунку орендної плати як окремого документу та додатку до договору не є підставою для визнання недійсними п.п.5, 9 додатку № 3 до договору, якими передбачено нормативно-грошову оцінку землі та розмір орендної плати за умови, якщо не доведено, що розмір орендної плати визначено з порушенням вимог існуючої методики. Проте, позивачем суду не доведено, яке саме законодавство було порушено при встановленні йому розміру орендної плати на умовах, викладених в додатку № 3 до договору оренди землі.
Діючим законодавством передбачені максимальні терміни, в які повинна переглядатися така оцінка. За таких умов перегляд нормативно-грошової оцінки земельних ділянок частіше не може вважатися порушенням чинного законодавства.
Розмір орендної плати для орендарів, в тому числі і для позивача визначено рішенням Калуської міської ради від 23.04.2009р. № 886 "Про продовження терміну оренди земельних ділянок" /зокрема, додаток до рішення/. Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду. В даному випадку суду не подано доказів про те, що позивач-апелянт не погодився з прийнятим рішенням, або що судом таке рішення за його позовом визнано незаконним. При відсутності таких дій рішення міської ради є обов'язковим до виконання відповідно до вимог Конституції України.
Згідно роз'яснення Держкомзему України на період реконструкції, термін якої визначено проектною документацією, затвердженою відповідно до чинного законодавства, при наданні витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовується коефіцієнт із значенням 0,5. Після закінчення визначеного терміну або у разі відсутності проектної документації на будівництво /реконструкцію/ застосовується значення, визначене згідно з п.3,5 "Порядку визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 18/15/21/11 від 27.01.2006р. З урахуванням наведених вимог законодавства та фактичних обставин спору, позивачу і був визначений відповідний коефіцієнт.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні правові підстави для визнання спірних пунктів додатку до договору - недійсними.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010р. по справі №3/110 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2010р. у справі №3/110 залишити без змін, а апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_2- без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук
«Повний текст постанови виготовлено 08.02.2011р.»