79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
16.12.10 Справа № 10/128 (13/210)
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Процика Т. С.
суддів Дубник О.П.
Скрипчук О.С.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця”від 08.10.2010р. № 1260
на рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2010р.
у справі № 10/128 (10) (13/210)
за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця”, м. Київ
до відповідача Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод”, м. Стрий Львівська область
про стягнення 9722,91 грн.
за участю представників:
від позивача -Сидоренко І.О. -представник;
від відповідача -Васьків І.В. -представник.
Повна постанова складена 07.02.2011 р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.11.2009 у справі №13/210 (суддя Л.Л.Станько) позовні вимоги Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" до Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод" про стягнення 9722,91 грн. за неякісно виконані ремонтні роботи за договором №0554/08-ЦЮ від 08.08.2008 задоволені.
Львівський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод", постановою від 27.01.2010 р. рішення у справі скасував та прийняв нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовив.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2010 р. судові рішення двох попередніх інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2010 р. у справі № 10/128 (10) (13/210), суддя Довга О.І., в задоволенні вимог Державної адміністрації залізничного транспорту України “Укрзалізниця” до Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” про стягнення 9722,91 грн. відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували понесені ним витрати, пов'язані з відновленням залізничного вагону та не спростував той факт, що поломка вагону сталася не внаслідок експлуатації та технічного обслуговування, а також із калькуляції, доданої до позовної заяви, не вбачається вартості зворотних відходів та витрат на виплату заробітної плати у зв'язку з виконанням ремонту вагона. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що позов по даній справі заявлений в інтересах третьої особи, яка не є стороною у справі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна адміністрація залізничного транспорту України “Укрзалізниця”, позивач у справі, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2010 р. у справі № 10/128 (10) (13/210) скасувати та задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі, оскільки вважає, що дане рішення прийняте без належного дослідження всіх обставин, що мають значення для даної справи.
Скаржник, вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано наступних обставин справи: - в акті-рекламації № 7 від 07.06.2009 р. прописано, що «зауважень про порушення в експлуатації немає», крім того, у ньому зазначено, що причиною дефекту є також неякісний ремонт, проведений відповідачем; - зазначений акт підписаний представник відповідача; - вихід вагону з ладу у зв'язку після шестимісячного строку експлуатації свідчить про його неякісний ремонт; - відсутність у зазначеному акті-рекламації посилання на розмір заниження фрикційного клину Ханіна свідчить лише про неточність його складання, проте не про відсутність самого дефекту. Крім того, скаржник зазначає, що ДП «Укрзалізниця»як сторона по договору капітального ремонту вимагає стягнення штрафу та збитків і на свій розсуд визначає рахунок для перерахування коштів, тому висновок суду щодо заявлення позову в інтересах третьої особи є таким, що не відповідає дійсності.
Державне підприємство “Стрийський вагоноремонтний завод”, відповідач у справі, подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2010 р. у справі № 10/128 залишити без змін, з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Державна адміністрація залізничного транспорту України “Укрзалізниця” звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства “Стрийський вагоноремонтний завод” про стягнення 9722,91 грн. (в т.ч. 9192 грн. 20% штрафу та 530,91 затрат депо на усунення дефекту) та судових витрат.
Як встановлено судом першої інстанції, 08.08.2008 р. між сторонами було укладено договір № 0554/08-ЦЮ на капітальний ремонт вантажних вагонів, за умовами якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов'язання по виконанню капітального ремонту вантажних вагонів, який проводиться згідно з "Керівництвом по капітальному ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм" - ЦВ-0016, затвердженим наказом Укрзалізниці № 272-Ц від 6.11.1998, "Инструкцией по осмотру, освидетельствованию, ремонту и формированию вагонних колесных пар" № ЦВ-3429 (п. 1.1 договору); приймання вантажних вагонів після ремонту здійснюється на території виконавця представниками виконавця та уповноваженими представниками замовника з підписанням повідомлення про випуск вагонів з ремонту (форма ВУ-36М), акта про виконання робіт по модернізації вагонів (форма ВУ-48). Замовник має право направляти своїх представників в процесі виконання робіт виконавцем для контролю якості ремонту, повноти обсягів виконання робіт та обґрунтування витрат (п. 2.5 договору); у всьому іншому сторони керуються "Основними умовами ремонту та модернізації вантажних вагонів на заводах залізничного транспорту України" № ЦВ-ЦПром-0020 (п.2.6 договору); виконавець гарантує якість капітального ремонту вантажних вагонів згідно з "Керівництвом по ремонту" та протягом встановленого гарантійного терміну за умови дотримання замовником вимог по його технічному обслуговуванню та експлуатації (п. 6.1 договору); при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини виконавця, виконавець сплачує замовнику понесені витрати на усунення дефекту та штраф у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт, якщо недоліки можуть бути усунені технічними можливостями замовника (п. 6.2.1 договору).
На виконання умов зазначеного договору відповідач відремонтував капітальним ремонтом вагон № 65768061, що підтверджується повідомленням форми ВУ-36 від 18.12.2008 р., яке підписане і скріплене печатками представників сторін.
Під час гарантійного терміну експлуатації, а саме - 04.06.2009 р. вагонним депо Красноармійськ Донецької залізниці виявлено дефект вагону № 65768061 (тріщина шкворневої балки, заниження фрикційного клина Ханіна), про що сторонами складено сумісний акт-рекламацію № 7 від 07.06.2009 р. У відповідності з цим актом рекламацією вказані дефекти усунені на суму 530,91 грн. (а.с. 29).
Відповідно до умов договору, при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини виконавця, виконавець сплачує замовнику понесені витрати на усунення дефекту та штраф у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт, якщо недоліки можуть бути усунені технічними можливостями замовника.
У зв'язку з неякісним ремонтом вагону позивачем на адресу відповідача заявлено претензію №НЗТ-03/569 від 10.06.2009 на загальну суму 9722,91 грн. (а.с. 24-27) (в т.ч. 9192 грн. 20% штрафу та 530,91 затрат депо на усунення дефекту), яка залишена без відповіді, що стало причиною пред'явлення даного позову.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач (скаржник) посилається на висновки сумісного акту-рекламації № 7 від 07.06.2009 р., що, на його думку, надає йому право на стягнення з відповідача штрафних санкцій за неякісно проведений ремонт та власних затрат на усунення дефектів на загальну суму 9 722,91 грн.
За загальними умовами відповідальності за порушення зобов'язання, встановленими нормами ст. ст. 216 -223 Господарського кодексу України, ст. ст. 610 -625 Цивільного кодексу України, відповідальність настає за наявності факту порушення стороною своїх зобов'язань за договором та її вини.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 614 ЦК України).
За умовами договору № 0554/08-ЦЮ від 08.08.2008 р. на капітальний ремонт вантажних вагонів відповідач як виконавець гарантував якість капітального ремонту вантажних вагонів протягом встановленого гарантійного терміну за умови дотримання замовником вимог по його технічному обслуговуванню та експлуатації (п. 6.1 договору) і при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини виконавця, виконавець сплачує замовнику понесені витрати на усунення дефекту та штраф у розмірі 20% вартості неякісно виконаних робіт, якщо недоліки можуть бути усунені технічними можливостями замовника (п. 6.2.1 договору).
Разом з тим, згідно з п. 6.11 Основних умов ремонту та модернізації вагонів залізничного транспорту України, затверджених наказом Укрзалізниці № 125-Ц від 27.04.1999 (ЦВ-ЦПром-0020) у випадку виявлення дефектів вузлів вагона, що виникли із-за порушення вимог до їх технічного обслуговування та експлуатації, наявності пошкоджень (є акт форми ВУ-25), гарантія заводу по цих вузлах знімається і претензії по якості їх ремонту не пред'являються.
Відповідно до п. 32 акту-рекламації № 7 від 07.06.2009 "Характер дефекту та обставини, при яких він виник", таким є експлуатаційний характер та неякісний ремонт, а згідно п. 33 акту "Причини дефекту та винна сторона за висновками комісії" причина появи дефекту -навантажувальні-розвантажувальні роботи, неякісний ремонт ВРЗ Стрий.
Отже, акт-рекламація, підписаний представниками сторін без будь-яких зауважень і окремих думок, проте містить суперечливі висновки щодо як характеру дефекту, так і причин його появи.
Враховуючи суперечність висновків, які містяться в акті-рекламації № 7 від 07.06.2009 р., позивач не довів, що виявлені дефекти є виключно наслідком неякісного капітального ремонту вагону.
Натомість, як правильно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, при випуску вагона з ремонту фрикційні клини були занижені в межах норми, встановленої Інструкцією з ремонту візків вантажних вагонів (ЦВ-0015), затвердженої наказом Укрзалізниці № 609-Ц від 21.12.2007 року, а виконання капітального ремонту вагона у відповідності до вимог “Керівництва по ремонту” підтверджується повідомленням форми ВУ-36 № 1446 від 18.12.2008 року (копія у справі), яке підписане представником замовника.
Крім цього, відповідно до п.18.4 даної Інструкції, при капітальному ремонті фрикційні клини одного ресорного підвішування повинні бути занижені відносно нижньої опорної поверхні надресорної балки на відстань від 4 мм до 12 мм. Розмір визначається як середня величина вимірювань рівнів правого і лівого клинів ресорного комплекту відносно опорної площини надресорної балки. Всупереч даній умові, акт-рекламація містить посилання на заниження лише одного фрикційного клина, при цьому розмір його заниження не зазначено. Дана обставина свідчить про відсутність дефекту. Зазначене підтверджується довідкою ГІВЦ від 21.07.2010 року (копія в матеріалах справи), де вказано, що 05.07.2010 року Вагонним депо Красноармійськ усунуто недолік - обрив зварного шву стійки. Отже, недолік заниження фрикційного клина Ханіна вагонним депо не усувався. Доводи скаржника про те, що акт-рекламації підтверджує наявність дефекту незважаючи на відсутність у ньому посилання на розмір заниження фракційного клина, не взяті судовою колегією до уваги, оскільки сама констатація факту заниження фрикційного клина без зазначення розміру його заниження не підтверджує наявність самого дефекту, причиною якого є неналежне виконання відповідачем ремонтних робіт.
Крім того, судова колегія зазначає, що відповідно до розрахунку нарахування штрафних санкцій, такий розрахунок проведено від вартості виконаного ремонту вагона (45 960 грн.), а не окремих несправних вузлів, тому позовна вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 9 192 грн. є необґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем додана до позову планова калькуляція виконання робіт згідно акту-рекламації по ремонту вагону № 65768061 на загальну суму 530,91 грн., виконана вагонним депо Красноармійськ ДП «Донецька залізниця», проте не додано доказів, понесених позивачем витрат, тобто, доказів сплати цих коштів, що є обов'язковою умовою для застосування господарських санкцій у сфері господарювання.
Посилання скаржника про те, що у зв'язку з незначним терміном експлуатації вагону після його капітального ремонту до виявлення дефекту, він не міг вийти з ладу внаслідок навантажувально-розвантажувальних робіт, є необґрунтованими та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34, 43 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:
1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2010 р. у справі № 10/128 (10) (13/210) без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Витрати по сплаті державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
Ця постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Процик Т.С.
Суддя Дубник О.П.
Суддя Скрипчук О.С.